«Пізнавальний статус поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських соціологічних теоріях хх століття»



Скачати 188,5 Kb.
Сторінка9/13
Дата конвертації25.03.2020
Розмір188,5 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
ВИСНОВКИ
Одержані результати дисертаційного дослідження засвідчують, що дисертантом реалізовано мету, яка полягала у розв’язанні важливого наукового завдання, а саме в обґрунтуванні гносеологічного статусу поняття «соціальний контроль», шляхом експлікації парадигмальних відмінностей в тлумаченнях змісту та функцій даного поняття в функціоналістських та конфліктних теоріях ХХ століття. Реалізація мети дала змогу автору зробити такі висновки:

  1. Аналітичний огляд концепцій соціального контролю в теоретичній соціології ХХ століття виявив, що суб’єктивістські соціологічні теорії зосереджують увагу на ідентифікації культурних детермінант соціальної диференціації, розкриваючи діяльнісні механізми та функції контролюючого примусово-насильницького впливу владних інституцій, проте ці теорії не пояснюють темпоральні властивості відтворення системи стійких інституціональних зв’язків, які регламентують діяльність індивідуальних суб’єктів з метою забезпечення цілісності та стійкості соціальної системи. Об’єктивістські теорії констатують функціональну значущість контролюючого впливу надіндивідуальних норм, цінностей та інститутів, які регламентують ресурси та правила взаємодії людей.

  2. Шляхом уточнення змісту понять «цінність», «норма», «статус», «роль», «санкція», «влада», «соціальний інститут», «примус» доведено, що лише в межах об’єктивістського підходу розкривається пізнавальний потенціал поняття «соціальний контроль», як важливої категорії соціологічного пізнання, яка дає можлиість наукового розуміння функціональних механізмів організації стабільного соціального порядку, ефективного функціонування інституціональних структур, що забезпечують процеси виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних та духовних благ.

  3. На основі використання методологічного потенціалу об’єктивістських соціологічних теорій визначено гносеологічний статус категорії «соціальний контроль», яка слугує пізнавальним засобом відображення: 1) суперечностей процесу соціальної інтеграції індивідуальних та колективних суб’єктів суспільного життя; 2) процесу структурної диференціації соціальної системи через інституціональну регламентацію зразків поведінки та примусову інтерналізацію особистістю змісту контролюючих норм в процесі соціалізації; 3) тенденцій відтворення соціальної нерівності, що визначається нерівномірним розподілом влади, авторитету, винагород, доступу до інститутів виробництва та розподілу матеріальних благ.

  4. Звернення до об’єктивістських парадигм новітньої теоретичної соціології дає змогу визначити концептуальні розбіжності дослідницьких позицій, які пов’язані з тлумаченням змісту категорії «соціальний контроль» та її пізнавальних функцій. З’ясовано, що дані розбіжності загалом обумовлені труднощами наукового відображення процесу якісної трансформації функціональних механізмів соціального контролю в умовах посилення контролюючого політичного впливу транснаціональних корпорацій, глобальної інформатизації та віртуалізації суспільного життя.

  5. В умовах новітньої інформаційної революції категорія «соціальний контроль» відображує ресурсну здатність суспільства та його агентів впливати на свідомість людей через актуалізацію та інтерпретацію соціокультурних смислів, символів, цінностей, ідей, норм, зразків поведінки, за допомогою яких індивіди та інститути організовують та впорядковують свою взаємодію, через їх поширення у представницьких іміджах та комунікативних кодах технологічними мережами масових комунікацій, досягаючи аудиторії залежно від її залучення до комунікативного процесу. При цьому виробництво благ, здійснення влади, створення культурних кодів, формування норм та цінностей стають залежними від технологічних можливостей суспільства з інформаційною технологією в якості їх основи. Дана категорія пояснює також процес ціннісно-нормативної інтеграції індивідуальної та колективної взаємодії через символічний обмін інформацією та знаннями в процесі комунікації з використанням сучасних інформаційних технологій в соціальних системах індустріального та постіндустріального типу.

  6. Перспективи розвитку подальших соціологічних досліджень проблематики соціального контролю загалом пов’язані з вивченням новітніх тенденцій реалізації соціального контролю, які засвідчують про значущість індивідуальних можливостей здійснювати програмування соціальних мереж шляхом використання сучасних інформаційних технологій. Сама можливість створення мережевих систем на основі домінування альтернативних персоніфікованих цінностей безпосередньо обумовлена інтересами як діючих інститутів влади та інтересами інститутів громадянського суспільства, діяльність яких загалом спрямована на гуманізацію механізмів соціального контролю.



Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка