П. М. Полушкін Електронний посібник до вивчення курсу


Проблеми дітей та підлітків які мають враження слуху



Сторінка45/150
Дата конвертації09.01.2020
Розмір4,41 Mb.
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   150
10. Проблеми дітей та підлітків які мають враження слуху

Слухом називається здатність організму сприймати звукові коливання безпосередністю слухового аналізатора. Слуховий аналізатор складається із периферичного відділу, тобто звукосприймаючого рецептора (зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо), провідних нервових шляхів і центрального відділу аналізатора (мізкових клітин у висковій області кори великих півкуль головного мозку).

Слух відіграє дуже важливу роль в розвитку людини. Людина, яка втратила слух, не має можливості сприймати ті звукові сигнали, які дуже важливі для повноцінного пізнання оточуючого світу.

При тяжких порушеннях слуху людина не може користуватися багатьма джерелами інформації, розрахованими на чуючу людину (радіопередачі, лекції і ін.), повноцінно сприймати зміст телепередач, кінофільмів.

Особливо важливу роль слуху в опануванні людиною мови. При відсутності слуху або його значному зниженні дитина спонтанно (тобто самостійно, без спеціального впливу ззовні) не володіє звуковим мовленням, так, як втрачена можливість сприймати мову оточуючих її людей як необхідні звукомовні приклади для наслідування. Відсутність або малорозвинутість мови веде, в свою чергу, до порушення в розвитку інших пізнавальних процесів і, головним чином, мовно-логічного мислення.

В оточенні нормально чуючих ровесників дитина з важким порушенням слуху потрапляє в положення соціальної ізоляції, так як ускладнюється її повноцінна учать в іграх, інших – видах суспільної діяльності.

Часто і сімейне виховання дитини, яка страдає ураженням слухової функції, відрізняється рядом особливостей (надмірне піклування, жалість або, навпаки, роздратованість, трубість батьки») негативно відбиваючись на ії вихованні.

Таким чином стійке порушення слуху як первинний дефект приводить до цінного ряду вторинних відхилень в розвитку, яке торкається як пізнавальної діяльності, так і особистості дитині в цілому.

В залежності від ступеня вираження дефекту слухової функції і від часу втрати (або різкого зниження) слуху всіх дітей з порушенням слуху ділять на три групи: глухі; пізнооглохлі; слабочуючі.

Якщо у дитини глибоке стійке двостороннє порушення слуху являється вродженим або набуте в ранньому дитинстві до того, як у нього сформувалась мова, таких дітей називають глухими.

Пізнооглохлі – діти, які втратили слух на більш пізніх етапах, після того, як мова уже сформувалась, і тому зберегли її в тому або іншому ступені.

Слабочуючими (тугоухими) називають дітей з частковою слуховою недостатністю різної степені вираженості, яка являється причиною порушення мовного розвитку.

Причини порушення слуху можуть бути вродженими і набутими.

Вроджені порушення слуху спостерігаються у 25–30% глухих (у слабочуючих рідше) і можуть бути викликані як генетичними факторами так і (що трапляється частіше) різними хвороботворними впливами на плід під час вагітності (такі інфекційні захворювання матері як грип, кір, споживання під час вагітності алкоголю, або деякі медичні препарати, травми плоду...).

Набуті дефекти слуху можуть бути викликані отруйними діями на слуховий аналізатор деяких хімічних промислових і лікарських препаратів, які потрапляють в організм дитини. Стійкі набуті порушення слухової функції викликають і різні травми голови (як природові так і отримані на більш пізніх етапах розвитку дитини).

Вплив втрати слуху на розвиток дитини

Загальний темп психічного розвитку глухих дітей уповільнюється. Але створення спеціальних корекційних умов виховання, сприяє тому, що поступово їх психічний розвиток можна вирівняти.

У багатьох глухих дітей порушенні функції вестибулярного апарату. При легко вираженій туговухості і достатньому розвитку мови слабкочуючі діти можуть навчатись у масовій школі, але тут для них потрібно створити спеціальні педагогічні умови, засновані на глибокому розумінні дійсних причин затруднень дитини в навчанні. В ряді випадків невстигаючих в масовій школі слабкочуючих дітей неправильно відносять до категорій аномального дитинства (розумово-відсталих, логопатов), в силу чого вони можуть потрапити до невідповідних специфічним особливостям їх розвитку умови корекційно-педагогічної дії. Якщо тип спеціального дитячого закладу не відповідає особливостям аномальної дитини, умови його виховання не дозволяють досягти успіхів у його особистому розвитку.

Не дивлячись на різноплановий негативний вплив глухоти на розвиток дитини, навіть при самих тяжких враженнях слухової функції при збереженому інтелекті можливий всебічний розвиток особистості глухих. Під впливом соціальних факторів (головним чином спеціальне навчання), проявляючи наполегливість в подоланні труднощів на шляху свого розвитку, особи з стійким порушенням слуху досягли значних успіхів в різних сферах діяльності.



Серед глухих і слабочуючих немало талановитих літераторів, художників, спортсменів і це говорить про те, що наполегливість допомагають жити повноцінним життям, відчуваючи радість від творчої праці.

Проблема втрати або зниження слуху

Зниження слуху – проблема соціальна. Спілкування, обмін інформацією, швидкість і якість переданих повідомлень відіграють величезну роль у житті людства. Відсутність чи обмеженість здатності спілкуватися, говорити та сприймати мовлення, звуки з оточення, навіть, якщо зниження слуху сталося у зрілому віці, впливає на подальший спосіб життя. Для людей багатьох професій – журналістів, акторів, бізнесменів зниження слуху призводить до втрати професіоналізму у сфері його діяльності. За статистикою, на усвідомлення цієї проблеми втрачається 6 –7 років, а це дуже багато.

Батьки, діти яких мають незначне зниження слуху, не завжди помічають це (так як і деякі лікарі). У школі такій дитині важко вчитися – ніхто не здогадується, що неуважність, відповіді не до речі можуть бути результатом недочування. Учня відправляють на задню парту як невстигаючого, щоб не зважав іншим. А із збільшенням відстані голос вчителя важко повністю почути всім, не тільки слабочуючим. Дослідження, проведене у ЗША, засвідчило, що серед другорічників американських шкіл 25% мають зниження слуху на одне вухо. Аналогічне дослідження у Московській області (Росія) виявило зниження слуху більш, ніж у половини другорічників. Дітей перетворили у відстаючих просто через те, що вчасно не обстежили і не забезпечили слуховим апаратом.

Проблеми багатьох літніх людей вдома – почути дзвінок у двері, телефон, будильник, голоси онуків. А для членів сім'ї – навпаки – як зробити тихіше звук радіо на кухні чи у серіалі, що дивиться бабуся. Такі ситуації можуть викликати емоційну напругу: хтось ображається що всі навколо тихо і нерозбірливо говорять, інші – на неуважність при їх звертаннях: – Я вже третій раз тобі повторюю!

У країнах з високорозвиненими технологіями постійно ведеться робота, спрямована на вдосконалення спеціальних технічних засобів звукопередавання та звукопідсилення, впровадження їх у навчальний процес та повсякденне життя людей із зниженим слухом.


Каталог: metodi
metodi -> Психолого-педагогічні чинники адаптації молодших школярів
metodi -> Міністерство освіти і науки україни
metodi -> Методичні рекомендації щодо організації та проведення практичних робіт у шкільних курсах географії
metodi -> Методичні поради класним керівникам щодо організації та проведення батьківських зборів
metodi -> Зразок оформлення плану уроку
metodi -> Методична компетентніть учителя на уроках інформатики
metodi -> Вивчаємо систему роботи вчителя…
metodi -> Педагогічна наука про передовий педагогічний досвід
metodi -> Методичний бюлетень


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   150


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка