Підприємство «центр спб»


Прикладне програмне забезпечення



Сторінка55/303
Дата конвертації27.01.2020
Розмір4,22 Mb.
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   303
Прикладне програмне забезпечення на виробництві, підприємстві, фірмі та ін. визначається завданнями та метою цього ПЗ, воно окремо та індивідуальне для кожного навіть робітника. Тому прикладному програмному забезпеченню, як правило, навчають на кожному окремому робочому місці, при цьому враховує завдання та специфіку праці співробітника підприємства.

Тема 3: «Мережні системи та сервіси»

Мережа - це група комп'ютерів, з'єднаних один з одним каналом зв'язку. Канал забезпечує обмін даними всередині мережі (тобто обмін даними між комп'ютерами даної групи). Мережа може складатися з двох-трьох комп'ютерів, а може об'єднувати декілька тисяч ПК. Фізично обмін даними між комп'ютерами може здійснюватися за спеціальним кабелю, телефонної лінії, волоконно-оптичному кабелю чи по радіоканалу.

Комп'ютерною мережею називають сукупність комп'ютерів, з'єднаних між собою каналами передачі даних і призначених для розподілу та колективного використання апаратних, обчислювальних, програмних засобів та інформаційних ресурсів.

Вузли зв'язку (ВЗ) забезпечують зв'язок між комп'ютерами і за допомогою окремих ка­налів зв'язку з'єднуються між собою. Це дає змогу передавати інформацію від одного комп'ютера на інший різними шляхами, що підвищує рівень надійності мережі у випадку виходу з ладу окремих ділянок.

Користувач, який працює на приєднаному до мережі комп'ютері, має змогу використовувати всі апаратні, програмні та інформаційні ресурси, на які він отримав дозвіл від адміністратора мережі. Таким чином створюються багатомашинні обчислювальні системи.

За територіальним розміщенням мережі поділяють на:



  • глобальні (які охоплюють територію окремих країн, континентів);

  • регіональні (розташовані в межах певного регіону: області, району, міста);

  • локальні (які працюють в межах однієї організації, лабораторії, часом у межах міста), корпоративні (обслуговують інтереси великої організації, достатньо розгалужені, можуть бути локалізовані в межах невеликої території або розтягнуті на величезні віддалі). Всесвітньо відомою глобальною мережею є Internet, яка дозволяє здійснювати комп'ютерний зв'язок між усіма континентами світу.

Прикладом корпоративної мережі може бути відомча мережа, наприклад, мережа міністерства оборони. У кожній комп'ютерній навчальній аудиторії зазвичай є локальна мережа.

Інформація, до якої здійснюється доступ за допомогою мережі, може бути сконцентрована на одному або декількох потужних комп'ютерах (серверах), а може бути розподілена по всіх або якійсь частині комп'ютерів. Залежно від цього розрізняють мережі з централізованим банком даних та мережі з децентралізованим банком даних. За призначенням мережі поділяють на інформаційні (за допомогою яких можна отримувати інформацію з різних джерел), обчислювальні (для проведення обчислень на комп'ютерах мережі) та інформаційно-обчислювальні.



Структурною ознакою мереж є їх топологія, яка характеризує зв'язки між комп'ютерами мережі.

На малюнку схематично показано різні види топології мереж:



  • а) радіальна або зіркова,

  • б) кільцева,

  • в) деревоподібна,

  • г) повнозв'язна,

  • д) шинна.

Кожна топологія має свої переваги і недоліки. Вибір виду топології мережі залежить від конкретних умов її використання.

Недоліком радіальних мереж є обмеженість вибору каналів зв'язку. У мережах кільцевої структури при виході з ладу однієї із ланок зв'язку можуть виникнути проблеми з передачею даних. У деревоподібній мережі центри обробки даних з'єднані між собою через вузли зв'язку. Перевагою деревоподібних мереж є простий спосіб нарощування потужності мережі. У повнозв'язних мережах кожний комп'ютер має зв'язок з будь-яким іншим комп'ютером мережі. Запит, який передається одним із комп'ютерів мережі зі спільною шиною, отримують усі комп'ютери мережі, але відповідає на цей запит той комп'ютер, для якого цей запит був адресований. Як правило шинна топологія використовується в локальних мережах. Топологія великих мереж будується як комбінація різних топологічних рішень.

Важливе значення для функціонування всієї мережі мають види каналів зв'язку (передачі даних), які в ній використовуються. Від цього залежить пропускна здатність. В якості фізичного середовища в каналах зв'язку використовують: плоский двожильний кабель, коаксіальний кабель, системи кабельного телебачення, оптико-волоконні кабелі, теле- та радіоефір, супутниковий зв'язок Залежно від можливих напрямків передачі інформації розрізняють такі канали зв'язку:


  • симплексні (дані передаються тільки в одному напрямку), напівдуплексні (забезпечують поперемінно передачу даних у прямому та зворотному напрямках),

  • дуплексні (передача і прийом повідомлень здійснюється одночасно у двох напрямках).

Для організації зв'язку між двома вузлами мережі використовують різні методи комутації: комутація каналів та комутація пакетів. Метод комутації каналів передбачає утворення такого з'єднання каналів зв'язку, яке утворить лінію передачі від відправника повідомлення до адресата. Ця лінія для пари машин виділяється на весь сеанс зв'язку між ними і жодною частиною цієї лінії не може скористатися інша машина. При використанні методу комутації пакетів весь набір даних, які потрібно передати, ділять на окремі пронумеровані блоки, які називають пакетами. Кожний пакет містить адресу місця призначення і самостійно передається через комутаційну систему мережі. На кожному вузлі зв'язку адреса, яка міститься в пакеті, аналізується, і визначається маршрут подальшої передачі пакету. Пакети до місця призначення можуть передаватися різними шляхами. На машині - отримувачі інформації окремих пакетів формується передане повідомлення.

Істотною відмінністю локальних та глобальних мереж є використання різних форм подання інформації під час передачі. У локальних мережах інформація передається в цифровій формі (за допомогою дискретних електричних сигналів), тобто в формі, в якій вона зберігається і опрацьовується. Інтерфейсним блоком, який дозволяє приєднати комп'ютер до локальної мережі є електронна плата, яка називається мережевим адаптером. Сучасні локальні мережі містять деяке інше комутаційне обладнання, яке обслуговує систему передачі даних: концентратори (англ. термін hub, «хаб» — служить для забезпечення фізичного з'єднання різних сегментів кабелю з мережею і повторення сигналу, що надійшов з одного із його портів на всі решту портів), комутатори (або мости — аналізують адресу кожного повідомлення і з'єднують комп'ютер-відправник та комп'ютер-адресат, якщо останній знаходиться у тому сегменті мережі, який обслуговує комутатор, в іншому випадку повідомлення передається на інші сегменти мережі), маршрутизатори (інтелектуальні пристрої, які обирають раціональний маршрут передачі пакета даних від одного вузла мережі до іншого, обмін між сегментами мережі здійснюють ефективніше за комутатори, дозволяють з'єднувати в одну мережу підмережі, які працюють за різними протоколами).

Функціонувати локальна мережа може при наявності відповідного програмного забезпечення. Програмне забезпечення для локальних мереж може розповсюджувати окремо від операційних систем, а може входити до їх складу. Такі операційні системи, як Unix, Novel Netware, Windows-9x, NT, 2000, ME, XP мають свої власні засоби для забезпечення роботи мереж. Надійною мереженою операційною системою є Linux. Крім мережевих операційних систем, використовують програми керування мережевим обладнанням, програми розпізнавання та опрацювання повідомлень залежно від їхнього характеру та способу організації.

Комп'ютер, ресурси якого призначені для спільного використання, називається сервером (від англ. to serve — обслуговувати). Комп'ютери, які використовують ресурси мережі, називають робочими станціями. На серверах встановлюють програми-сервери, а на робочих станціях програми-клієнти. Програми-сервери є складовою частиною мережевих операційних систем. Основне завдання серверів полягає в обслуговуванні запитів на доступ до ресурсів свого комп'ютера. Програми-клієнти формують запити та передають на потрібні комп'ютери. Клієнт-серверні технології є основою сучасних мережених інформаційних технологій.

Ф орма передачі інформації по глобальних мережах не збігається з формою її подання в пам'яті комп'ютера. Тому для підключення комп'ютера до мережі необхід­но мати пристрій, який би здійснював перетворення інформації на вході та виході з машини. Таким пристроєм є модем.
З конструктивної точки зору модеми бувають зовнішні (виготовляються у ви­гляді окремого блоку) та внутрішні (окрема електронна плата, яка розташовується всередині системного блоку комп'ютера). Швидкість передачі даних для модемів може становити 33600, 56000,115200 біт/сек (bps) і більше.


Каталог: images
images -> Філософія дитинства в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського
images -> Наступність і перспективність як необхідна умова забезпечення безперервної освіти
images -> Муханова Ірина Федорівна удк
images -> Оздоровча спрямованість фізичного виховання анотація
images -> Рекомендації класним керівникам на орієнтовні форми роботи з учнями щодо формування навичок здорового способу життя
images -> Методичні рекомендації щодо вдосконалення системи роботи навчальних закладів з питань формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів
images -> Загальна характеристика роботи
images -> Загальна характеристика роботи
images -> Математика, як навчальний предмет, покликаний передусім сприяти розумовому вихованню, особливо вихованню волі до цілеспрямован


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   303


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка