Проблеми витлумачення понять "логічний аналіз" та "логічне моделювання" у дослідженнях з юридичної аргументації


Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. № 26/2017



Сторінка2/6
Дата конвертації24.03.2020
Розмір247 Kb.
1   2   3   4   5   6
Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. № 26/2017 

 

29 

моделі  дійсності,  тобто  йдеться  про  предметний  та  ме-

тодологічний розгляд логіки як моделі. Аналіз семантич-

ної  моделі  як  структурного  компонента  логічної  теорії 

виступає внутрішнім аспектом логічного моделювання. 

Ідея,  що  логіка  є  моделлю  змістовної  логіки  людсь-

кого  мислення,  у  нинішній  період  достатньо  добре  ві-

дома. Такий підхід ґрунтується на предметному розгля-

ді логіки як моделі. Це означає, що логіка має справу з 

певними моделями, що будуються у відповідності з те-

оретичними  припущеннями  та  настановами,  прийняти-

ми  у  даній  логіці,  та  які  виступають  як  безпосередній 

предмет дослідження логіки. На думку Б.М. Пятницина, 

наука  логіка  розглядає  власне  змістовну  логіку  людсь-

кого мислення як "чорний ящик", не звертаючи увагу на 

її  структурний  та  субстанціальний  склад,  тобто  мова 

йде  про  моделювання логікою  схем  міркувань  людини. 

Отже,  логіка  досліджує  лише  функціональний  аспект 

людського мислення. Саме він відображається у безлічі 

формально-логічних  моделей  або  логік:  класичній,  мо-

дальній, інтуїціоністській тощо. У цьому сенсі змістовна 

логіка  людського  мислення  є  багатофункціональною 

системою,  тобто  вона  здатна  виконувати  всі  види  мір-

кувань,  тоді  як  певні  формально-логічні  системи,  які 

моделюють лише окремі види міркувань, є однофункці-

ональними системами [1]. 

Методологічний  розгляд  логіки  як  моделі  передба-

чає  аналіз  філософської  проблеми  про  відношення 

структури  мислення  до  структури  дійсності.  Людина, 

відображаючи  світ  не  тільки  за  змістом,  але  й  за  фор-

мою, пізнає його у межах певних моделей світу. Ці мо-

делі  формуються  в  історичному  процесі  розвитку  люд-

ської практики та знання. Певна модель світу – це пев-

на  система  мислення,  у  межах  якої  формуються  твер-

дження. Гіпотеза про те, що з граматичною структурою 

мови  пов'язується  спосіб  бачення  світу,  вже  досить  ві-

дома.  Йдеться  про  штучні  мови  науки.  Приймаючи  мо-

ву, ми приймаємо певні припущення щодо світу, стави-

мо межі для інформації про світ. Тому аналіз структури 

штучної  мови  є  дієвим  засобом  для  виявлення  тих  он-

тологічних припущень, які пов'язані з цією мовою. "Логі-

ка є структурною моделлю певного мисленого відобра-

ження  дійсності,  в  якості  якого  можуть  виступати  куль-

тура, тобто цілий пласт, що характеризує тип освоєння 

дійсності  якоюсь  етнічною  групою  чи  взагалі  якоюсь 

частиною  людства,  наукова  теорія  певного  фрагменту 

дійсності чи, нарешті, наукова діяльність, яка пов'язана 

зі зростанням і накопиченням знання" [1, с. 97]. 

Таке  уявлення  про  логіку  як  модель,  по-перше, 

зв'язує  змістовну  логіку  людського  мислення  із  сучас-

ною формальною логікою і, по-друге, вирішує пробле-

му  універсальності  логіки:  змістовна  логіка  одна,  а 

логік  –  моделей,  формально-логічних  систем  може 

бути багато [2, с. 12]. 

Оскільки  при  модельному  підході  в  контексті  вирі-

шення питання предмета логіки, остання розглядається 

в  цілому  як  модель  (і  через  свій  предмет,  і  через  свій 

основний метод – метод формалізації), що передбачає 

аналіз  проблеми  співвідношення  структури  формалізо-

ваної  мови  логіки  та  структури  дійсності,  то  доречним 

виглядає виділення внутрішнього аспекту логічного мо-

делювання,  а  саме  моделювання  в  структурі  логічної 

теорії.  Основною  структурною  одиницею  останньої  є 

семантична  модель.  Виходимо  з  того,  що  поняття  "мо-

дель"  –  центральне  поняття  теоретико-модельної  (фо-

рмально-логічної)  семантики,  оскільки  воно  є  базовим 

для  визначення  поняття  "істини"  у  цих  семантиках.  У 

логіці  різні  формалізовані  мови  будуються  за  різними 

принципами, тому семантичне визначення істини є від-

носним: відповідним до конкретної формалізованої мо-

ви.  Як  основна  структурна  одиниця  семантики  логічної 

теорії,  семантична  модель,  у  змістовному  розумінні,  є 

логічним  образом  позалінгвістичної  дійсності,  з  якою 

співвідносяться  правильно  побудовані  вирази  мови.  З 

технічної  точки  зору,  модель  у  логічній  теорії  –  це  те, 

що задає інтерпретацію нелогічним символам формалі-

зованої мови логіки (тобто приписування їм істиннісних 

значень). Семантична модель є тим поняттям, на осно-

ві  якого,  з  одного  боку,  дається  обґрунтування  синтак-

сису логічної теорії, з іншого – відбувається диференці-

ація формальних семантик. Таку модель доцільно роз-

глядати в єдності її зовнішніх та внутрішніх засобів ре-

презентації, тобто, як модель відображення дійсності та 

як  основу  побудови  логічної  теорії.  Метарівнева  "зміс-

товність"  формалізованих  логічних  теорій  залежить  у 

першу  чергу  від  типу  семантик,  за  допомогою  якого 

здійснюється інтерпретація синтаксису цих теорій. 

Коли  мова  йде  про  використання  формально-

логічних засобів при моделюванні природних міркувань, 

побудову моделі аргументативного процесу, варто тлу-

мачити  поняття  "логічне  моделювання",  враховуючи 

особливості  царини  застосування  формальних  моде-

лей  та  мету  дослідження.  Виходячи  з  прагматичної 

спрямованості  досліджень,  присвячених  моделюванню 

аргументативних  міркувань  у  різних  царинах,  у  тому 

числі й правовій, складно провести межу між суто логі-

чною їх компонентою та доробками у галузях computer 

science та логічного програмування. Іноді у таких дослі-

дженнях достатньо широко і неоднозначно розуміється 

поняття "логічна модель аргументації". Так, наприклад, 

в  огляді  досліджень,  пов'язаних  з  моделюванням  аргу-

ментативних  міркувань,  який  автори  назвали  "Логічні 

моделі  аргументації",  є  посилання  на  праці,  що  нале-

жать  до  computer  science  та  логічного  програмування 

[3]. Слово "модель" також застосовується у досліджен-

нях з юридичної аргументації у розумінні загальної схе-

ми аналізу всієї процедури аргументації, або конкретно-

го  її  фрагменту.  Якщо  створення  такої  моделі  (схеми) 

ґрунтується  на  методах  формальної  логіки,  то  говорять 

про використання логіки як моделі для аналізу та оцінки 

юридичного  міркування.  Йдеться  про  дослідження,  які 

орієнтовані  на  практичне  застосування  в  юридичній  ар-

гументативній  комунікації.  Так,  Е.  Фетеріс,  даючи  корот-

кий  огляд  результатів,  яких  досягнуто  у  дослідженнях  з 

юридичної  аргументації  та  юридичного  прийняття  рі-

шень,  де  були  розроблені  моделі  для  аналізу  та  оцінки 

правової  аргументації,  зазначає,  що  Д.  Вудс,  який  про-

водить аналіз абдуктивного міркування, що використову-

ється в оцінці

 

доказів і оцінює якість цього способу мірку-

вання, використовує логіку як модель для аналізу та оці-

нки процесу юридичного прийняття рішення у криміналь-

ному судочинстві загального права [4, с. 2]. 

Що  ж  стосується  визначення  поняття  "логічний 

аналіз", то зазначимо, що у сучасних прикладних логі-

чних розробках відбуваються дослідження, виходячи з 

двох основних значень цього поняття. У строгому сен-

сі  під  поняттям  "логічний  аналіз"  зазвичай  розуміють 

застосування засобів математичної логіки для обгово-

рення  та  вирішення  філософських  та  методологічних 

проблем, для уточнення і формалізації мовних виразів 

[5,  с.  415].  Більш  поширеним  у  сучасній  логіко-

філософській  літературі  є  наступне  значення  сенсу 

аналізованого  поняття:  "Формально-логічний  аналіз 

являє  собою  уточнення  логічної  форми  (структури, 

будови)  міркування  і  його  складових  частин  –  понять, 

суджень, умовиводів і т.п., що розглядаються в якості 

завершених  статичних  конструкцій.  Найбільш  розви-



1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка