Природнича компетентність молодших школярів



Скачати 120,76 Kb.
Сторінка1/12
Дата конвертації29.03.2019
Розмір120,76 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Природнича компетентність молодших школярів

та умови її розвитку

Виняткової значущості нині набуває проблема становлення екологічної особистості – з її реалістичним баченням та науковим світосприйняттям. Особистості, яка усвідомлює, що вищою цінністю для людини є гармонійний розвиток як себе самої, так і природи.

Природнича компетентність молодших школярів вимагає певних умов для реалізації своїх завдань:

природне розвивальне середовище;

створення умов для спілкування дітей з об'єктами природи;

організація активної діяльності дітей у природі.



Головна з цих умов – природне розвивальне середовище у приміщенні (класних кімнатах –куточок природи) на території навчального закладу (город, квітник, сад ), та у найближчих до території школи природних угрупуваннях (парк, сквер, водойма).

Про значущість природного розвивального середовища у розвитку природничої компетентності молодших школярів свідчать різні види діяльності на них, як-от:

-спостереження;

-ігрова діяльність;

-практична діяльність, складовими якої є пошуково-дослідницька і природоохоронна діяльність учнів;

-спілкування дітей з природними об'єктами.

В обладнаних куточках природи зібрано велику кількість кімнатних рослин, за якими доглядають учні та спостерігають, як залежить їхній стан від правильного догляду.

Спілкування дітей з рослинами і тваринами допомагає їм усвідомити, що природні об'єкти – живі організми, а не посібники чи іграшки; дає змогу упереджувати жорстокість у взаємодії з ними; виховувати відповідальність.

Учні вчаться обстежувати природні об'єкти, визначати їхні характерні ознаки і стани ( здоровий чи потребує допомоги ). Турбота дітей про рослин і тварин активізується у праці, яка спрямована на створення та підтримку умов, необхідних для проживання живих організмів.

На території школи є город, квітники, газони, сад. Квітники прикрашають ділянки навчального закладу, створюють затишок. З ранньої весни і до пізньої осені школярі спостерігають за появою сходів, розвитком і цвітінням рослин, визріванням насіння, за комахами. Учні садять рослини, доглядають за ними.

Розуміючи, що найкращий засіб виховання – це особистий приклад, педагоги багато уваги приділяють організації спільної з учнями праці в природі, до якої залучають і батьків. Уже традиційними стали весняні висаджування дерев, кущів, квітів, вирощування овочів на городі тощо. Побачену красу, свої почуття від милування нею діти передають під час малювання, ліплення… .

Існує чимало форм роботи з дітьми, що допомагають прищепити їм любов до природи. Ефективними є такі:

спостереження за природою під час прогулянок до лісу, парку, скверу, річки, озера, ставка, джерела;

екскурсії;

залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відгадуванні загадок, до перевірки народного прогностика;

дослідницька діяльність;

виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

читання та обговорення казок, художніх творів про природу;

відвідування художніх музеїв, виставок, книжкових магазинів, ботанічних садів, зоопарків;

виготовлення та прикрашення годівничок або будиночків для птахів.



Методичний інструментарій ( форми, методи, засоби, прийоми роботи ) мають бути досить різноманітними і сприяти розв'язанню таких завдань:

- формування естетичної спостережливості та здатності до концентрації уваги під час сприймання об'єктів і явищ природи;

- сприяння розвитку судження, тобто вміння висловити думку щодо суттєвих та естетичних властивостей природних об'єктів;

- виховання естетичних почуттів, співчутливого ставлення до об'єктів живої природи;

- сприяння розвитку допитливості та творчої уяви.

Пошукові пізнавальні завдання перетворюють красу природного довкілля на одне з найпривабливіших для школярів явищ, активізують їхнє прагнення до пізнання нових об'єктів, їх суттєвих та естетичних властивостей. При цьому в учнів виникають запитання: «Чим відрізняються красиві явища від некрасивих? Чи боляче рослинам? Як можна допомогти тваринкам?»

Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Пісня весняного струмочка, шепіт лісу, щебетання дзвінкоголосих пташок, пахощі квітів, срібні струни дощів – все це дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю.

Природа – це Батьківщина. Наш дім. Ми маємо навчитися жити у цьому домі так, щоб у ньому завжди вистачало місця всім: і пташці в небі, і звірям у лісі, і черв'ячку в землі, травинці і квітці, високому дереву і маленькій стеблинці, і, звичайно ж людині.

Дослідження свідчать про те, що спостереження розкриває перед дитиною реальний світ природи, дає багато знань про неї, розширює коло знань дитини, розвиває її розумові здібності і кмітливість, критичність і самостійність думки, цілеспрямовану увагу, аналізуючи сприймання, спостережливість.

Спостерігаючи, дитина вчиться зіставляти факти, аналізувати їх, робити висновки, тобто вчиться активно, творчо, самостійно мислити.




Каталог: avatar
avatar -> Середня освіта
avatar -> Практикум для учителів / О. М. Газімагомедова // Початкове навчання та виховання. 2011. №16 18 (червень). С. 55 60
avatar -> Характеристика діяльності вчителя історії та економіки директора Комсомольської гімназії імені В. О. Нижниченка Комсомольської міської ради Полтавської області Полобок Лідії Василівни
avatar -> Екологічне виховання дітей дошкільного віку
avatar -> Психологічний супровід професійного самовизначення старшокласників
avatar -> Уроки основ християнської етики у 1 класі за новою програмою
avatar -> Уроки основ християнської етики у 3 класі за новою програмою


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка