Основи наукових


Лабораторно-практичне заняття № 7



Pdf просмотр
Сторінка32/39
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,49 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   39

Лабораторно-практичне заняття № 7
Тема
Використання методу спостереження у наукових дослідженнях.
Мета

засвоєння змісту та методики застосування методу спостереження у наукових дослідженнях
Завдання
. 1. Засвоїти суть методу спостереження.
2.Засвоїти методику використання методу спостереженні у наукових дослідженнях.
3.Практично реалізувати метод спостереження.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Педагогічне
спостереження.
Спостереження є одним з основних методів наукового пізнання, що ґрунтується на безпосередньому та опосередкованому сприйманні педагогічних явищ. Як відомо, наукове спостереження від побутового відрізняється цілеспрямованістю, послідовністю та фіксацією отриманих результатів.
Так, воно завжди визначається певною пошуковою ідеєю і має чітко визначену мету.
Разом з метою уточнюється програма спостереження, що охоплює план роботи, засоби та техніку відбору потрібних даних, критерії їх оцінки. Адекватність сприймання педагогічних явищ передбачає ведення протоколів спостереження, що можуть бути доповнені аудіо- та відео-записами.
Отже, дослідник має знати, що він хоче вивчати, які результати очікує, як буде реєструвати та аналізувати педагогічні процеси. Така планомірність допоможе уникнути елементів випадковості, властивих звичайному психічному акту спостереження. Недооцінка вихідної теоретичної позиції часом призводить лише до зовнішнього висвітлення педагогічної реальності, до накопичення фактів без їх пояснення, що не сприяє створенню бази для розкриття сутності явищ, які спостерігаються.
Як і кожний метод наукового дослідження, спостереження характеризується своїми особливостями. Позитивним
є
те, що воно дає фактичний матеріал про природний перебіг педагогічних процесів. Втім слід вказати на певний суб'єктивізм інтерпретації отриманої інформації, а також доступність лише вибіркової перевірки. Щоб переконатися у правильності зроблених висновків щодо спостереження, застосовуються такі прийоми:
- проведення кількох спостережень із зіставленням отриманих даних;
- порівняння результатів спостереження з думками практичних працівників
(адміністрація школи, вчителі, вихователі);
- використання так званої конкурсної оцінки, тобто дискусійного обговорення результатів спостереження;
- сувора фіксація процесу дослідження.
Спостереження класифікують за ознаками способів і тривалістю їх проведення.
За способами проведення вирізняють такі види спостережень: безпосереднє та опосередковане; причетне та непричетне. Наприклад, дослідник спостерігає сам, розкриває свої наукові завдання, вступає зі спостерігачами в контакт (безпосереднє, відкрите, причетне спостереження); або не повідомляє своїх цілей, спостерігає неначебто з боку, користується прихованою камерою (непричетне, приховане спостереження). Використання даних, отриманих з повідомлень інших осіб (учителів,


33 вихователів, директорів шкіл, батьків), звітної інформації (педагогічних характеристик, матеріалів педагогічних читань, аудіо- і відеозаписів) належить до опосередкованого спостереження.
Залежно від тривалості вирізняють довгочасне і короткочасне, безперервне і дискретне спостереження. Короткочасне спостереження проводиться протягом нетривалого часу. Якщо воно переривається і регулярно повторюється через певний проміжок часу, його називають дискретним. Безперервне спостереження передбачає постійне, детальне вивчення педагогічного процесу для одержання цілісного уявлення про нього. Як правило, воно буває довготривалим, тобто відбувається тривалий період.
У педагогіці окремо виділяють метод

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   39


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка