Плачиндас. П. П 37 лебедія. Як і коли виникла Україна



Сторінка5/19
Дата конвертації26.03.2020
Розмір6,22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19




Після 21 листопада 2004 року, коли український народ і передусім українська молодь гнівно повстали проти фальсифікації виборів Президента України, коли Майдан Незалежності в Києві щодня збирав по 200— 500 тисяч мітингуючих зі всіх кінців України, — деякі політики і громадські діячі заговорили про НАРОДЖЕННЯ української нації. Се є неточність у формулюванні. Йдеться про ВІДРОДЖЕННЯ нації. А народилася українська нація давно — не пізніше XV—XIV тисячоліть до н. е., за доби Мізинської культури. Київ у грудні 2004 року під час Помаранчевої революції Та передусім слід, мабуть, визначитися в термінології. Не претендуючи на вичерпність, подаю своє розуміння, яке публікувалося в пресі й не зазнало спростувань чи доповнень. НАЦІЯ — людська спільнота, що пройшла тривалий історичний шлях розвитку і, як наслідок еволюції, має свою мову, свою віру, неповторну вдачу (психологію) та самобутні етнічні й фольклористичні ознаки (пісні, звичаї, народно-прикладне мистецтво, свою міфологію й символіку, одяг, архітектуру, усний та писемний епос тощо). Нація виростає з народу, мов квітка з рослини. Отже, нація — індивідуальність народу, найвищий етап його еволюції... Всі нації—то є квітник планети Земля. Якщо квітка зів’яне чи її розтопчуть, то вона гниє і стає добривом для інших квітів. Коли нація втрачає мову, етнічні ознаки — вона стає «добривом» для нації-поглинача. Що потрібно для того, аби нація не загинула, не була асимільована, аби її не проковтнула нація-погли-нач? Потрібна національна свідомість, національна гордість умираючої нації. І вона оживе! Оскільки таких прихильників нації, її лицарів зазвичай називають націоналістами, — а шовіністи та А, Б — мізинські браслети;В - статуетка жінки (Мізинська стоянка).(Із книги «Давня історія України», т. І). Меондровий орнамент (символ безконечності людського буття) на браслеті XV тисячоліття до н. е. та на гуцульському рушнику XXІ століття (2004 р., Прикарпаття). й узагалі українофоби всіх мастей зробили се слово лайливим, — то з’ясуймо, ЩО ТАКЕ НАЦІОНАЛІЗМ. Се — ЗАКОНОМІРНИЙ І ПРИРОДНИЙ РУХ НАРОДУ НА ЗАХИСТ ТА УТВЕРДЖЕННЯ СВОЇХ САМОБУТНОСТІ Й НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Націоналізм був і є державною ідеологією та рушійною силою всіх країн світу. Лише в Україні він ще не став державною ідеологією. Але рано чи пізно — стане! Антиподи націоналізму — шовінізм, сіонізм, фашизм, що намагаються підпорядкувати собі інші нації, асимілювати їх або знищити фізично. І ще шовіністи іноді зумисне плутають поняття націоналізму і... нацизму. Уточнимо: нацизм — се фашизм, націоналізм — се патріотизм. Атепер про ПЕРШІ ОЗНАКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Йдеться про XXV—XVтисячоліття до н. е. Про ті реліквії, що їх відкопав на початку XX століття (1908— 1909) видатний український етнограф, археолог і антрополог Федір Вовку селищі МІЗИН над рікою Десною (Чернігівщина) на 6-метровій глибині: орнаментовані браслети зі слонової кістки, стилізовані й реалістичні статуетки жінок — символи Матері-Землі та родоначальниці людства (І. Кузич-Березовський), декілька фігурок собак (перша присвоєна людиною тварина —тотем деяких давньоукраїнських племен), вироблені зі слонової кістки ножі та голки (які, на думку видатного дослідника старовини Івана Кузича-Бере-зовського, свідчили, що давні українці тих часів виробляли полотно) та багато іншого. Одне слово, віднайдені старожитності вказували нате, що Мізинська культура XXV—XV тисячоліть до н. е. — давньоукраїнська. З неї бере свій початок українська нація й водночас — людська цивілізація. Докази: меандровий, суто національний, український орнамент, що містить глибоку оптимістичну ідею безконечності буття. Сей мотив стане домінантним і в Трипільській культурі, й у всьому українському народно-прикладному мистецтві аж до XXI століття н. е. (меандровий орнамент із часом запозичать Єгипет, Греція, Рим). Друге: мізинські культові браслети з «сонячною» та «місячною» символікою — надалі провідний мотив українського народно-прикладного мистецтва на всі майбутні тисячоліття й століття. Третє: стилізовані та реалістичні жіночі статуетки. За Трипільської культури вони переростуть у символічні зображення святих жіночих персонажів давньоукраїнського пантеону (Коляда, Слава, Дана, Лада, Берегиня, Жива, Мокоша та інші). І четверте (се вже знахідка радянських археологів): у шарах Мізинської культури знайдено... кістяні флейти та жіночі статуетки в позі танцю. А також ма-мутові кістки, розписані червоною фарбою, а ще — молотоподібні інструменти. Сим учені довели, що в ті часи—за доби мисливців на мамутів — побутували палеолітичні ансамблі ударних інструментів із кісток мамута. Одне слово, українці започаткувалися як нація співуча. І про це свідчать зафіксовані фольклористами 200 тисяч українських народних пісень — рекордна в світі кількість, що її можна занести до Книги рекордів Гіннеса. Та найвеличніше, що спородила Мізинська культура, тобто доба XXV—XV тисячоліть — се усний народний епос: міфи і легенди. Се поетичне уявлення давніх українців про походження світу, Сонця, зірок, неба, річок, океанів, людей, тварин, пташок і всієї тієї краси, що наповнює наш довколишній світ. Давньоукраїнська міфологія — духовна скарбниця українського народу. Се пам’ять тисячоліть. Але згадаймо... Меандровий орнамент на українських рушникахXXI століття (Івано-Франківщина) ЯК ПАЛИЛИ НАШУ ПАМ'ЯТЬ




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка