Проблема: Активізація розумової і пізнавальної діяльності учнів на уроках математики



Дата конвертації27.12.2018
Розмір49,5 Kb.
ТипУрок


Активізація розумової та пізнавальної діяльності учнів

на уроках математики

Головне завдання, що стоїть перед школою і кожним учителем, - дати учневі належну і якісну освіту. Результати ЗНО – показник якості освіти, яку діти здобули у школі. Роль і значення математики неоцінні, безперервно зростають у сучасному житті. Найважливіше завдання школи з питань навчання математики – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Школа мусить навчити кожного свого випускника знаходити шляхи до розв’язання проблем, формувати в школярів здатність до самостійного, творчого мислення. Учитель відбувся тоді, коли він бачить у школярів, яких навчає і виховує, результат. Кожен учитель несе відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто, після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил. Якщо дитина протягом уроку працювала – вчилася встановлювати взаємозв’язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювати засвоєне, захищати свою думку, і при цьому не втратила віри в себе, то урок не пройшов даремно.

Кожному вчителю важливо бачити, що діти отримують найбільшу радість і задоволення від роботи на уроці; що очі у дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінки. З одного боку стоїть мета – навчити учня оперувати математичними поняттями, використовувати знання при розв’язуванні прикладних задач. З іншого боку, стандарт математичної освіти потребує від учителя прийомів, які допомагали б здобувати знання для розв’язання певних задач, самостійно їх формулювати. Виникає проблема: Як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета? Невтрачена зацікавленість – це й активізація пізнавальної діяльності, і якість знань, і результативність. Як допомогти розвинути в учнів пізнавальний інтерес, як домогтися того, щоб на уроках математики не було б байдужих спостерігачів, а лише – активні учасники навчального процесу? Розкрити особистість учня можливо,якщо учитель йде на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання,набором цікавих завдань і вмінням їх розв’язувати, а й із різноманітними і цікавими способами й прийомами організації праці учнів. У наш час суттєва увага приділяється пошуку засобів активізації навчального процесу, питанням зацікавленості учнів у вивченні предмета взагалі й навчального матеріалу зокрема, їх діяльності упродовж уроку.

Правильно організовані вправи учнів у розв’язуванні задач – важливий засіб активізації розумової діяльності учнів і розвиток їх творчих здібностей. Особливу увагу заслуговують усні вправи. Вони ефективні гаданою легкістю, емоційністю,діють на учнів мобілізуюче, своєю простотою захоплюють і слабих учнів, створюють у класі атмосферу змагання. Усні вправи сприяють розвитку уваги і пам’яті учнів. Систематичне проведення усних обчислень підвищує інтерес до математики, їх виконання змушує учнів відходити від шаблонів, повторювати вивчений матеріал. Проведення усних обчислень допомагає дисциплінувати учнів, виховувати у них навички самостійності, вміння цінувати і берегти час. Якщо ми навчимо учнів правильно і швидко обчислювати, не використовуючи ні папір, будь – які обчислювальні пристрої, то цим виховаємо людей, здібних швидше засвоїти і краще виконувати навчальні завдання. Для успішного навчання обчислюванням необхідно приділяти пильну увагу організації і методиці проведення усної роботи на уроці. У різних методичних джерелах рекомендують проводити усну роботу хоча би один раз на тиждень. Але я, з метою вироблення міцних навичок, проводжу усну роботу на кожному уроці, в кожному класі. При підготовці до уроку я позначаю об’єм і зміст усних вправ. Ці вправи потрібні для повторення попереднього матеріалу, викладання нового матеріалу, постановки проблемних ситуацій, перевірки знань теоретичного матеріалу. При підготовці до уроку я вирішую на якому етапі необхідно провести розв’язування усних вправ: при перевірці домашнього завдання, при актуалізації опорних знань, при закріпленні нового матеріалу або при підведенні підсумку уроку. Добре розвинуті в учнів навички усного обчислення–одне з умов їх успішного навчання в старшій школі.

В п’ятих – шостих класах ми закладаємо основи навчання математиці наших дітей. Не навчимо рахувати в цей період – будемо й самі в подальшому відчувати труднощі в роботі, і своїх учнів приречемо на постійні образливі промахи. Усні вправи необхідно починати з простих завдань, так, щоб учні починаючи з них, а поступово переходили до більш складних завдань. Якщо зразу обрушувати на учнів складні усні вправи, то діти виявлятимуть власне безсилля, будуть розгублені і їх ініціативу буде подавлено.

Слід виділити два види усних вправ. Перший – зорово-слуховий. Вчитель не тільки називає число, з яким треба працювати, але й записує його або на дошці, або на картках. Підкріпив слухове сприймання учнів зоровими, вчитель полегшує процес обчислення. Але саме запам’ятовування чисел, над якими проводяться дії – важливий момент усної роботи. Учні, які не зможуть втримати в пам’яті числа, в практичній роботі стають поганими обчислювачами Тому не слід недооцінювати другий вид усного обчислення, коли числа сприймаються тільки на слух. Учні при цьому нічого не записують. Цей вид роботи набагато складніший, але й більш ефективний. Треба зробити так, щоб усне обчислення сприймалося учнями середньої ланки як цікава гра.

Є дуже багато форм і прийомів усного обчислення. Я користуюсь наступними:

1. Картки для усного обчислення за основними темами.

2. «Естафета». На дошці записані приклади. Перші учні груп підходять до дошки усно розв’язують і записують відповідь, потім повертаються на місце, за ними виходять інші по черзі … Перемагає та команда, яка швидше зробить це завдання.

3. «Пошук». На дошці подані два стовпчика. Перший стовпчик – умови прикладів. Другий - відповіді, які розміщені у хаотичному порядку. Треба з’єднати приклади з їх відповідями. Цю роботу можна проводити індивідуально або колективно. У першому стовпчику можуть бути приклади, рівняння, нескладні задачі.

Досвід роботи показує, що усні вправи при вмілому використанні грають важливу роль у підвищенні ефективності уроку, але для цього треба знати клас, індивідуальні особливості учнів, щоб підібрати оптимальний варіант, темп, зміст, форми і засоби проведення цього виду роботи. Навички усних обчислень є важливим елементом загального і математичного розвитку. Але учням потрібно здобувати навички не тільки усного обчислення, а й письмового. Для цього я використовую картки для розвитку швидкості письмового обчислення.

Картки можна зробити за різними темами окремо або зібрати приклади з декількох тем. Кожна картка вміщує 2-3 стовпчики прикладів. У кожному стовпчику кілька прикладів. Якщо учень розв’язує стовпчик швидко, то він має добру підготовку. Щоб досягнути кращих результатів, треба частіше виконувати такі завдання.

Сучасним методом навчання і виховання, що сприяє оптимізації та активізації навчального процесу та дозволяє показати цікаві й захоплюючі сторони математики, є дидактична гра. Дидактичні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок дидактичної гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Використовуючи гру, ми зберігаємо інтерес школярів до неї. За його відсутності в жодному разі не треба примусово нав’язувати гру дітям, оскільки примусова гра втрачає своє дидактичне та розвивальне значення. За наявністю інтересу діти беруть участь у грі і навчаються з задоволенням, що позитивно впливає на засвоєння ними знань. При застосуванні гри як моменту уроку, чи при організації уроку – гри перш за все необхідно продумати і врахувати такі питання методики:

1. Мета гри. Які математичні вміння і навички повинні засвоїти учні під час гри? Які виховні цілі ставимо під час проведення гри?

2. Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості учнів. Це слід враховувати.

3. Добирання дидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.

4.Продумувати питання найменшої витрати часу для ознайомлення учнів з правилами гри.

5.Визначити тривалість гри.

6.Планування засобів забезпечення участі всіх школярів у грі. Спостереження за учнями під час гри.

6. Передбачення можливих змін.

7. Планування висновків гри(найвдаліші моменти, недоліки, оцінювання учнів, проблеми дисципліни, результат засвоєння математичних знань).

Ігрові форми занять застосовую під час перевірки результатів навчання, опрацювання навичок, формування вмінь.

1. «Художник». Цю гру можна проводити на уроці геометрії про вивченні геометричних фігур. Зобразити людину чи тварину за допомогою відомих геометричних фігур. Гру «Художник» я проводжу і при вивченні теми: «Координатна площина». На уроці кожна дитина отримує картку з координатами точок. Завдання: зобразити точки і послідовно поєднати їх. Який малюнок отримали? Сильним даю складний малюнок, слабим – простий. Щоб кожний учень при правильному виконанні мав результат – малюнок. А вдома діти повинні зробити свій малюнок та зашифрувати його за допомогою координат точок. В старших класах таку гру проводив при повторенні матеріалу «Функції та їх графіки».

2. «Шифрувальник». Дітям пропонується картка з набором прикладів. Замість відповідей стоїть певна буква. Розв’язав приклади і розмістивши букви в порядку зростання або спадання відповідей учень повинен розгадати слово або словосполучення. Зашифровувати можна назви казок, імена героїв, відомі висловлювання. Ця гра дозволяє поєднувати знання математики і української літератури, математики і природознавства, математики і історії.

Перевірка знань, умінь, навичок – важливі складові навчального процесу. Це основні засоби, за допомогою яких вчитель встановлює, як учень засвоює навчальний матеріал, рухається у своєму розвитку. Контроль засвоювання вивченого звичайно починається з перевірки домашнього завдання. Я здійснюю її за допомогою наступних форм.

1.Самоперевірка за зразком(зразок на дошці). На початку уроку зошити закриті. Учні спочатку вивчають зразок, коментують його. Потім перевіряють домашнє завдання у зошитах та виправляють помилки, якщо вони є.

2. Взаємоперевірка за зразком. Учні перевіряють домашнє завдання свого сусіда за зразком на дошці.

3. Перевірка за допомогою усних вправ.

При вивченні математики дуже корисно запропоновувати учням завдання на обчислення за готовими малюнками.

«На помилках вчаться»,- говориться в прислів’ї. І дійсно, у помилки є функція навчання. В найпримітивнішому розумінні помилка вчить не повторювати її. Можна організувати роботу так, щоб помилка примушувала по – новому дивитися, на здавалося б, вже вивчений матеріал. Ще раз викликати до нього інтерес. Я використовую два види таких завдань.



1. Картки з готовими розв’язаннями. Треба знайти помилку і пояснити її.

2. Картки з завданнями, які провокують помилку. Учні розв’язують, коментують, пояснюють, була помилка чи ні. Але за такі картки не треба ставити поганих оцінок. Уроки зацікавлюють учнів, сприяють більш активному темпу засвоєння та закріплення матеріалу.
Каталог: attachments -> article
article -> Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх факторів, впливу шкідливих звичок
article -> Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики
article -> Творча лабораторія роботи з батьками
article -> Батьківські збори "Сімейні цінності та їх значення"
article -> Яким він має бути, випускник ххі сторіччя?
article -> Уроках інформатики Підготувала: вчитель інформатики сш№7 ім. М. Т. Рильського м. Києва


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка