Основне протиріччя сучасної системи освіти-це протиріччя між швидким темпом нарощування знань у сучасному світі та обмеженнями можливостями їх засвоювання індивідом



Скачати 126,5 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації17.04.2019
Розмір126,5 Kb.
  1   2   3
Вступ
Основне протиріччя сучасної системи освіти – це протиріччя між швидким темпом нарощування знань у сучасному світі та обмеженими можливостями їх засвоєння індивідом. Це протиріччя змушує педагогічну теорію відмовитися від абсолютного освітнього ідеалу (всебічно розвинутої особистості) та перейти до нового ідеалу – максимального розвитку здатності людини до саморегуляції та самоосвіти.

Останніми роками в шкільній освіті намітився небажаний процес втрати учнями інтересу до навчання. Не останню роль в цьому відіграє і формальний підхід частини педагогів до своєї праці, коли свідомо чи несвідомо вони замінюють мету освіти оцінкою знань. Знаннями стає лише той матеріал, який увійшов у довготривалу пам’ять, став частиною вмінь, навичок і переконань особистості. Але для цього навчальний матеріал повинен задовольняти потреби та інтереси учнів, тобто інтелектуально, морально та естетично повинен бути ними пережитим. Творчо думаючий вчитель вміє органічно поєднати в навчальному процесі цікаве з нецікавим, скучне з яскравим і виразним, легке з важким. У залежності від конкретної ситуації він тонко використовує різні прийоми навчання, переконання, примусу, заохочення і покарання, завжди віддаючи пальму першості методам позитивного впливу на особистість.

Раніше вчитель просто навчав, а потім – навчав учитися. На сучасному етапі розвитку цивілізації дуже високо в світі оцінюється інтелект нації, а тому основним завданням сучасної школи повинно бути прищеплення її вихованцям потягу до знань, загальний розвиток дитини.

Завдання сучасної шкільної географії полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення. Цей вид мислення має ряд особливостей. По-перше, тільки географія досліджує природничі й соціальні процеси водночас, тобто дві складові частини навколишнього середовища: суспільство і природу. По-друге, розуміння взаємозв’язків навколишнього світу дає можливість моделювати, прогнозувати розвиток взаємодії людини і природи. По-третє, уміння географічно мислити дозволить запобігти багатьом катаклізмам, що чекають людство попереду, якщо ми не навчимося підтримувати рівновагу, гармонію природи, жити за законами сталого розвитку.

Саме тому Бойко Ольга Василівна обрала тему педагогічного дослідження: «Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії».

У своїй роботі вчитель використовує методичні рекомендації Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районного методичного кабінету. Настільною книгою вчителя є посібник доктора педагогічних наук, професора О.І. Пометун «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання». Основні теоретичні положення та методичні рекомендації цієї праці активно застосовуються для активізації пізнавальної діяльності учнів.



Каталог: files -> 2013 -> Metodyka -> Geografia -> PPD
Metodyka -> Уроки навчання грамоти методичний посібник м. Львів 2012 ббк
Metodyka -> Уроки природознавства
Metodyka -> Використання наочності у вигляді таблиць і схем на уроках правознавства – обов’язковий методичний елемент навчання предмету, зумовлений специфікою навчального матеріалу і психологічними особливостями сприйняття і запам’ятовування
Geografia -> Розробка уроку на тему: мінерально-сировинні ресурси україни
Metodyka -> Уроки природознавства з теми «Весна»
Metodyka -> Уроки природознавства, розділ «Моя країна Україна»
Metodyka -> Уроки природознавства з теми «Весна»
Metodyka -> Урок 48. Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка