«Пізнавальний статус поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських соціологічних теоріях хх століття»



Скачати 188,5 Kb.
Сторінка1/13
Дата конвертації25.03.2020
Розмір188,5 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Кондов Костянтин
ТЕМА: «Пізнавальний статус поняття «соціальний контроль» в об’єктивістських соціологічних теоріях ХХ століття»

Наук.керівник: професор Судаков В.І.

Спеціальність 22.00.01
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Мультипарадигмальність сучасної соціологічної науки зумовила значну кількість концептуальних теоретичних підходів, в межах яких вирішується одне з найважливіших фундаментальних питань теоретичної соціології: як і завдяки чому створюється соціальний порядок? Якими соціальними механізмами він підтримується та завдяки чому суспільство є сталим та організованим і водночас створює певні стимули динамічних соціальних змін? Поняття «соціальний контроль» завжди було та залишається важливим інструментом пояснення даного процесу. Актуалізація проблематики соціального контролю в умовах глобалізації набуває нового сенсу пов’язаного з надзвичайно рухливою природою сучасного типу соціальності, що спричиняє радикальні зсуви основ того що, власне, створює соціальний порядок, стимулюючи зростаючу дезінтеграцію і непередбачуваність індивідуальних і колективних соціальних практик, втрату віри в стійкі інституціоналізовані зразки соціальної поведінки. 

Так на думку представників суб’єктивістських соціологічних парадигм, (Е.Гуссерль, М.Вебер, А.Шюц, Г.Гарфінкель, І.Гофман та ін.), а також фундаторів постмодерністської соціології (Ж-.Ф.Ліотар, Ж.Деріда, М.Фуко, Ж.Бодрийяр, М. Вотерс, Ф.Джеймісон та ін.) поняття «соціальний контроль» відображує не лише сутнісні ознаки процесу соціальної інтеграції, але й зміст певних репресивних та примусово-насильницьких механізмів впливу на різні форми індивідуальної поведінки окремих особистостей.

Вочевидь, в умовах глобальної соціально-економічної нестабільності та актуалізації різноманітних соціальних ризиків інституціональні механізми соціального контролю значно посилюють свій репресивний та примусовий вплив на практики діяльності не лише індивідуальних, але й колективних соціальних суб’єктів, виступаючи засобами їх соціального відчуження від соціально значущих цінностей, комунікацій та соціальних взаємодій.

Важливо враховувати, що дослідження інституціональних засад організації та функцій соціального контролю в різних типах суспільств здійснювались в концептуальних координатах об’єктивістської соціології, загальну пізнавальну специфіку якої у ХХ столітті виразно представляли два змістовно протилежні парадигмальні напрями соціологічного теоретизування: 1) функціоналістський (Е.Дюркгейм, Т.Парсонс, Р.Мертон, К.Девіс, Н.Смелзер, В.Мур, М.Кастельс, Д.Істон, Г.Алмонд, Б.Барбер, Дж Тернер та ін..) та 2) конфліктологічний (Г.Зіммель, Л.Козер, Р.Дарендорф, Т.Адорно, Г Маркузе, Е.Фром, Ю.Габермас, О.Гоулднер, У.Бек, А.Горц, Ч.Міллз, Г.Ленскі, І.Валлерстайн, Л.Склейр, Е.Райт, О.Тоффлер, А.Турен та ін.). Саме тому для об’єктивістської соціології ХХ століття характерне дуалістичне тлумачення змісту поняття «соціальний контроль». З функціоналістського кута зору дане поняття є важливим теоретичним засобом відображення специфічних процесуальних характеристик соціальних взаємодій пов`язаних зі збереженням стійкості, внутрішньої єдності, солідарності, конструктивних стимулів діяльності індивідуальних, групових та інституціональних суб`єктів суспільного життя. Представники соціології конфлікту загалом схильні до інтерпретації сутнісних ознак поняття «соціальних контроль» як онтологічних умов соціальних змін, та способу реалізації потенціалу владного впливу, завдяки якому формуються режими нерівності та панування одних соціальних груп над іншими.



Аналізу проблематики соціального контролю в макро структурному соціологічному теоретизуванні приділяли увагу в 70—90 роках ХХ ст. представники радянської та пострадянської соціології. Теоретичний аналіз соціального контролю як функції соціального управління і проблематики девіантної поведінки розкривається у працях В.Афанасьєва, І.Антоновича, В.Бакірова, Б.Буйвола, М.Маркова, В.Клімова, С.Основіна, Т.Зражевскої, В.Ядова, О.Філімонова, В.Бартишева, К.Ігошева та отримує розвиток у працях прикладного характеру А.Габіані, Я.Гілінського В. Кудрявцева, І.Маточкіна, Р.Могилевського, О.Ознобкіної, М.Тулєнкова, О.Кузнєцової, Ю.Комлева, М.Веденєєвої, А.Шкурко, Н.Петрової, В.Смолькова, Т.Шипунової, І.Грошевої, В.Гольберта, М.Солодовнікова, Т.Мангушевої, В.Войналової, В.Єленського, Н.Кочана, Н.Рублева. 

Ціннісно-нормативні аспекти зміни форм соціального контролю у контексті трансформаційних процесів пострадянських країн розглядаються у працях А.Ручки, Н.Бойко, О.Суліми, С.Абакумова, А.Новикова, І.Полуектова, С.Сидорова, О.Хижняка, О.Злобіної, Б.Паригіна, О.Якуби, А.Яковлева та ін. З позицій дослідження інституційних механізмів відтворення соціальної нерівності соціальний контроль досліджували Т.Заславска, Р.Ривкіна, О.Шкаратан, С.Перегудов, В.Радаев, С.Бабенко, Є.Лібанова, О.Гарань, Р.Павленко, С.Оксамитна, С.Макєєв, О.Куценко, І.Попова, Л.Верховодов, О.Симончук, С.Айвазова та ін.

Незважаючи на значну дослідницьку увагу до окресленої проблематики теоретична дилема функціоналістських та конфліктологічних теорій ХХ століття у визначенні змісту поняття «соціальний контроль» потребує змістовного концептуального дослідження в аспектах конкретизації загально-пізнавального статусу даного поняття та з`ясування його методологічної та технологічної спрямованості. Даний аспект дослідження потребує теоретичного аналізу соціального контролю як соціологічного поняття у новітніх соціологічних теоріях інформаційного суспільства, в межах яких розкривається сутність процесів глобалізації, інформатизації суспільних відносин та визначається роль поняття «соціальний контроль» у даних процесах.

Усвідомлення зазначених обставин дозволяє визначити сутність наукової проблеми, на розв`язання якої спрямоване дисертаційне дослідження, що полягає у необхідності подолання гносеолоічної суперечності між відмінними конценптуальми інтерпретаціями функціональної та пізнвальної ролі поняття «соціальний контроль» в межах об’єктивістских соціологічних теорій ХХ століття та пізнавальним потребами здійснення нової соціологічної концептуалізації даного поняття в аспетах уточнення його сутнісних ознак, які обумовлюються характером новтніх соціальних змін.




Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка