П. М. Полушкін Електронний посібник до вивчення курсу



Сторінка14/150
Дата конвертації09.01.2020
Розмір4,41 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   150
1.1.4. Шкільний вік ( 7 17 років) та можливі психопатологічні реакції у дітей та підлітків

У цьому віці всі органи та системи дітей і підлітків продовжують розвиватися. На 5 – 6-му році молочні зуби повністю замінюють постійні, з'являється решта зубів, яких не було в дошкільному віці, триває подальше скостеніння скелета, ріст м’язів. Завдяки посиленому в цей період інтелектуальному розвитку дитина стає самостійнішою. З 6 – 7 років починається обов'язкове навчання у школі.

У 12 – 17 років відбувається статеве дозрівання підлітків. У цей час дещо підвищується темп росту та розвитку організму, з'являються вторинні статеві ознаки: виростає волосся в пахвовій западині та на лобку, у дівчаток розвиваються грудні залози та з’являється менструація, у хлопчиків змінюється голос, з’являються полюції, прорізаються так звані зуби мудрості. Підлітки за пропорціями тіла наближаються до дорослих. Усе це значно змінює їх зовнішній вигляд. Життєвий досвід підлітків зростає, вони стають самостійнішими.

Інфекційні хвороби у цьому періоді виникають рідше, але розвиваються з тими ж симптомами, що і в дорослих. Частіше виявляють такі хвороби, як ревматизм, порушення функцій залоз внутрішньої секреції, особливо гіперфункція (посилення функції) щитоподібної залози, а також психоневрози.



Можливі психопатологічні реакції у дітей та підлітків

Найбільш поширені серед сучасних школярів такі психопатологічні реакції:

– активний протест (істерія, забіякуватість);

– пасивний протест (дрібні капості, утеча з дому, суїцид, перебування у світі фантазії, неврастенія, тик, енурез, логоневроз та ін.);

– наслідування (імітація) асоціальних елементів поведінки (паління, вживання алкоголю та наркотиків, бродяжництво).

Можливє психогенне патологічне формування особи у вигляді:

– афективно-збудливого варіанту (неадекватна реакція, агресивно-злобна поведінка, готовність до створення конфліктних ситуацій, негативне ставлення до дорослих, постійне особливе реагування на навколишні речі, події, навіть якщо це не стосується даної особи);

– гальмівного варіанту як результату неправильного виховання з гіперопікою (невпевненість, образливість, острах, психогенна астенія, відмова від спілкування, покидання дому, заїкання, енурез);

– істероїдного варіанту коли дитина кумир у сім'ї (егоїстичність, егоцентризм, істероїдні реакції, напади істерії);

– нестійкого варіанту (підпадання під чужий вплив, небажання та невміння долати труднощі, відсутність навичок та інтересу до праці, залежність поведінки від хвилинних бажань, відсутність волі);

– дефіцитарного варіанту, що визачають у дітей з різними патологіями, дітей-інвалідів у вигляді усвідомлення неповноцінності, астенії, соціальних обмежень.

Тип характеру визначають за посиленням окремих рис вдачі, вибірковістю реакцій на психічну дію як явну, так і приховану. Виокремлюють такі типи характеру:



– гіпертимний: непосидючість, невміння затримувати увагу, емансипованість, недисциплінованість, легковажне ставлення до правил і законів;

– циклічний з підйомом рівного настрою, та подальшим нападом млявості, складнощами в навчанні, прагненни до самотності;

– лабільний: схильність до невротичних реакцій, (увага тих, хто оточуює викликає дійсну радість);

– астено-невротичний виникає на фоні природженої невропатії

(природжена нервовість) у вигляді розладу сну та апетиту, сомнабулізму, говоріння уві сні, нічних жахів, вибіркового ставлення до їжі, відрижки, диспепсії, схильності до психопатії;



– сенситивний: лякливість, потяг до навчання, соромливість з відчуттям неповноцінності, реакція субкомпенсації з невластивою веселістю, невимушеністю;

– психостенічний: нерішучість, схильність до міркування, самоаналізу, легкість виникнення страхів, побоювань, захисна реакція, невроз нав'язливих станів;

– шизоїдний: діти віддають перевагу товариству дорослих, замкнуті, відгороджені, з недостатньо розвиненою інтуїцією, багатим внутрішнім світом;

– епілептоїдний: різкі зміни настрою (від злісті до туги), афективна реакція на випадкові подразники, лють, в'язкість, інертність у всіх сферах діяльності, дбайливе ставлення до свого здоров'я, злопам'ятливість;

– істеричний: брехливість, бажання себе прикрасити, привернути до себе увагу, егоцентризм, претензія на лідерство;

– нестійкий: неслухняність, непосидючість, абстрагованість, підвищений потяг до задоволення, розваг, компаній з делінквентною поведінкою;

– конформний: прагнення до дотримання загальноприйнятих, однакових норм, недорозвинуте уміння аналізувати свої та чужі вчинки, значний рівень підпорядкованості оточенню.

Каталог: metodi
metodi -> Психолого-педагогічні чинники адаптації молодших школярів
metodi -> Міністерство освіти і науки україни
metodi -> Методичні рекомендації щодо організації та проведення практичних робіт у шкільних курсах географії
metodi -> Методичні поради класним керівникам щодо організації та проведення батьківських зборів
metodi -> Зразок оформлення плану уроку
metodi -> Методична компетентніть учителя на уроках інформатики
metodi -> Вивчаємо систему роботи вчителя…
metodi -> Педагогічна наука про передовий педагогічний досвід
metodi -> Методичний бюлетень


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   150


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка