ПедаГоГічНі досліджеННя ПедаГоГічНиЙ досвід



Скачати 53,66 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації24.03.2020
Розмір53,66 Kb.
  1   2   3


Передплатний  індекс  68828 

«Біологія  і  хімія  в  рідній  школі».  –  2014.  –  №  5



ПедаГоГічНі досліджеННя

ПедаГоГічНиЙ досвід

У

чителі  постійно  дбають  про  те,  як  за-



цікавити  учнів  своїм  предметом;  як  за-

собами навчального предмета розвивати 

в учнів важливі людські якості: працьовитість, 

допитливість,  дисциплінованість,  наполегли-

вість  в  оволодінні  знаннями.  Це  вкрай  необ-

хідно  для  того,  щоб  навчати  будь-якого  пред-

мета  кожного  з  учнів.  Отже,  вчитель  знову  і 

знову замислюється над тим, як удосконалити 

навчально-виховний  процес,  зробити  кожний 

урок  сучасним  та  ефективним. 

Вивчення  практики  засвідчує,  що  в  наш  час 

учителі  будують  свої  уроки  дещо  сміливіше, 

своєрідніше,  дедалі  частіше  відмовляючись  від 

колись  жорсткої  послідовності  етапів  тради-

ційного  уроку:  перевірка  домашнього  завдан-

ня,  пояснення  нового  матеріалу,  закріплення 

вивченого  на  уроці  й  завдання  додому.  Дедалі 

більшого значення набуває організація на уроці 

самостійної  пізнавальної  діяльності  учнів,  ро-

бота  з  розвитку  компетентностей.  З’являються 

й  нові  підходи  до  контролю  навчальних  досяг-

нень  тощо.  Якщо    до  цього  додати,  що  наше 

суспільство  висуває  до  сучасної  школи  складні 

й  різноманітні  вимоги,  то  стає  зрозуміло,  що 

будь-який  шкільний  урок  потребує  постійного 

вдосконалення.

Так,  наприклад,  перевірка  домашнього  за-

вдання,  безперечно,  –  справа  важлива,  і  від-

кидати  її  контролюючу  функцію  не  можна. 

Але  головнішим  на  уроці  є 



актуалізація  знань 

учнів, 

аби  підготувати  їх  до  сприймання  ново-

го  навчального  матеріалу,  закласти  фундамент 

для  міцного  й  глибокого  засвоєння  конкретного 

питання,  що  розглядатиметься  на  уроці.  Без 

цього  неможливо  зробити  урок  ефективним. 

Саме  тому,  наприклад,  перевірки  домашнього 

завдання  як  самостійної  структурної  одиниці 

уроку  дедалі  частіше  немає.  Вона  може  здій-

снюватися  не  на  початку,  а  й  у  кінці  уроку,  під 

час  закріплення.

Проте  місце  перевірки  домашнього  завдан-

ня  –  це  не  єдина  ознака,  що  дає  змогу  вдоско-

налювати  структуру  уроку.

Основна й найважливіша частина уроку – по-

яснення  нового  матеріалу  –  висуває  до  вчителя 

дуже  складне  завдання: 

забезпечити  засвоєння 

учнями  нових  знань  на  уроці. 

Ось  тут  і  почи-

наються  роздуми:  як  це  зробити?  Які  форми  і 

методи навчання обрати, щоб урок був ефектив-

ним?  Як  встигнути,  наприклад  на  уроці  хімії, 

і  пояснити  новий  матеріал,  і  продемонструва-

ти  досліди,  і  виконати  лабораторну  роботу  з 

учнями чи, може, розв’язати задачу і закріпити 

вивчене?  Ось  чому  деякі  вчителі  вважають,  що 

найважливішою  рисою  сучасного  уроку  є  його 

високий  темп.

Проте, як засвідчує відвідування уроків, це не 

зовсім  так.  Наведу  приклад  відвідування  уроків 

хімії  в  одного  з  прихильників  такого  підходу, 

вчителя  досвідченого,  який  блискуче  володіє 

своїм предметом, хімічним експериментом і тех-

нічними  засобами  навчання.  Але  калейдоскоп 

різних  прийомів  і  форм  навчальної  діяльності, 

що  використовувався  на  цьому  уроці,  справив 

негативне  враження.  Відчувалося,  що  учням  не 

вистачає  часу  подумати,  осмислити  весь  потік 

інформації,  виокремити  найголовніші  або  най-

складніші  питання,  на  які  слід  було  б  звернути 

увагу  під  час  опрацювання  матеріалу  за  під-

ручником  вдома.

Перевірна самостійна робота, що проводилася 

на  наступному  уроці,  підтвердила  такі  побою-

вання: багато хто з учнів виявив низький рівень 

засвоєння  матеріалу,  вивченого  напередодні.

Схарактеризувати  таку  ситуацію  можна  сло-

вами В. О. Сухомлинського: 

«зрозуміти  – 

це ще 


не  означає

  знати, 

розуміння  –  ще  не  знання. 

Для того щоб були твердими  знання, необхідне 

осмислення. 

Що  означає  осмислювання?  Учень  замис-

люється  над  тим,  що  він  сприйняв,  перевіряє, 

наскільки  правильно  він  зрозумів  матеріал, 

намагається  застосовувати  набуті  знання  на 

практиці»

1

.

Отже,  не  високий  темп  уроку  й  безкінечна 



різноманітність  прийомів,  форм  і  методів  на-

вчання  роблять  урок  ефективним,  сучасним.

Останнім  часом  набуває  поширення  серед 

учителів  планування  уроків  вивчення  нового 

матеріалу  з  конкретної  теми  серіями,  у  пев-

ній  системі.  Спочатку  планується  урок  пер-

винного  вивчення  нового  матеріалу.  Він  має 

бути  особливим  у  тому  сенсі,  що  тут  необхід-

на  особлива  ясність.

 

Тому  великого  значення 

набуває 

ефективність  самостійної  розумової 

праці  учнів.

В.  О.  Сухомлинський  закликав  учителя,  щоб 

він  намагався  під  час  вивчення  нового  матеріа-

лу  побачити  результат  розумової  праці  кожного 

учня, оскільки вважав, що тільки вчитель, який 

пильно  стежить  за  роботою  всього  класу,  чіт-

ко  вловлює  найменше  нерозуміння,  утруднен-

1

С у х о м л и н с ь к и й   В.  О.  Сто  порад  учителю  /  вибр.  тв.  в  5  т.  – 



Т.  2.  –  К.  :  Рад.  шк.,  1976.  –  С.  452.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка