Полтавська обласна рада


Фінансове забезпечення напрямку програми



Сторінка11/57
Дата конвертації09.01.2020
Розмір1,6 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   57
Фінансове забезпечення напрямку програми

Буде здійснюватись за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів протягом 2016 – 2020 років.

Розрахункова загальна потреба в коштах складає 20,50 млн. грн., в тому числі з обласного бюджету – 8,23 млн. грн., з місцевих бюджетів –
12,27 млн. грн.


Джерела фінансування

Обсяг фінансування, млн. грн.

Етапи виконання Програми, млн. грн.

роки

2016

2017

2018

2019

2020

Обласний бюджет

8,23

2,10

1,85

1,22

1,53

1,53

Місцеві бюджети та інші джерела

12,27

2,10

2,10

2,73

2,67

2,67

Разом

20,50

4,20

3,95

3,95

4,20

4,20



1.1.2. Розвиток бджільництва.
Опис проблеми: Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво достатньої кількості меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфумерно-косметичної й інших галузей та для експортних потреб. У світі Україну визнають як батьківщину культурного бджільництва. Україна входить до п’ятірки країн – найбільших виробників меду.

Історія розвитку бджільництва на Полтавщині має глибоке коріння, а в діяльності Полтавського товариства сільського господарства, 150 років якому відзначалось на державному рівні, цей напрям був визначений в окрему секцію. Бджільництво Полтавщини має запилювально- медовий напрям і в господарствах усіх форм власності налічується 148 тис бджолиних сімей. Щорічне виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств області складає 4170 тонн.

Важливим економічним показником галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва – прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату, бджолиної отрути, які є основою виготовлення низки цінних лікувальних препаратів та продуктів харчування. На жаль, виробництво цих продуктів щорічно зменшується через відсутність їх збуту. Окрім медово - запилювального, в галузі бджільництва розрізняють ще такі виробничі напрямки, як: медово-товарний, запилювальний, бджолорозплідницький, комплексний.

Пасіки медово-товарного напрямку створюються в районах з достатньо багатою медоносною рослинністю. Бджолозапилення сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 30-60 відсотків і навіть більше, залежно від виду рослин та умов запилення. Крім того, підвищується якість плодів та насіння, збільшується їхня натуральна вага.

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур при запиленні квіток бджолами в середньому становить: гречки – 41 відсоток, червоної конюшини – 75, люцерни – 50, баштанових – 60, плодових – 65, гірчиці – 35-61, ріпаку – 25-30, соняшнику – 40 відсотків. Дослідженнями встановлено, що насіння ентомофільних культур, одержане при запиленні медоносними бджолами, має підвищені господарські корисні якості. Так, у насіння гречки плівчастість зменшується на 2,4 %, збільшується кількість сирого протеїну на 0,4 %, а енергія проростання – на 17 %. В озимого ріпаку при запиленні енергія проростання збільшується на 11-12 %, схожість – на 16-20 %, наявність жирів – на 4-5 %. При перехресному запиленні збільшується вага яблук на 26 %, зав’язуваність плодів – у 5,5 рази, а збереженість зав’язі – на 3,3 % порівняно з їхнім самозапиленням. Виходячи з вищесказаного, та з досвіду зарубіжних країн, бджолозапилення повинно бути узаконеним агрономічним прийомом технології вирощування сільськогосподарських культур. На частку бджолозапилення припадає 85-90 відсотків і лише 10-15 відсотків іншими комахами.

Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу для розвитку галузі, взаємозв’язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання - у державних  підприємствах, агроформуваннях, фермерських і особистих селянських господарствах.

Напрямок програми базується на нормах Закону України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492-І.
Мета:


  • підвищення врожайності сільськогосподарських культур за рахунок запилення бджолами, забезпечення населення продукцією бджільництва, створення племінних пасік, підтримка і розвиток масового, товарного утримання пасік, збільшення кількості бджолосімей, відродження промислу медоваріння, створення лікувально-профілактичних центрів апітерапії;

  • ріст зайнятості населення через збільшення кількості осіб, які будуть займатись бджільництвом.

Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування


Каталог: ses
ses -> Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
ses -> Про затвердження обласної програми «Екологічні ініціативи Полтавської області на 2019 2021 роки»
ses -> Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
ses -> Полтавська обласна рада
ses -> Полтавська обласна рада
ses -> Програма розвитку освіти міста бердянська на 2013-2017 роки
ses -> Додаток до рішення Одеської міської ради від
ses -> Про затвердження Стратегії розвитку туризму та курортів у Полтавській області на 2019 2029 роки
ses -> Методи саморегуляції в умовах стресу
ses -> Рішенням чотирнадцятої сесії Бердянської міської ради vi скликання №16 від 29 вересня 2011 року Міський голова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   57


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка