Особливості екологічного оподаткування нафтогазовидобувних підприємств



Скачати 107,73 Kb.
Сторінка5/7
Дата конвертації24.03.2020
Розмір107,73 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
постановка 

завдання

).  Метою  дослідження  є  аналіз  закор-

донного досвіду впровадження й удосконалення 

екологічного оподаткування, розгляд особливос-

тей управління екологічними податками, що при-

таманні окремим країнам, а також знаходження 

шляхів реформування системи екологічного опо-

даткування нафтогазовидобувних підприємств.



Виклад основного матеріалу дослідження

 

з  повним  обґрунтуванням  отриманих  наукових 



результатів.  розгляд  досвіду  зарубіжних  країн 

доцільно розпочати з аналізу підходів до визна-

чення  поняття  екологічних  податків.  Європей-

ська  комісія  визначає  екологічні  податки  як 

усі  податки,  база  стягнення  яких  чинить  спе-

цифічний  негативний  вплив  на  навколишнє 

середовище  [1].  екологічні  податки  (якщо  бути 

точним  –  податки,  які  мають  відношення  до 

екології) були визначені в рамках оеср і Між-

народного  енергетичного  агентства  як  будь-які 

обов'язкові односторонні платежі органам дер-

жавного  управління,  база  стягнення  яких  має 

відношення  до  екології  (при  цьому  податкову 

базу  становлять  енергоносії,  відходи,  викиди, 

природні ресурси і т. д.) [2].

як  порівняння  наведемо  визначення  еколо-

гічного  податку  Податковим  кодексом  україни: 

екологічний  податок  –  це  загальнодержавний 

обов'язковий  платіж,  що  справляється  з  фак-

тичних  обсягів  викидів  в  атмосферне  повітря, 

скидів  у  водні  об'єкти  забруднювальних  речо-

вин,  розміщення  відходів,  фактичного  обсягу 

радіоактивних  відходів,  що  тимчасово  зберіга-

ються їх виробниками, фактичного обсягу утво-

рених  радіоактивних  відходів  та  з  фактичного 

обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 

1  квітня  2009  р.  [3].  на  відміну  від  зарубіжних 

джерел українське законодавство вже у визна-

ченні  екологічного  податку  перераховує  види 

діяльності,  які  є  базою  екологічного  оподатку-

вання, та уточнює, які саме радіоактивні відходи 

оподатковуються,  тобто  визначення  екологіч-

ного  податку  Податковим  кодексом  україни  є 

надміру деталізованим.

у  Європі  податки  належать  до  екологічних, 

коли  база  оподаткування  є  фізичною  одини-

цею  виміру  або  умовною  одиницею  того,  що 

чинить  достовірно  встановлений  негативний 

вплив на довкілля [4]. у різних країнах їх нази-

вають по-різному: платежами, зборами, платою, 

податками, але все це лише різні назви одного 

економічного інструменту. 

у  національній  податковій  системі  україни 

податкові  інструменти  екологічного  регулю-

вання  тільки  проходять  стадію  становлення 

і  потребують  удосконалення.  концептуаль-

ною  основою  екологізації  податкових  систем 

є  ідея  подвійного  виграшу,  відповідно  до  якої 

економічне  стимулювання  охорони  довкілля  і 

ресурсозберігання шляхом запровадження еко-

логічних  податків  (зборів)  повинні  одночасно 

супроводжуватися  пропорційним  зниженням 

податкового навантаження на інші об’єкти опо-

даткування, наприклад доходи. 

зарубіжні  країни  використовують  екологічні 

податки  для  стимулювання  інвестиційно-інно-

ваційної діяльності у сфері охорони навколиш-

нього природного середовища. крім того, вони 

є  засобом  і  методом  для  вирішення  проблеми 

перерозподілу коштів у бік збільшення фінансу-

вання програм, націлених на раціональне при-

родокористування та збереження якості навко-

лишнього  природного  середовища.  в  україні 

екологічні  податки  нині  виконують  тільки  роль 

фіскальної  спрямованості  системи  стягнення 

екоресурсних платежів.

Директорат із податків і митних зборів Євро-

пейської комісії [5] розподілив екологічні податки 

за сферою використання на сім основних груп: 

енергетичні  податки  (на  моторне  паливо,  на 

енергетичне паливо, на електроенергію); тран-

спортні податки (податки на пройдені кілометри, 

акцизи під час купівлі авто, щорічний податок із 

власника); плата за забруднення (емісії забруд-

нюючих речовин в атмосферу та викиди у водні 

басейни);  плата  за  розміщення  відходів  (сюди 

належать  платежі  за  розміщення  відходів  на 

звалищах,  за  їх  переробку  і  податки  на  низку 

спеціальних продуктів: упаковка, батареї, шини, 

мастильні масла тощо); податки на викиди речо-

вин, що призводять до глобальних змін серед-

овища (речовини, що руйнують озоновий шар і 

парникові гази); податок на шумову дію; платежі 

за користування природними ресурсами (пере-

важно за користування водою).



ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ 

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

226

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА



нині  в  зарубіжних  країнах  застосовують,  за 

приблизними підрахунками, близько 500 різно-

видів  екологічних  податків  [6].  відповідно  до 

цільового спрямування, їх поділяють на три групи 

[7]. До першої належать податки, що мають фіс-

кальну функцію, вони підвищують доходи, спря-

мовані  не  тільки  на  покриття  витрат  екологіч-

ного регулювання, а й на поповнення бюджету. 

Друга  група  –  це  податки  на  покриття  витрат, 

вони спрямовані на відновлення навколишнього 

середовища  (плата  за  збір  води,  розміщення 

відходів  тощо).  До  останньої  групи  належать 

стимулювальні  податки,  вони  стягуються  для 

зміни  поведінки  суб’єктів,  що  завдають  збитків 

навколишньому природному середовищу, тобто 

«виховують» відповідальну поведінку.

із перерахованих категорій найважливішими 

є енергетичні податки. це податки на енергоре-

сурси,  що  використовуються  як  транспортом, 

так і стаціонарними пристроями. у структурному 

розрізі частка енергетичних податків становить 

75% від загальної кількості екологічних податків 

у європейських країнах, тоді як на транспортні 

податки припадає всього 20,9% [8]. такий відсо-

ток енергетичних податків зумовлений тим, що 

енергія нині є критичним компонентом розвитку 

економіки.  також  необхідно  враховувати,  що 

використання енергії, особливо з викопних видів 

палива  (газ,  нафта,  вугілля),  супроводжується 

негативними наслідками, такими як забруднення 

атмосферного  повітря,  передусім  вуглекислим 

газом, що в підсумку призводить до посилення 

змін клімату у глобальних масштабах. оподат-

кування  енергії  є  також  важливим  політичним 

інструментом,  який  суттєво  впливає  на  цінову 

політику  енергоресурсів  і  сприяє  більш  раціо-

нальному  їх  використанню  [9,  с.  38].  у  зв’язку 

із цим у 2011 р. Євроспільнотою було запропо-

новано  новий  проект  Директиви  про  оподатку-

вання енергетичних ресурсів, де запропоновано 

нові правила, спрямовані на підвищення ефек-

тивності  використання  енергетичних  ресурсів, 

а також споживання сприятливіших для навко-

лишнього  середовища  продуктів.  окрім  того, 

запропоновано  встановити  мінімальну  ставку 

екологічного  податку  на  викиди  вуглецевого 

газу в розмірі 20 євро/т со2. [8].

частка  екологічних  податків  у  загальному 

обсязі оподаткування в різних країнах може зна-

чно  відрізнятися.  так,  як  свідчать  дослідження 

вітчизняних науковців [10], серед аналізованих 

країн  найнижчу  частку  екологічних  податків 

має сШа – 3,2%. При цьому найвищий показ-

ник демонструє ірландія – 11,9% від загального 

обсягу оподаткування. середній рівень обсягів 

екологічних податків демонструють кілька країн: 

Греція і нова зеландія – по 6,1% від загального 

обсягу  оподаткування,  японія  –  6,5%,  Фінлян-

дія – 7,3%, іспанія – 7,5%.

отже, практично в усіх економічно розвине-

них країнах у різних формах присутні екологічні 

податки.  водночас  варто  зауважити,  що  адмі-

ністрування  цих  податків  може  істотно  відріз-

нятися,  вони  можуть  ураховуватися  у  вартості 

товару,  супроводжувати  процес  виробництва 

або  сплачуватися  під  час  утилізації  товару. 

отже, зарубіжний досвід екологічного оподатку-

вання  свідчить  про  високу  ефективність  цього 

виду  інструменту  екологічної  політики.  аналіз 

розподілу  коштів,  отриманих  від  екологічного 

податку  в  україні  станом  на  2015р.,  у  своєму 

дослідженні здійснила о.а. чала, де, зокрема, 

відзначила, що трансформація системи розпо-

ділу  екологічного  податку  реалізована  шляхом 

закріплення  надходжень  тільки  за  загальним 

фондом  у  частці  80%  до  місцевих  і  20%  до 

державного  бюджетів.  частки  надходжень  від 

екологічного  податку  прив'язані  до  території 

його формування. треба зазначити, що верхо-

вна рада україни наприкінці 2015 р. переспря-

мувала  надходження  від  екологічного  податку 

із  загального  фонду  місцевих  бюджетів  у  спе-

ціальний  фонд  для  використання  цих  коштів 

виключно  на  програми  із  захисту  навколиш-

нього  середовища,  що  є,  безумовно,  позитив-

ним. відповідно, 80% надходжень від екологіч-

ного  податку  йтимуть  до  спецфондів  місцевих 

бюджетів, з яких 25% надходжень будуть спря-

мовувати в сільські та міські бюджети, а 55% – 

до обласних бюджетів [11]. отже, у загальному 

фонді  державного  бюджету  залишаються  20% 

надходжень від екологічного податку. у загаль-

ному фонді отримані кошти змінюють своє при-

значення та напрями їх використання. До спе-

ціального  фонду  надходять  цільові  кошти,  які 

витрачати можна тільки за цільовим призначен-

ням. унаслідок цього платежі поступово отриму-

ють  своє  цільове  призначення  у  процесі  пере-

розподілу їх за джерелами витрат і зростають у 

напрямі природоохоронних заходів.

Податковим  кодексом  україни  визначено 

складники економічного механізму Пк: екологіч-

ний податок; рентна плата за транспортування 

нафти і нафтопродуктів магістральними нафто-

проводами та нафтопродуктоводами, транзитне 

транспортування  трубопроводами  природного 

газу та аміаку територією україни; рентна плата 

за нафту, природний газ і газовий конденсат, що 

видобуваються в україні; плата за користування 

надрами; плата за землю; збір за користування 

радіочастотним  ресурсом  україни;  збір  за  спе-

ціальне використання води; збір за спеціальне 

використання лісових ресурсів тощо.

Проведений  аналіз  зарубіжного  досвіду  у 

сфері  оподаткування  природоохоронної  діяль-

ності  дає  змогу  зробити  висновок,  що  в  біль-

шості промислово розвинутих країнах екологічні 

податки становлять значну суму в загальній сис-

темі податків та платежів (у середньому 5–10%) 

[11]. в україні ця величина сягає 1,5–1,84% до 

загальної суми доходу держбюджету. найбільш 

ефективним  економічним  засобом  впливу  на 

захист навколишнього природного середовища 

(нПс)  і  раціональне  використання  природних 




СХІДНА ЄВРОПА: ЕКОНОМІКА, БІЗНЕС ТА УПРАВЛІННЯ

Випуск 3 (08) 2017

227

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА



ресурсів  є  запровадження  платежів  за  приро-

докористування  та  забруднення  нПс,  а  також 

стягнення  штрафів  за  недотримання  діючих 

норм і правил тощо. ці заходи спрямовані на те, 

щоб примусити користувачів природних ресур-

сів  раціонально  використовувати  їх  шляхом 

запровадження  введення  технологічних  змін  у 

виробництво  або  шляхом  економії  сировини, 

а  також  щоб  скоротити  обсяги  забруднення. 

Податки  за  забруднення  нПс  є  досить  ефек-

тивними і здійснюють стимулюючу дію на певні 

галузі промисловості.

враховуючи  вищесказане,  можна  зробити 

висновок,  що  запровадження  суворої  подат-

кової  системи  в  низці  країн  відіграло  значно 

більшу роль у покращанні стану нПс, ніж ужор-

сточення норм і стандартів. 

рівень  світових  цін  на  нафту  давав  змогу 

підприємствам,  які  здійснюють  її  видобування 

в  україні,  повною  мірою  покривати  зростання 

власних  витрат  на  видобування  вуглеводневої 

сировини,  яке  виникає  у  зв’язку  з  ускладнен-

нями, пов’язаними з подальшим розробленням 

покладів нафти в умовах їх виснаженості. однак 

перепоною для розвитку нафтогазовидобувних 

підприємств  україни  став  рівень  податків,  які 

щорічно зростають, зокрема, у зв’язку зі збіль-

шенням розміру рентної плати за користування 

надрами  для  видобування  нафти  попри  те, 

що за останні роки ціна на нафту зменшилася 

більше ніж утричі.

Практично  збільшуються  ставки  рентної 

плати,  що  змушує  нафтогазовидобувні  підпри-

ємства  сплачувати  податки  за  рахунок  змен-

шення прибутку, що негативно впливає на роз-

виток галузі.  так, у  2013  р.  рівень  податкового 

навантаження  діяльності,  пов’язаної  з  видо-

буванням нафти (суми податку на додану вар-

тість,  рентної  плати  за  користування  надрами 

для видобування нафти та податку на прибуток 

підприємств), становив 67% від ціни реалізації 

нафти,  а  загальний  обсяг  податків  у  2,5  рази 

перевищував  розмір  прибутку  від  видобутку 

нафти.  у  2014  р.  рівень  податкового  наванта-

ження  зріс  майже  до  76%  від  ціни  реалізації 

нафти,  що  більше  ніж  утричі    перевищувало 

розмір  прибутку  від  видобування  нафти.  Про-

гнозується,  що  в  2016  р.  зазначене  співвідно-

шення  буде  збережено  на  рівні  2014  р.  таким 

чином,  надлишкове  податкове  навантаження 

негативно впливає на розвиток нафтогазовидо-

бувних  підприємств,  що  підтверджується  зни-

женням обсягів видобутку нафти [12].

Подальше  збільшення  розмірів  оподатку-

вання підприємств нафтогазовидобувної галузі 

україни  та  постійне  підвищення  податкового 

навантаження  на  них  загрожують  падінням 

обсягів видобутку вуглеводнів.

нині  у  світі  поступово  зменшується  подат-

кове  навантаження  та  запроваджуються  сти-

мули інвестування  коштів у  розвідування  нових  

покладів  вуглеводневої  сировини.  це  насам-

перед пов’язане зі скороченням запасів нафти 

і  газу  та  труднощами  під  час  їх  видобування. 

необхідно  зазначити,  що  в  україні  складність 

видобування нафти набагато вища, ніж у росії 

або у казахстані, що пов’язано з експлуатацією 

великої  кількості  малодебітних  свердловин  на 

старих,  виснажених  родовищах.  При  цьому 

наша  країна  має  невеликий  обсяг  видобувних 

запасів порівняно з росією або казахстаном та 

гірший коефіцієнт їх відновлення.

збільшено  ставки  екологічного  податку  за 

викиди в атмосферне повітря окремих забруд-

нюючих  речовин  стаціонарними  джерелами 

забруднення:  азоту  оксидів  до  1  968,65  грн./т 

(з 1 553,79), ацетону – 738,45 (582,83), вуглевод-

нів – 111,26 (87,81), озону – 1 968,65 (1 553,79) 

тощо.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка