Патріотичне виховання – це сфера духовного життя



Сторінка1/3
Дата конвертації20.04.2020
Розмір128 Kb.
  1   2   3


Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,

яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,

що любить і ненавидить людина, яка формується.

В.О. Сухомлинський

Актуальність національно – патріотичного виховання особистості в сучасному українському суспільстві чималою мірою зумовлено потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усі громадянам рівні стартові можливості для розвитку та застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально важливих цілей як умов реалізації найголовнішої соціально – психологічної потреби особистості  – потреби до самовизначення та самоствердження.

Національно – патріотичне виховання – це вимога часу, тому його розвиток і вдосконалення є актуальним завданням для всіх учасників виховного простору школи. Навчальний заклад як осередок національно- патріотичного виховання має сприяти розвитку демократичної політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико- правових  знань, гідності та відповідальності учнівської молоді, усвідомленню та визнанню ними демократичних принципів життя та пріоритетів прав людини.

Національне виховання належить до пріоритетних напрямків національної системи виховання та передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадського обов’язку, готовності в будь – який час стати на захист Батьківщини.

Національне виховання – це виховання дітей на культурно – історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях та обрядах, багатовіковій виховній мудрості. Національне виховання є конкретно – історичним виявом загальнолюдського гуманістичного та демократичного виховання. Воно має забезпечувати етнізацію дітей як необхідну та невід’ємну складову їхньої соціалізації.
Справжній патріот гуманно ставиться до інших народів. Його культура проявляється в повазі інтересів, прав, самобутності людей інших національностей, підтриманні їх у боротьбі за свободу та незалежність, толерантності, готовності й умінні йти на компроміс із різними етнічними, релігійними групами заради миру в своїй державі й у світі.

Складний процес національно – патріотичного виховання здійснюють за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від  змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців, із урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

Патріотичне виховання, у процесі якого відбувається залучення школярів до джерел народної культури, ознайомлення з українськими обрядами, звичаями, а також до загальнолюдських цінностей, сприяє формуванню основ світогляду та світо відношення, ціннісних орієнтацій, соціально-культурного досвіду, ідеалів та переконань. Воно передбачає щонайперше формування у дітей і молоді національної самосвідомості.

Під час навчання в школі учні поступово накопичують знання й уявлення про малу батьківщину, на підставі яких формують патріотичне виховання до рідного краю. Водночас школярі повинні бачити рідну землю очима патріота не абстрактно – ідеалістично, тобто не лише з позитивно боку – процвітання, краси та могутності, а й щодо бід, проблем, вад із якими доводиться зустрічатися повсякчас. Важливим завданням патріотичного виховання є подолання в учнів недовіри та підозрілості у ставленні до інших народів і націй, формування культури міжнаціональних відносин, громадянськості.

        


Каталог: files -> docs -> 2019


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка