Проблеми витлумачення понять "логічний аналіз" та "логічне моделювання" у дослідженнях з юридичної аргументації


Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Сторінка3/6
Дата конвертації24.03.2020
Розмір247 Kb.
1   2   3   4   5   6
Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

 

 



30 

неною  формою  подібного  аналізу  є  побудова  форма-

льних  систем,  що  інтерпретуються  на  змістовних 

предметних  областях,  властивості  яких  виражаються 

аналізованими поняттями і судженнями" [6, с. 345].  

Що  стосується  першого,  "строгого"  значення  цього 

поняття, то основи такого методу логічного аналізу бу-

ли  закладені  у  працях  Г. Фреге  та  Б. Рассела.  Надалі 

широке поширення цей метод отримав у роботах пред-

ставників логічного позитивізму, які проголошували, що 

головним  завданням  філософії  є  логічний  аналіз  мови 

науки.  У  вітчизняному  "Філософському  енциклопедич-

ному  словнику"  таке  значення  аналізованого  поняття 

розглядається  у  контексті  розкриття  сенсу  філософії 

логічного  аналізу  як  течії  в  сучасній  аналітичній  філо-

софії, яка вбачає єдину мету і метод філософії в логіч-

ному аналізі мови науки засобами математичної логіки. 

"Завдання логічного аналізу  представники  цієї течії вба-

чають у побудові штучних мов-моделей як засобів реко-

нструкції природних мов (у т. ч. "мов науки")" [7, с. 341]. 

Логічний аналіз у "строгому" сенсі передбачає, що, якщо 

проблема буде виражена формалізованою мовою, то це 

надасть  їй  чіткості,  що,  у  свою  чергу,  може  полегшити 

пошук її вирішення. Однак так звана чіткість формально-

го вираження певної проблеми може породжувати лише 

ілюзію її вирішення. Складнощі самої формальної репре-

зентації  певної  аналізованої  проблеми,  турботи  щодо 

адекватності  зазначеної  репрезентації  можуть  увести 

дослідження у бік обговорення технічних питань. У тако-

му  разі  логічний  аналіз  буде  виступати  не  методом  до-

слідження певних проблем якоїсь царини, а розглядати-

ся  як  кінцевий  результат,  тобто  побудований  логічний 

формалізм буде вважатися самоціллю. 

Постає питання: наскільки оптимальною для аналізу 

юридичної аргументації є застосування такої методоло-

гії? Основний комплекс понять та методів математичної 

логіки вироблявся у зв'язку з питаннями основ матема-

тики,  служив  для  вирішення  цих  питань.  Аналогів  цим 

питанням  немає  у  гуманітарних  науках,  думку  яких  не-

можливо  повністю  вкласти  у  формули  математичної 

логіки.  Якщо  концептуальний  апарат,  засоби  та  стиль 

дослідження, які прийняті в основах математики, повні-

стю  поширювати  на  гуманітарні  науки,  навряд  чи  для 

останніх це буде корисно. Така логіка не може відобра-

зити  особливість  системи  понять  гуманітарних  дисцип-

лін, а також прийоми дослідження, способи міркування, 

які  застосовуються  у  них.  Все  зазначене  стосується 

також і юридичної науки. Проте це не означає, що вза-

галі  засоби  математичної  логіки,  хоча  б  частково,  не 

можна  застосовувати  для  аналізу  міркувань  у  царині 

права. Це можливо при встановленні чітких функціона-

льних залежностей між структурами думок, що вимага-

ється  бурхливим  розвитком  алгоритмізації  аналітичних 

процедур  на  базі  комп'ютерної  техніки.  Важливою  є 

демонстрація  технології  практичного  використання  за-

значених  засобів  під  час  викладання  курсів  з  логіки  та 

спецкурсів  з  юридичної  аргументації  для  студентів 

юридичних  факультетів  ВНЗ  дасть  можливість  інтен-

сифікувати  міркування  майбутніх  юристів.  Зрозуміло, 

що  релевантне  застосування  засобів  сучасної  класич-

ної  логіки  може  бути  корисним  при  логічному  аналізі 

юридичної аргументації. 

Стосовно  другого,  більш  поширеного  значення  по-

няття  "логічного  аналізу",  яке  у  своїй  назві  конкретизу-

ється приставкою  "формальний",  зазначу,  що,  якщо  при 

дослідженні  юридичної  аргументації  виділяти  чотири 

рівні  аргументації:  логічний,  діалектичний,  процедурний 

та  стратегічний,  то  застосування  формально-логічних 

засобів  для  аналізу  першого  із  зазначених  рівнів,  коли 

йдеться про сукупність упорядкованих у часі речень, бу-

де релевантним та ефективним. Тут, для більш глибшого 

вивчення  форми  міркувань,  визначення  логічних  відно-

шень  між  висловлюваннями  тощо  є  сенс  аналізувати  їх 

як  завершені  статичні  конструкції.  Проте  при  акценту-

ванні уваги на розумінні аргументації як специфічної дія-

льності, зазначені речення не можуть розглядатися поза 

тією  роллю,  яку  вони  відіграють  у  цьому  процесі.  Крім 

того, важливим стає дослідження тактичних прийомів, які 

використовуються  учасниками  процесу  аргументації.  У 

такому випадку  навряд чи можна обмежити аналіз юри-

дичної  аргументації  виключно  засобами  формальної 

логіки.  Адже  в  аргументаціях  такого  роду  найчастіше 

відношення  між  аргументами  та  тезою  не  зводиться  до 

логічного  слідування  або  підтвердження.  Тому  виникає 

потреба в аналізі не тільки такої аргументації, що за фо-

рмою міркувань є дедуктивною або правдоподібною. До 

уваги  мають  братися  інші  схеми  аргументації,  не  тільки 

ті, які, зазвичай, називають логічними. 

На мою думку, акцент при розгляді питання взаємо-

зв'язку логіки та юридичної аргументації повинен роби-

тися на тому, який сенс поняття "логіка" стає підґрунтям 

конкретного  дослідження.  Розглядаючи  проблеми,  по-

в'язані з розумінням ролі логіки у праві взагалі та юри-

дичній  аргументації  зокрема,  я  дійшла  висновку,  що 

відносно  питання  визначення  ролі  логіки  у  праві  мова 

повинна йти про логічне знання взагалі. Отже, вважаю, 

що під поняттям "логічний аналіз" щодо царини юриди-

чної  аргументації  слід  розуміти  застосування  методів, 

прийомів, засобів логічного знання при вирішенні  її  про-

блем. Під логічним знанням мається на увазі формальна 

і неформальна логіка та ті прийоми, які розглядаються у 

риториці як такі, що застосовуються в аргументації. Кож-

на  із  зазначених  областей  цього  знання  може  бути  ви-

користана  у  правовій  теоретичній  та  практичній  діяль-

ності  з  різною  метою,  а  отже,  і  надати  різні  методи  та 

прийоми її дослідження. 

Виходячи  з  вищезазначеного,  вирішення  проблеми 

ролі  логіки  в юридичній  аргументації,  а  отже,  і  пробле-

ми,  пов'язаної  з  неоднозначним  розумінням  сенсу  сло-

ва "логіка" при вживанні його у дослідженнях цієї цари-

ни, може мати дві складові: 1) розгляд логіки (чи логіч-

ного  знання  взагалі)  як  методу  для  аналізу  юридичної 

аргументації;  2)  розгляд  логіки  як  моделі  (підходу)  при 

побудові  теорії  юридичної  аргументації.  Відносно  пер-

шої складової зазначених проблем зауважу, що, на мою 

думку,  логічне  знання  взагалі  виступає  методологією 

(сукупністю  підходів,  способів,  методів,  прийомів,  про-

цедур) для аналізу юридичної аргументації. Досліджую-

чи  питання,  як  формальні  та  неформальні  елементи 

пов'язані  у  правовому  мисленні,  визначаючи  його  до-

сить  складним,  Ян  Воленські  виділяє  щодо  цього  три 

точки  зору:  1)  формальна  логіка  є  єдиною  логікою;  

2) логіка в її справжньому розумінні, хоча і позначена як 

"формальна", має як формальні, так і неформальні ас-

пекти;  3)  юридична  логіка  як  специфічна,  включає  у 

себе обидва згадані аспекти логіки. Він підкреслює, що 

ідея  спеціальної  юридичної  логіки  змішує  різні  аспекти 

правового мислення. [8, с.74]. Вважаю, що через неод-

нозначність  розуміння  терміна  "юридична  логіка",  а  от-

же,  і  визначення  її  предмета,  краще  говорити  про  спе-

цифіку використання науки логіки в юридичній теорії та 

практиці. З приводу другої складової відносно ролі логі-

ки в юридичній аргументації моя думка полягає у насту-

пному:  формальна  логіка  є  одним  із  головних  методо-

логічних  підходів  (поряд  із  риторичним  та  діалогічним) 

до аналізу юридичної аргументації; у межах зазначено-

го  підходу  використання  конкретних  логічних  теорій, 


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка