Підготовка викладача до уроку. План уроку теоретичного навчання



Сторінка1/4
Дата конвертації26.03.2020
Розмір65,5 Kb.
ТипПлан проведення
  1   2   3   4


Підготовка викладача до уроку. План уроку теоретичного навчання
План заняття (уроку) теоретичного навчання є особистим робочим документом викладача і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням педагогічних і методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних навчальних групах викладач може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій навчальній групі.

План проведення лабораторно-практичного заняття відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при необхідності , графік переміщення учнів за навчальними місцями. З метою забезпечення ефективної організації лабораторно-практичних занять викладачем розробляються інструкційно-технологічні картки, де вказується мета, зміст і послідовність виконання учнями завдань, перелік інструментів, обладнання і матеріалів, правила безпеки праці під час виконання роботи, контрольні питання для самоперевірки.

Розробляючи план уроку теоретичного навчання, необхідно пам’ятати, що він повинен відповідати таким вимогам:

- чітке і зрозуміле для учнів формулювання цілей заняття;

- нерозривність зв’язку між освітніми і виховними завданнями уроку;

- педагогічне обґрунтування відбору змісту навчального матеріалу як для заняття в цілому, так і для кожного його структурного елемента;

- організаційна чіткість повинна бути наслідком правильного вибору типу заняття, планування його структури і ретельної підготовки до нього викладача;

- на кожному занятті необхідно зміцнювати зв’язки між професійно-теоретичною і професійно-практичною підготовкою;

- співвідношення колективної й індивідуальної роботи учнів повинно змінюватись в залежності від змін навчально-педагогічної ситуації в рамках поставлених цілей заняття.

Слід зауважити, що розробка плану заняття, як і підготовка до його проведення − справа творча і тут не припустимі обов’язкові рекомендації. Але, виходячи із доцільності всебічної підготовки викладача до заняття, можна запропонувати приблизний алгоритм такої підготовки. Така типова послідовність буде складатись із певних кроків:

- проаналізувати підсумки попередніх уроків, ступінь засвоєння учнями навчального матеріалу; виявити недоліки, намітити шляхи їх усунення;

- визначити рівень підготовки учнів до засвоєння нового навчального матеріалу;

- уточнити тему, навчальну (освітню), виховну та розвиваючу цілі уроку і шляхи їх реалізації;

- визначити зміст навчального матеріалу, запланованого на урок, з урахуванням його специфіки та складності;

- визначити тип, вид і структуру уроку, розподілити час на кожний структурний елемент;

- визначити міжпредметні зв’язки теми уроку;

- виділити у змісті навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню учнями, який обсяг знань можна подати на рівні ознайомлення;

- визначити методи і методичні прийоми проведення кожного етапу;

- уточнити завдання для вправ і самостійної роботи, сформулювати кон-рольні запитання з урахуванням диференційованого підходу;

- виконати вправи, експерименти, практичні роботи, які будуть запропоновані учням, або які будуть демонструватися на уроці як зразок;

- підготувати матеріально-технічну базу, технічні засоби навчання і посібники;

- підготувати домашнє завдання;

- підготувати (або проаналізувати з метою доповнення) конспект навчального матеріалу до уроку;

- підготувати необхідне методичне і дидактичне забезпечення уроку: питання; проблемні, різнорівневі завдання для самостійної роботи учнів;тести;інструкційно-технологічне забезпечення; критерії оцінок за темою уроку;

- розробити план уроку, сформулювати текст для запису під диктовку тощо.

Підсумком підготовки викладача до занять є розробка плану уроку. Ретельно підготовлений план уроку як відображення виконаної викладачем підготовчої роботи – це, як правило, запорука якісного проведення заняття. Без пис-мового плану неможливі високі результати уроку. Обсяг плану уроку залежить від змісту, освітньої мети, його місця в навчальному процесі, досвіду викладача. Безперечно, що у викладача-початківця план уроку повинен бути більш детальним. ніж у досвідченого викладача.

План уроку допомагає викладачу в організації та проведенні навчально-виховного процесу, дозволяє акцентувати увагу на головних етапах уроку та вдосконалювати в подальшому його структуру. В залежності від цілей та типу уроку викладач може використовувати різноманітні структурні елементи, визначаючи їх послідовність. Послідовність проведення уроку пов’язана з його структурно-логічною схемою, яка віддзеркалює алгоритм діяльності викладача, спрямованої на виконання навчально-виховних та розвиваючих завдань. Педагогічна майстерність викладача виявляється в усвідомленні місця та значення конкретного уроку в системі уроків з теми або розділу та у врахуванні дидактичних вимог щодо конкретного уроку. Щоб чітко організувати урок, викладач повинен проаналізувати методику його проведення, зіставити фактичний час, витрачений на окремі структурні елементи із запланованим, виявляти причини втрати часу та удосконалити методику проведення уроку з метою досягнення позитивних результатів.

При викладанні загальнотехнічних і спеціальних навчальних предметів часто практикується проведення комбінованих уроків, які дозволяють викладачеві вирішити декілька дидактичних завдань. Це досить закономірно, але негативного значення набуває трафаретна структура такого уроку: організаційна частина, перевірка виконання домашнього завдання, опитування учнів за пройденим ма-теріалом, викладання нового матеріалу, закріплення вивченого матеріалу, домашнє завдання. При розробці структури комбінованого уроку належить як можна більше часу відводити на активізацію суто пізнавальної діяльності учнів і використовувати для цього найбільш продуктивну частину уроку. Це частіше всього перші 15-20 хвилин, коли увага до нового навчального матеріалу підтримується самостійно, без використання викладачем спеціальних дидактичних прийомів.

Щоб підтримати активну увагу учнів до уроку, можна запропонувати в-кладачеві використовувати практику видачі домашнього завдання перед викладанням нового матеріалу. У цьому випадку в ході пояснення у викладача з’являється можливість ретельно проінструктувати учнів про порядок виконання домашнього завдання. Окрім цього, така структура уроку підвищує інтерес учнів до нового навчального матеріалу.

Реальний хід уроку передбачити дуже важко, тому деякі викладачі вважають, що заздалегідь планувати час на окремі структурні елементи недоцільно, так як утримати часові рамки неможливо. З цією точкою зору можна не погоди-ись: необхідну і достатню кількість навчального часу для досягнення головної (навчальної) мети уроку необхідно визначати заздалегідь. Якщо не запланувати час заздалегідь, то на уроці його можна використати для вирішення другорядних завдань і не встигнути реалізувати головне. Наприклад, для комбінованого уроку викладач першим структурним елементом запланував перевірку домашнього завдання. Не виключено, що на це буде витрачено невиправдано багато часу. Це значить, що на викладання нового матеріалу, видачу домашнього завдання буде використано залишений час, якого може бути недостатньо, і не буде вирішена основна мета уроку.

Таким чином, при розробці структури уроку необхідно визначити приблизні проміжки часу для:

- організаційної частини уроку;

- досягнення запланованих цілей уроку;

- контролю знань, умінь і навичок учнів;

- видачі домашнього завдання.

Розрахунок часу завершує початкову розробку плану уроку. При цьому в процес підготовки уроку можливо включати і прийоми диференційованого підходу до учнів, який грунтується на знанні особливостей учнів конкретної навчальної групи.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка