«Пізнавальний статус поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських соціологічних теоріях хх століття»


Наукова новизна одержаних результатів



Скачати 188,5 Kb.
Сторінка4/13
Дата конвертації25.03.2020
Розмір188,5 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв’язанні важливого наукового завдання – здійснення теоретичного обґрунтування ґносеологічного статусу поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських теоріях ХХ століття. Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

Вперше:

  • на основі з’ясування пізнавальної специфіки поняття «соціальний контроль» в об’єктивістській соціології ХХ століття запропоновано аналітичний підхід, який дозволяє подолати концептуальні обмеженості стосовно розуміння процесу новітньої трансформації соціального контролю в суспільствах аграрно-індустріального, індустріального та постіндустріального типу. Доведено, що в наш час трансформація механізмів та методів реалізації соціального контролю здійснюється під впливом двох взаємозалежних процесів, які визначають характер сучасного суспільного розвитку – глобалізації та інформаційно-технологічної революції. Дані процеси формують специфічне інформаційне середовище вільного переміщення інформації, знань, капіталів, можливості формувати власні канали поширення інформації або приєднуватись до існуючих мереж, що призводить, з одного боку, до послаблення та обмеження національних держав використовувати механізми примусу та насилля. З іншого боку, розвиток новітніх технологій суттєво змінює масштаби соціальних наслідків індивідуальних дій людей, виступаючи як фактор демократизації соціальних відносин, посилення солідарності між індивідами та ресурсною можливістю контролю інститутів влади громадянським суспільством;

  • на основі теоретичної інтерпретації сутнісних ознак поняття «соціальний контроль» у теорії структурного функціоналізму та теорії соціального конфлікту обґрунтована теоретична значущість пізнавальних функцій даного поняття, які відображують процеси підтримки стабільності соціального порядку, механізми соціальної інтеграції та соціалізації; структурної диференціації соціальної системи, тенденції відтворення стратифікаційних порядків та соціальних нерівностей через контроль над розподілом дефіцитних ресурсів;

Удосконалено:

  • існуючі інтерпретації змісту поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських соціологічних теоріях структурного функціоналізму та соціального конфлікту, внаслідок чого була аргументована доцільність конкретизації існуючих уявлень стосовно інструментальної специфіки певного кола понять, які більш детально виясняють причини суперечливого функціонального впливу соціального контролю на практики взаємодій індивідуальних та колективних суб’єктів суспільного життя. Такими поняттями є «цінності», «норми», «соціальний статус», «соціальна роль», «влада», «санкції», «примус», «авторитет». Дисертантом обгрунтовується нова точка зору стосовно визначення категорільного статусу поняття «соціальний констроль»: соціальний контроль є категорією, яка розкриває фунціональні та дисфункцональні примусово-насильницькі впливи ціннісно-нормативної системи, яка укорінюється в нормах і стандартах поведінки, визначаючи права та обов’язки через ролі, позиції і статуси, у взаємодії яких реалізовуються владні відносини;

  • систематизацію теоретичних уявлень про особливості концептуальної еволюції змісту та функцій поняття «соціальний контроль» в соціологічних теоріях ХІХ та ХХ століття. Було встановлено, що етап становлення соціології як науки позначився формуванням теоретичних уявлень про соціальний контроль як необхідний чинник соціальної інтеграції та забезпечення соціального консенсусу (О.Конт, Г.Спенсер) або ж утримання влади (К.Маркс). Кінець ХІХ – середина ХХ століття характеризується розвитком суб’єктивістської парадигми – соціально-психологічних концепцій «самоорганізації суспільного життя», в яких соціальний контроль визначається як атрибутивний чинник процесів соціалізації та підтримки раціональності соціального порядку капіталістичного суспільства (Г.Тард, Е.Росс, Ч.Кулі, М.Вебер. Г.Зіммель, Дж.Мід) та об’єктивістської – концепції соціального порядку (Е.Дюркгейм, Т.Парсонс, Р.Мертон), концепції домінуючого контролю над масами з боку економічних, політичних інститутів та інституціональної системи культуріндустрії (Т.Адорно, Г.Маркузе, М.Горкхаймер, Ю.Габермас);

Отримало подальший розвиток:

  • дискурсивний характер осмислення поняття «соціальний контроль» на новітньому етапі розвитку соціології (80-90 роки ХХ – початок ХХІ ст.), який характеризується суттєвими відмінностями поглядів на соціальний контроль в теоріях постмодерністського та інформаційного суспільства, зокрема визначено, що в соціології постмодернізму соціальний контроль є способом реалізації різноманітних капіталів, що забезпечує домінування одних соціальних суб’єктів на іншими в процесах символічного обміну (Ж.Бодрийяр, П.Бурдьо, СЛеш); в теоріях інформаційного суспільства соціальний контроль є засобом регулювання поведінки через канали інформаційного впливу на людей, що сприяє відтворенню нового системоутворюючого чинника організації суспільного життя як «інформаціонізм» (О.Тоффлер, М.Кастельс та ін..).

  • обґрунтування значення самоконтролю як важливого фактору реалізації соціального контролю, уявлення про яке пов’язується з внутрішнім примусом та системою стійких і діяльнісних зусиль індивіда, які канонізуються у риси індивідуального характеру. Внутрішньо-особова локалізація соціального контролю виступає складним процесом, який є функціонально пов'язаним з актуалізацією ціннісної системи суспільства у вигляді внутрішньо локалізованої системи ціннісних орієнтацій механізмами соціалізації особистості. Стратегія дослідження феномену самоконтролю, являється орієнтованою на детальне вивчення специфіки когнітивних детермінант контролюючих дій індивіда: соціальної категоризації, соціальної ідентифікації, моделей і норм громадянської активності.


Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка