О.Є. Перова філософські аспекти біоетики навчальний посібник



Сторінка3/25
Дата конвертації09.01.2020
Розмір0,75 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25
Філософські засади біоетики.
У сучасній біоетиці здійснено спробу проаналізувати філософсько-теоретичне підґрунтя розуміння життя. Однією зі світоглядних передумов виникнення етичного розуміння життя став філософський напрям «філософія життя». В межах цього філософського напряму саме «життя» визнається як первинна реальність, диференціація якої приводить до появи багатоманітності подій і явищ світу. Виокремимо основні ідейні підходи «філософів життя», які, на думку дослідників біоетики (В.Л. Кулініченко, С.В. Вєковшиніна та ін.) здійснили істотний вплив в світоглядній площині на її виникнення. По-перше, це розуміння «життя» як «волі до влади» у Ф. Ніцше, який пропонує звернутися до морального ідеалу – надлюдини, найбільш життєвої людини, яка присвячує себе всьому життєвому. По-друге, в філософії життя переосмислюється ідея прогресу як поступового вдосконалення життєвих форм. Вона змінюється на пріоритет волі до влади, що одночасно виступає і методологічним принципом розуміння процесів у Всесвіті. По-третє, змінюється розуміння істини. У філософії життя істину людина створює, а не відкриває. Саме життя виступає тим творчим процесом, у ході якого створюються всі людські цінності.

У іншого представника філософії життя французького філософа - інтуїтивіста А. Бергсона життя вже має якісно інші риси, а саме - співвідноситься з процесами свідомості і виступає як явище психологічного порядку. Основою всіх життєвих, свідомих процесів у А. Бергсона стає тривалість, безперервність, що припускає постійну творчість нових форм, непередбачуваність майбутніх станів. Життя як тривалість розуміється як потік творчості і безперервних якісних змін, а розуміння Космосу передбачає, що Космос у своєму бутті дорівнює переживанням живої людини. Пізнати життя можна тільки інтуїтивно, а інтуїтивне знання розуміється як безпосереднє знання - переживання, подолання дистанції між суб’єктом і об’єктом дослідження і незацікавлене занурення в предмет.

Дослідники біоетики аналізують її світоглядно-філософські основи. У підходах Ф. Ніцше й А. Бергсона найважливіші три ідеї: в центрі світу і світогляду знаходиться життя; засобом розуміння сенсу життя поряд із розумом виступає активна інтуїція; людське життя – це безкінечний процес творчості в створенні нових цінностей.

Говорячи про філософські засади біоетики, слід звернутися до феноменології, в межах якої актуалізується вивчення первинних феноменів - життя і смерть - у їхньому безпосередньому існуванні. Варіант побудови етики на емоційній основі (М. Шеллер), де логіці розуму протистоїть логіка серця, розуміється як підґрунтя сучасної біоетики (загальнозначуща етика на основі емоційності можлива завдяки відкриттю інтенціональної структури людських почуттів). Важливо підкреслити, що акти любові, болю, страждання набувають об’єктивно ціннісного змісту, що є принциповим для розгляду проблем сучасної біомедичної етики. «Принципова новизна настанови феноменології полягає в тому, що вона вказує на умови, за яких кінцева в просторі і часі людина може осмислено чинити дії, використовуючи досвід, моральні оцінки, акти пізнання, навіть принципово несумісні з цим досвідом». (В.Л. Кулініченко, 2001).

На формування філософських засад біоетики вплинув екзистенціалізм як спроба зрозуміти життя безпосередньо, спроба наблизити поняття буття і життя. Людина розуміється тут як «надмірна істота», вона одна з тваринного світу здатна «трансцендентувати». Йдеться про спрямованість переживань на щось, що знаходиться по той бік від них, трансцендентне їм. Людина має можливість проектувати, створювати, обирати саму себе, керуючись тільки власною суб’єктивністю.

Одне з важливих місць у підходах до осмислення філософських засад біоетики посідає традиція одухотворення живого в українській та російській етико-філософській думці (космізм, антропологія, християнський соціалізм) (В.Л. Кулініченко, 2001).

Принципи біоетики як етики життя можна знайти і в філософсько-етичній концепції А. Швейцера «благоговіння перед життям». В основу його розуміння життя покладено усвідомлення самого факту життя як фундаментальної цінності.

Осмислення історичних, світоглядно-філософських, теоретичних засад біоетичного знання було здійснено філософами і представниками природничих наук. Мислення в біоетиці пов’язане із середовищем європейської думки і тому, осмислюючи підвалини біоетики, її філософські засади дослідники акцентують увагу на німецькій класичній філософії, філософії життя, феноменології і екзистенціалізмі. Таки різні підходи до розуміння філософських засад біоетики свідчать про трансформативну природу самого феномену біоетики. Сучасна біоетика являє собою сукупність підходів до отримання знання, де одночасно існують і уявлення про наукову об’єктивність і тенденції «гуманізації» наукового знання – наукові спроби пояснити людину ввраховуючи її екзистенціальні характеристики. Дослідник проблем біоетики проф. В.Л. Кулініченко зазначає, що ведення різноманітних боків біоетики в цілісну картину можливе за умови виявлення і відкриття загального, що лежить в основі повсякденного життя людини і відповідного наукового концепту – їх загальних конституюючих змістів, цінностей і змістів-символів. Можливо існує вимога пояснення методів пізнання (в дусі еволюційної епістемології) для неспівмірних галузей дослідження, що виявило б філософський потенціал біоетики.



Людина повинна пристосовуватися до вимог життя, вміти мислити відповідно до складної ситуації. Зрозуміло, що застосування нових технологій потребує не тільки фахової наукової освіти, високого рівня культури, розвитку творчих сил людини, а й філософської рефлексії над отриманням знання. Такий підхід є корисним для осмислення гіпотетичних моделей живого в майбутніх наукових реаліях, де можуть істотно змінитися уявлення про людину, життя, мораль тощо.



Каталог: biblio
biblio -> Вагнер Т. Створення інноваторів: [як виховати молодь, яка змінить світ] : [пер з англ.] / Тоні Вагнер
biblio -> В. А. Жадько доктор філософських наук, професор
biblio -> Педагогічна бібліографія
biblio -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblio -> Словник педагогічних термінів
biblio -> Василь Михайлович Бровдій
biblio -> «методичні поради щодо роботи з батьками» для курсантів – слухачів вчителів початкових класів, класних керівників Рівне 2012


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка