„Основні тенденції глобалізації світової економічної системи” розглянуто еволюцію глобалізації в межах єдиної хроноструктури, у кожному стані якої ці процеси набували нової якості, залишаючись незмінними за своєю об’єктивною суттю


Особливості функціонування парків як осередків культурно-історичної й наукової спадщини на сучасному етапі та напрями їх раціонального використання



Скачати 79,33 Kb.
Сторінка7/7
Дата конвертації04.04.2019
Розмір79,33 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7
Особливості функціонування парків як осередків культурно-історичної й наукової спадщини на сучасному етапі та напрями їх раціонального використання

Для апробації науково обґрунтованих методичних підходів оцінювання парків різної культурно-історичної та наукової цінності було досліджено садово-паркові об’єкти, які різняться за низкою особливостей, мають різний культурно-історичний та науковий потенціал. В результаті проведених досліджень виявлено значні розбіжності в сучасному стані історичних садово-паркових об’єктів. Результати досліджень систематизовано та приведено до числових значень з метою Відтак, Корсунь-Шевченківський парк та Дендропарк Мліївської дослідної станції віднесено до найцінніших. Цінним історичним парком можна назвати парк Декабристів. Тальнівський, Козачанський та Синицький парки віднесено до малоцінних з точки зору історичної цінності. Для покращання стану їх території варто провести реконструктивні заходи, спрямовані на адаптацію територій до сучасних умов із збереженням окремих ділянок та архітектурних елементів періоду розквіту. Важливим є також той факт, що Тальнівський та Козачанський парки мають статус парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, проте з огляду на сучасний стан всіх елементів паркового простору є підстави зміни такого статусу. В той же час, Дендропарк Мліївської дослідної станції є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, однак в результаті досліджень виявлено його високу культурно-історичну цінність, що також може стати передумовою для формування наукового обґрунтування щодо зміни його статусу або категорії об’єктів природно-заповідного фонду.



Рис. 1. Результати комплексної оцінки сучасного стану та ступеня збереженості історичних парків


Для проведення комплексного оцінювання об’ємно-просторової композиції та засобів вираження ідейного навантаження меморіальних парків було обрано парки воєнної тематики м. Києва (парк «Перемога» і парк «Слави») та ті, що присвячені культурним та державним діячам (парк ім. Тараса Шевченка, Голосіївський ім. Максима Рильського). Відтак, найвищий бал (43) отримав парк «Слави», який віднесено до групи найцінніших меморіальних парків та запропоновано його використання як меморіально-історичного музею, а також проведення робіт, спрямованих на його збереження та популяризацію (рис. 2). Решту парків віднесено до категорії цінних меморіальних парків, для функціонування та раціонального використання яких необхідним є проведення подальших досліджень та створення проектів реконструкції паркового простору, масштаб якої визначають відповідно до елементів, які порушують його композиційну та ідеологічну цілісність. Зокрема, основною проблемою парку ім. Т. Шевченка є хаотичне розміщення насаджень, суперечливість квітникового оформлення та значна кількість МАФ, які не відповідають функціональному призначенню парку, а також неузгоджені стилістично ні з основним меморіалом ні між собою. Реконструкцію має бути спрямовано на формування цілісної об’ємно-просторової композиції паркового простору та включати реконструкцію насаджень, квітникового оформлення, а також заміну значної частини МАФ. У парку «Перемога», поряд із низкою елементів, які підкреслюють тематику парку і розкривають ідейне навантаження знаходяться розважальні атракціони, які значною мірою нівелюють вплив тематичних елементів та порушують цілісність об’ємно-просторової композиції. Для її відновлення та зосередження уваги на тематиці парку необхідно візуально відокремити розважальні елементи від меморіальних. Найнижчий бал отримав парк ім. М. Рильського, який має важливе значення як осередок рекреації, однак меморіальна функція виражена недостатньо.



Рис. 2. Результати комплексної оцінки об’ємно-просторової композиції та засобів вираження ідейного навантаження меморіальних парків

Для апробації методики оцінювання дендрологічної цінності парків обрано три парки – Дендропарк Мліївської дослідної станції, Ботанічний сад Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та Дендропарк «Дружба», які мають дендрологічний потенціал, адже на території досліджених парків зростає значна кількість інтродукованих видів та культиварів деревних рослин: у Дендропарку Мліївської дослідної станції – 89, у Ботанічному саду Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького – 147 та у Дендропарку «Дружба» – 209 таксонів. Окрім того, Дендропарк Мліївської дослідної станції віднесений до найцінніших в культурно-історичному аспекті парків. За результатами комплексного оцінювання парків дендрологічної цінності визначено, що найбільшу кількість балів (42), отримав Дендропарк «Дружба». Дендропарку Мліївської дослідної станції встановлено дещо нижчу оцінку – 41 бал. Найнижчий бал (40) отримав Ботанічний сад Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, що обумовлює віднесення всіх трьох об’єктів до категорії цінних дендрологічних об’єктів. Поряд з тим, варто наголосити на важливості аналізу показників окремих критеріїв, відповідно до якого найціннішим у контексті вивчення особливостей акліматизації є Дендропарк «Дружба», більшість видів якого може слугувати також вихідним селекційним матеріалом. Дендропарк Мліївської дослідної станції доцільно використовувати як історичний парк дендрологічного спрямування, вікові екземпляри – у якості маточних рослин. Окремі ділянки парку варто адаптувати для рекреаційних потреб місцевого населення. Ботанічний сад Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, який з огляду на місце розташування в структурі населеного пункту та підпорядкування, доцільно використовувати в навчально-практичних цілях, а також для проведення досліджень, спрямованих на визначення рівня акліматизації наявних на його території інтродуцентів.

У структурі міських зелених насаджень м. Києва в ХХ ст. на фоні стрімкої індустріалізації формувались різноманітні за своїм функціональним призначенням ландшафтні території, серед яких парки відпочинку, рекреаційно-оздоровчі центри та ін. Однією із урбокомпенсаційних зон міста та унікальним ландшафтним об'єктом державного значення м. Києва є Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України (НБС).

Зелені насадження НБС, виконуючи вирішальну роль у дезурбанізаційних процесах, зазнають глибоких антропогенних трансформацій. Для оцінювання рівня впливу атмосферного забруднення запропоновано два модельних дендроіндикатора Tilia cordata Mill. і Acer negundo L. та їх 4 морфологічних показники, за змінами яких здійснено оцінювання рівнів впливу атмосферного забруднення: рівень некротизації, дехромації, флуктуючої асиметрії листкових пластинок та дефоліація крони. Розрахунки коефіцієнту комбінованої дії показали, що за рівнів забруднення приземних шарів атмосферного повітря у 3 ГДК і вище для рослинності за вмістом діоксидів азоту, сірки і формальдегіду, рівень ризику набуває неприйнятного значення та викликає загибель окремих особин рослин або їх угруповань.



За інтегральним показником до ділянок з неприйнятним рівнем ризику в порядку його зменшення належать: схили біля Наддніпрянського шосе >«Крим» > «Кавказ» > «Пакленова діброва» > вул. Бастіонна біля центрального входу > «Алтай та Західний Сибір». Встановлено високі рекреаційні навантаження, що перевищують рекреаційну ємність в 1,5–2,5 рази та спричиняють рекреаційну дигресію 3–4 стадії на ділянках: «Сад магнолій», «Сад бузків», «Гірський сад», «Квітникова гірка». Для нівелювання локальних критичних навантажень і розосередження потоку рекреантів по території НБС, запропоновано створення двох ландшафтно-терапевтичних маршрутів. Для зниження ризику, викликаного аеротехногенним забрудненням прилеглих автодоріг, запропоновано схеми створення двох шестирядних захисних смуг ізолюючого типу із 12 видів рослин. Видовий асортимент підібрано за принципом комплексності та відповідності до природних фітоценозів, а також із урахуванням їх газо- та солестійкості.
Каталог: sites -> default -> files
files -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
files -> Секція права та психології
files -> Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій. Харків: Ун-т внутр справ. 1996 а 0с.,-, ї.;'
files -> Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Вип
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Академія праці і соціальних відносин
files -> Робочу програму по фізиці і пояснювальній записці до неї підготували члени науково-методичної ради по фізиці Міністерства вищої і середньої фахової освіти срср, професор доктор В
files -> Загальна характеристика роботи
files -> Академія праці і соціальних відносин


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка