Партнерство позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів: рефлексія досвіду, проблем, перспектив розвитку



Сторінка1/2
Дата конвертації19.04.2019
Розмір26,2 Kb.
  1   2
Наталія Іванівна Савенко,

директор Центру позашкільної роботи

Святошинського району м. Києва
Партнерство позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів:

рефлексія досвіду, проблем, перспектив розвитку

У сучасних соціокультурних умовах особливого значення набуває інтеграція загальної та позашкільної освіти. Про яку інтеграцію йдеться?



По-перше, про об’єднання суб’єктів діяльності: дітей, їхніх батьків і педагогів.

По-друге, про об’єднання на рівні навчальних планів і освітніх програм.

По-третє, про створення єдиного виховного простору для творчого розвитку дітей та учнівської молоді.

Щоб освіта дітей та учнівської молоді була якісною, результативною, необхідне об’єднання ресурсів школи, батьків, позашкільних закладів. На цьому наголошують такі науковці, як В.Кремень, Г.Пустовіт, В.Вербицький, О.Биковська.

Школа, батьки і позашкільний навчальний заклад (ПНЗ) мають єдину «виховну траєкторію», тому байдужість або зневага хоча б однієї зі сторін негативно позначається на функціонуванні складових педагогічного трикутника «батьки-дитина-педагоги», гальмуючи належний розвиток і формування зростаючої особистості.

Сучасний ПНЗ – це передовсім відкрита соціально-педагогічна система, спрямована на виховання дитини як суб’єкта власного життя й успіху, на оволодіння учнем ключовими компетенціями. Але ПНЗ не зможе досягти цього статусу, не зможе втримати його, якщо не урізноманітнить форми взаємодії зі школами.

Взаємодія зі школами має здійснюватись на принципах соціального партнерства.

Партнерство створює соціальний капітал, а саме:



  • дає можливість урахувати вимоги ринку в організації навчально-виховного процесу, зокрема шукати невикористані можливості закладу;

  • сприяє забезпеченню своєчасного переходу до нових освітніх послуг, навчальних програм, науково-методичного супроводу;

  • забезпечує переваги закладу в умовах конкуренції;

  • сприяє розвитку позитивного іміджу закладу;

  • надає можливість працювати з кращим результатом.

У досвіді нашого закладу апробовано й доведено ефективність таких способів партнерства зі школою, як:

  • проведення спільних фестивалів, конкурсів, змагань;

  • проведення семінарів для працівників різних категорій (заступників директорів шкіл з виховної роботи, класних керівників, соціальних педагогів, педагогів-організаторів);

  • реалізація спільних проектів, програм;

  • вивчення думки педагогічних колективів шкіл при розробленні програми розвитку закладу.

Ефективним є створення й функціонування в закладі центру розвитку позашкільної освіти в регіоні, на базі якого проводяться семінари-тренінги з актуальних проблем позашкiльної освіти, надаються консультації щодо розроблення проектів, програм.

Партнерство зі школами здійснюється на основі укладання угод про співпрацю, якими передбачаються дії обох сторін, вказуються напрями взаємодії, інформаційно-методичного супроводу тощо.

Як показала практика, успішною є співпраця зі школами за такими напрямами:


  • програма «Школа лідерів учнівського самоврядування»;

  • проект «Стратегія формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДУ серед дітей та молоді»;

  • проект «Превентивний виховний простір»;

  • проект «Європейський клуб»;

  • проект «Модель допрофільного навчання»;

  • проект «Дошкільнята в освітньому просторі Центру»;

Актуальною є співпраця з питань формування здорового способу життя, превентивної освіти. Згідно з наказом МОН України наш заклад є ресурсним центром для шкіл сприяння здоров’ю.

У цьому навчальному році за ініціативи Центру започатковано проекти «Акмеологічний навчальний заклад», «Навчальний заклад, дружний до дитини».

Школи, які включилися в названі проекти, підтримуються в питаннях організації методичного супроводу проектів, налагодженні зв’язків із науковими установами, забезпечуються всім необхідним методичним інструментарієм.

Які проблеми мають місце в організації партнерства зі школами?



  • Перша проблема – інертність окремих шкіл.

  • Друга проблема – ще не достатньо налагоджений постійний зворотний зв’язок із кожною школою.

  • Третя – відсутність єдиного календаря масових заходів на рівні району, міста.

  • Четверта – відсутність сучасних наукових розробок щодо запровадження механізмів інтеграції ПНЗ і ЗНЗ.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка