Проблеми формування економічної освіти та виховання інженерів – педагогів



Сторінка1/2
Дата конвертації26.03.2019
Розмір68,5 Kb.
  1   2
УДК 378
 Хоменко С.В.
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВМІНЬ У ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
Економічна освіта студентів покликана послідовно формувати у спеціалістів економічне мислення та свідомість, виховувати розумні потреби, розвивати здібності у певному виді діяльності, формувати вміння співвідносити свої потреби з матеріальними можливостями; виховувати бережливе ставлення до природи, свідоме ставлення до обраної професії в умовах приватизації та роздержавлення майна; озброювати фахівців теоретичними знаннями та практичними навичками щодо культури праці, формувати потреби економічного аналізу, бачення перспективи; вчити оволодівати основами наукової організації праці в умовах ринкових відносин; формувати у студентів бажання та потребу повсякденно поліпшувати результати своєї праці у навчальній та побутово - корисній діяльності, брати участь в економічному житті вузу, виховувати в собі якості бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості.

Із проголошенням незалежності України її народ має змогу будувати власну державу, обирати модель соціально-економічного розвитку, проводити свою внутрішню та зовнішню політику. Прискорення економічної реформи, удосконалення законодавчої бази і податкової політики посилюють роль економічної освіти громадян.

Нові економічні відносини, що поступово стверджуються у державі, значно поглиблюють вимоги до змісту і організації економічного виховання молоді. А це, у свою чергу, вимагає нових підходів до економічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів, які покликані формувати економічно грамотну людину.

Аналіз стану процесу економічної підготовки спеціалістів вищої школи, в тому числі і інженерів-педагогів у педагогічному вузі, розкривають цілий ряд суттєвих протиріч між станом економіки держави та сформованим типом економічного мислення студентів. Між цілями економічної підготовки у нових економічних умовах та другими елементами процесу економічної підготовки – змістом, методикою, його організацією або, в цілому, технологіями підготовки; між положеннями нормативних документів, в тому числі – ОКХ та змістом навчальних планів і т.д.

В працях основоположників класичної економічної теорії - В.Петті, А.Сміта, Д.Рікардо, видатних вітчизняних просвітителів - Г.С.Сковороди, В.Н.Карамзіна, Я.П.Козельського, М.П.Драгоманова, І.Я.Франка, М.І.Туган-Барановського та багатьох інших економічна освіта розглядалась як невід'ємна частина освіти і виховання в цілому. Усі вони наголошували на необхідності економічної підготовки та соціально-економічного виховання молоді.

Дослідження, безпосередньо пов'язані з економічною освітою, вперше були ґрунтовно та об'єктивно проведені економістами Л.П.Пономарьовим та Л.Ю.Енштейном. Вони розглядали економічну освіту і виховання як суттєвий фактор розвитку народного господарства, як необхідну умову наукової організації виробництва, як важливий засіб формування свідомого ставлення до праці і суспільної власності у трудящих і підростаючого покоління.

Гносеологічний аспект проблеми економічної освіти і виховання, їх сутність, місце в системі реальної свідомості, понятійний апарат визначили філософи В.А.Демічев, А.В.Дроздов, І.Б.Іткін, В.Д.Попов, А.К.Уледов, В.П.Феофанов. У їх дослідженнях було розглянуто економічні форми суспільної свідомості, подано характеристику шляхів формування економічного мислення. І.Б.Іткін визначав суть, місце і основні категорії економічної освіти, що має дуже важливе значення для обгрунтування її змісту.

У педагогічному аспекті питання економічної освіти мають трактування у роботах А.І.Абрамової, А.Ф.Аменда, Ю.К.Васильєва, Н.Г.Грами, Л.П.Куракова, М.Л.Малишева, Л.П.Мельникової, В.А.Мяснікова, А.С.Нісімчука, О.С.Падалки, І.Ф.Прокопенка, І.Ф.Родіонової, В.К.Розова, Н.П.Рябініної, І.А.Сасової, Д.О.Тхоржевського, Б.П.Шемякіна, О.Т.Шпака та інших вчених.

Економічна освіта - це вироблення у студентів чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, система­тичне формування у майбутніх фахівців економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, під­готовки їх до високопрофесійної праці, вмілого, дбайливо­го ставлення до природи, вироблення звички практично використовувати економічні знання у реальному житті.

Основне завдання економічної освіти - формування но­вого економічного мислення у студентів в умовах ринко­вих відносин. Виходячи з цього, потрібно розрізняти і про­міжні завдання:

а) розкриття для кожного спеціаліста со­ціально-педагогічних аспектів економічного виховання особистості, базуючись на досвіді практичної роботи сучас­ного вузу та досягнень педагогічної науки;

б) обгрунтуван­ня необхідності постійного вдосконалення методики еко­номічної освіти студентів у реальних умовах навчального процесу;

в) активізація шляхів підвищення ефективності економічної підготовки фахівців через пожвавлення та вдосконалення навчальної, громадсько-практичної діяль­ності, їх продуктивної праці.

Зміст економічної освіти студентів розглядається як система економічних знань, певних навичок і вмінь, спрямованих на вироблення економічної свідомості спе­ціаліста, його світогляду, поглядів та переконань. Це зале­жить від наступних факторів: мети навчання взагалі, еко­номічної політики держави, а також завдань, які стоять перед економікою в даний історичний момент і в перспек­тиві; системи економічної освіти студентів; наявності ма­теріальної бази в сучасних вузах, урахування специфіки вузу та професійних інтересів, задатків, бажань в одержан­ні економічних знань майбутніми спеціалістами, майстер­ності викладачів та від взаємозв'язку навчального процесу з потребами суверенної України.

Зміст економічної освіти студентів мусить базуватися на таких засадах:

а) врахування взаємозв'язку між потребами держави та природними, економічними, науково-технічними, практичними сторонами їх вирішення;

б) врахування розвитку наукового ставлення до приро­ди, економічної і практичної діяльності, які забезпечують формування економічної культури особистості.

Практика роботи нинішніх вузів переконує, що на загальнонаукових факультетах ефективність економічної підготовки студентів зростає, коли майбутні фахівці в доступній формі отримують знання основ економіки, ма­ють уяву про госпрозрахунок, менеджмент, виробничу програму, про фактори підвищення продуктивності пра­ці. Особливо важливу роль відіграють об'єднання студен­тів, участь в яких пов'язана з раціоналізаторством та дос­лідницькою діяльністю, реальними економічними відно­синами, що передбачають практичне використання гро­шей, бартерні зв'язки.

Названі завдання економічної підготовки майбутніх фахівців вищої школи враховують також формування від­повідних знань, умінь і навичок з інших галузей життє­діяльності людей, спрямовують діяльність викладача на вироблення у студентів творчого ставлення до праці, встановлення тісного взає­мозв'язку майбутніх інженерів – педагогів з конкретними вироб­ничими та економічними справами.

Формування економічного мислення у майбутніх інженерів – педагогів не може відбуватися в рамках окремого предмета чи виховного заходу. Тому необхідно, щоб зміст економічної освіти розглядався у структурі всіх основних предметів вищої школи.

Однак елементи змісту економічної підготовки та освіти все ще носять фрагментарний, недостатньо скоординований характер і не утворюють єдиної системи. Нерівномірно розподілені у змісті економічної підготовки пізнавальні, ціннісні, нормативні, практично-діяльні компоненти. У навчальних програмах ряду предметів нинішніх вузів відсутнє чітке обгрунтування основних економічних питань, потрібних студентам на сучасному етапі розвитку економіки, таких що розкривають організаційно-економічні, правові, соціальні, моральні соціально-педагогічні, психологічні основи взаємодії економічних законів розвитку суспільства та природи.

На новому етапі вдосконалення економічної освіти студентів викладачам слід посилити увагу до теоретичних основ економічної освіти майбутніх фахівців, удосконалення змісту їх економічної підготовки, запровадження нових форм, методів і прийомів економічної самоосвіти.

Економічна підготовка особистості на сучасному етапі роздержавлення власності, розгортання процесу приватизації, вдосконалення ринкових відносин охоплює дуже широке коло питань. Наукова економічна свідомість проникає у суть і зміст явищ, процесів, розкриває закономірності їх розвитку. Як узагальнення більш високого порядку, наукова економічна свідомість повинна сформуватися для майбутніх інженерів - педагогів у чітку систему поглядів, у певні практичні переконання, що базуються на загальнолюдських якостях: честі, совісті, правдивості, людяності.

Економічна свідомість спеціаліста виконує ряд функцій, основними з яких є: пізнавальна, регулятивна, соціально-перетворююча. Оскільки економічна підготовка - це засіб формування наукової економічної свідомості то, виховний психолого-педагогічний вплив, що здійснюється у вузі, має бути спрямований на реалізацію таких функцій.

1. Пізнавальна функція економічної свідомості спрямована на розкриття студентами можливостей пізнання та свідомого використання економічних законів, а також усвідомлення суттєвих зв'язків між явищами та закономірностями економічної діяльності в різних сферах функціонування суспільства: соціально-політичній, духовній, правовій, творчо-ініціативній.

2.Зміст регулятивної функції економічної свідомості базується на логічному обґрунтуванні правових норм і правил відповідного виду суспільних відносин: приватної та державної власності; правильного ставлення до економічних інтересів, виховання діловитості, бережливості, ініціативності, вміння працювати тощо.

Кожний напрямок регулятивної функції знаходить своє відображення у формах і правилах певних відносин. При цьому частина з них зберігає правову форму, а частина - морально-етичну. Додержання норм і правил особистістю визначає рівень економічної свідомості, а відповідно і результат впливу викладача на розвиток економічного мислення студента.

3. Соціально-перетворююча функція економічної свідомості полягає, насамперед, у забезпеченні творчої участі студентів в організації суспільно - корисної, продуктивної праці, створенні студентських об'єднань на зразок малих підприємств, кооперативів, бригад та інших форм. Майбутні спеціалісти, практично засвоюючи поняття конкретної економіки, вчаться передбачати і планувати свою роботу, виконувати її якісно, економко використовувати матеріали, робити калькуляцію готової продукції. Немає сумніву в тому, що існує тісний взаємозв'язок між економічним і трудовим вихованням фахівця. Практична діяльність студентів є умовою розвитку економічного мислення. В свою чергу, економічне мислення виступає важливим фактором розвитку позитивного ставлення до праці.

Система економічної освіти походить від загальноприйнятого філософського визначення терміна "система" як організованої множини структурних елементів, взаємопов'язаних, і таких, що взаємодоповнюють певні функції.

Система роботи з питань економічної підготовки студентів вищої школи - це об'єднання взаємопов'язаних ланок, сучасних завдань, форм і методів навчально-виховного процесу вузу, що сприяють формуванню особистості фахівця, підвищенню його творчої самостійності та активності в професійній діяльності, розвитку нового економічного мислення.

Система економічної підготовки майбутніх інженерів – педагогів передбачає: послідовне розкриття мети та завдань економічної підготовки; обґрунтований вибір науково-пізнавального матеріалу з економічної діяльності, використання традиційних і нових засобів, форм і методів економічного навчання; систематичний облік та оцінку результатів самостійної роботи.

Економічна освіта інженерів – педагогів сприяє формуванню нових засад економічного мислення, розвиває у них розумні потреби, дбайливе ставлення до особистого та громадського майна, розширює політичний кругозір, допомагає виробити певні економічні навички та вміння.

Система економічної освіти інженерів - педагогів повинна в загальному плані включати такі основні ланки.

1. Вивчення майбутніми спеціалістами основних напрямків розвитку економіки незалежної України, вироблення нових поглядів на ринкові відносини, розвиток у студентів елементів економічної свідомості та мислення, потяг до оволодіння обраною професією.

2. Формування дбайливого ставлення до природи, економного - до продуктів праці, матеріальних цінностей, книжок, особистих речей та побутової техніки.

3. Прищеплення навичок раціональної організації праці та економічного використання бюджету часу, як навчального, так і особистого, розвиток пізнавальних інтересів у процесі розумової та фізичної праці, творчого ставлення до неї.

4. Формування елементарних навичок економічного рахунку, вміння співвідносити затрати праці та кінцевий результат з кожного виду діяльності, виховання таких рис, як бережливість, людяність, ініціативність, діловитість, дисциплінованість.

5. Підвищення ефективності освітньої роботи викладачів із студентами вузів, виховання у них бажання зіставляти свої майбутні наміри з інтересами та можливостями їх реалізації в умовах ринкових відносин, побудови державності України.

У практичній діяльності вузів України форми та методи економічної підготовки студентів знаходять різноманітне використання. Необхідно дбайливо ставитися до тих форм, які існують в інститутах, а не спішити їх відкидати. Педагогічна практика має ряд випадків, коли ці чи інші методи в одному вузі ефективні, а в іншому - ні.

Якщо детальніше зупинитися на методах навчально – виховної роботи у вищих закладах освіти то, ми можемо відмітити, що незважаючи на всю складність педагогічних підходів до класифікації і характеристики методів навчання та виховання, слід орієнтуватися на таку їх специфіку (модифікацію):

Перша група. Словесні методи навчання. Ця група методів навчання має свої особливості, які базуються на слові викладача або засобах масової інформації. У процесі економічної підготовки найкраще виправдала себе така їх класифікація:

а) словесно-інформаційні методи. До них належать: повідомлення, бесіда, розповідь, лекція, диспут, робота з підручником, книгою. Мета застосування цих методів визначається установкою на одержання та відтворення навчальної інформації та шляхи її логічного аналізу, осмислення певної суми економічних знань;

б) словесно-евристичні методи (повідомлення економічних знань у ході проблемної евристичної діяльності, самостійне вирішення логічних економічних завдань, під керівництвом викладача та за зразком, який він подав);

в) словесно-дослідницькі (проблемний виклад матеріалу, виклад з логічним завданням економічного характеру, евристична бесіда із завданням творчого характеру, набуттям економічних навичок, включенням студентів у реальні економічні відносини).

Друга група. Наочні методи навчання. Ця група включає такі основні методи: спостереження, ілюстрацію, демонстрацію, організацію екскурсій, виготовлення виробів за заданим зразком, заданим кресленням, їх можна класифікувати так:

а) наочно-інформаційні (використання наочних засобів як ілюстрації до повідомлення викладача, керівника гуртка, організатора продуктивної праці);

б) наочно - евристичні (форми поєднання слова і засобів наочності економічного характеру при проблемному викладі, евристичній бесіді або роботі з книгою, моделлю, зразком певної продукції, виконанні завдань самостійного, творчого характеру);

в) наочно-дослідницькі (проблемний виклад з урахуванням впливу ринкових відносин, виклад матеріалу з логічним економічним завданням, евристична бесіда творчого характеру з елементами економічної освіти, дослідження наочного об'єкта: його вартості, затрат праці, часу, встановлення реальної та ринкової ціни; завдання провести логічні дії економічного характеру за зразком та без нього).

Третя група. Практичні методи навчання. До цієї групи входять: вправи, лабораторні та практичні роботи, виготовлення зразків, моделей, схем; виготовлення продукції для реалізації та ін. Особливості класифікації методів цієї групи полягають у репродуктивному характері їх використання. Ці методи поділяють на:

а) практично-репродуктивні (показ досліду, зразка, моделі, продукту дій; аналіз їх економічної ефективності, технології виготовлення, їх економічна оцінка за поданим зразком);

б) практично-евристичні (висування евристичних економічних завдань практичного характеру, самостійна оцінка економічної ефективності виготовленої продукції, спільний пошук (студентами і викладачами) ефективних економічних технологій у ході продуктивної праці).

в) практично-дослідницькі (самостійний практичний пошук ефективного вирішення економічних завдань, самостійне виконання студентами практичних робіт з їх економічною оцінкою; пошук нових логічних дій творчого характеру, їх економічна обґрунтованість; вироблення навичок оцінки собівартості виготовленої продукції, врахування її естетичного вигляду, екологічної безпеки).

Ця класифікація відносна і передбачає включення ще таких методів, як програмовані, проблемні на основі застосування комп'ютерів, що активно втручаються в навчально-виховний процес. Економічне мислення студента розвивається від зразка та дії за поданим узагальненням через частково-пошукову до повністю самостійної творчої діяльності, що й знайшло відтворення в запропонованій класифікації методів навчання.

Одним із важливих завдань економічної освіти студентів є їх вміння правильно й вільно орієнтуватися у стрімкому потоці наукової та економічної інформації, самостійно поповнювати економічні знання. Для цього викладачі вузу мають застосовувати найефективніші прийоми навчальної діяльності економічного спрямування.

При ефективному застосуванні методів навчання економічного спрямування у процесі навчально-виховної роботи враховують такі основні фактори:

1. Засвоєння студентами економічних знань: уміння дати аналіз основних економічних понять (законів, правил), пояснити їх, розкрити об'єктивні економічні зв'язки між предметами та явищами (причинно-наслідкові, функціональні, просторові, умовні); визначити внутрішню сутність економічного об'єкта (поняття), навести відповідні приклади з економічного життя; застосувати одержані економічні знання для пояснення інших аналогічних явищ, уміти знайти місце вивченому економічному поняттю в системі засвоєних знань.

2. Застосування майбутніми спеціалістами економічних навичок і вмінь для обґрунтування правил, пояснення алгоритму дії, вміння застосувати його автоматизовано в умовах стандартної дії (як звичку) і в умовах творчого перенесення в нові (життєві) ситуації (як уміння); самостійне творче застосування системи економічних навичок і вмінь для виконання конкретного економічного завдання.

3. Вміння визначити економічну проблему елементарного рівня (чи більш складного) на основі спостереження побутового економічного життя, вивчення економічної літератури, аналізу економічних факторів, схем, таблиць, діаграм; формулювати її, визначити гіпотезу, обирати правильні шляхи її перевірки, робити певні економічні висновки, давати практичні рекомендації.

Ефективність зрушень в інтелектуальному розвитку визначається вмінням самостійно виконувати різні розумові операції, в тому числі й економічного характеру, визначати причинно-наслідкові та інші зв'язки в предметах та економічних явищах, виявляти проблему (за текстом підручника, таблицею, діаграмою тощо), знаходити оптимальні способи її вирішення та самостійного застосування.

Успіх удосконалення системи економічної підготовки інженерів – педагогів у вищих педагогічних закладах освіти в значній мірі залежить від застосування системного підходу до аналізу її функціонування.

Тези А. С. Макаренка про те, що ніяка система навчальних та виховних засобів не може бути запроваджена раз і назавжди, залишається в силі й тепер, коли вузи переходять на новий рівень діяльності. Головним компонентом систематичної економічної освіти особистості студента є вдосконалення змісту економічної підготовки з урахуванням специфіки роботи вищої школи та завдань, що висуваються перед нею науково – технічним прогресом.

Сутність системного підходу полягає в тому, що явище, яке вивчається, не відривається від інших комплексів, з ним пов'язаних, а розглядається як частина цілого, яка залежить від інших його складових компонентів і, в свою чергу, впливає на них. З точки зору такого підходу, процес навчання, як складне структурне явище, складається із змісту навчання, засобів, організаційних форм, методів, діяльності педагогічних кадрів та студентів.



Каталог: library -> Left menu -> Zbirnuk
Zbirnuk -> Кулешова В. В
Zbirnuk -> Вивчення ділової української мови (методом) спілкування у малих групах
Zbirnuk -> Моніторинг якості професійної підготовки інженерів-технологів постановка проблеми
Zbirnuk -> Традиційна форма контролю знань у вигляді співбесіди
Zbirnuk -> Інноваційні технології навчання при підготовці кваліфікованих робітників в системі професійно-технічної освіти постановка проблеми
Zbirnuk -> Трудове навчання, як навчальний предмет, відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обд
Zbirnuk -> І., Кривошлик А.І. Про проблему тестування при педагогічному контролі постановка проблеми
Zbirnuk -> Історія виникнення та становлення інженерно-педагогічної освіти
Zbirnuk -> Науково- технічна творчість студентів- важлива складова


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка