Основи наукових


ПЛАНИ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



Pdf просмотр
Сторінка11/39
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,49 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   39
ПЛАНИ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Лабораторно-практичне заняття №1

Тема:
Основи бібліографічно-пошукової діяльності.
Мета:
засвоєння методики бібліографічно-пошукової діяльності та роботи з науковою літературою (НЛ).
Завдання:
1. Засвоїти суть процесу роботи з НЛ.
2. Засвоїти процес бібліографічного пошуку.
3. Засвоїти правила оформлення літературних джерел.
4. Закріпити навички конспектування наукового тексту.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Накопичення, зберігання та створення умов для користування літературними джерелами здійснюють бібліотеки (як загального користування, так і спеціалізовані — наукові, технічні, медичні, педагогічні, історичні, іноземної літератури тощо). У бібліотеках встановлено певний порядок зберігання інформації. Існує основний і довідковий фонд.
Основний фонд (книги, журнали, збірники, бюлетені, звіти, рукописи тощо) розміщується на полицях сховищ бібліотеки. Громіздкі матеріали (наприклад, дисертації, наукові звіти) мікрофільмують із зменшенням у 200 і більше разів. Кожний мікрофільм вміщують у контейнер діаметром 35 мм. Завдяки значному поширенню персональних комп'ютерів надійними і зручними для надійного зберігання інформації стають гнучкі диски, дискети і компакт-диски.
Довідковий фонд містить сукупність вторинних інформаційних документів основного фонду. Вторинна інформація являє собою результат аналітико-синтетичного логічного опрацювання первинних документів з метою відобразити їхній зміст у "згорнутому" вигляді. Найпоширенішим видом такого опрацювання і найбільш стислого оформлення відомостей про різноманітні публікації є каталоги та картотеки.
Вторинну інформацію довідкового фонду зберігають на бібліографічних картках
(розміром 125 х 75 мм), розміщених у каталожних висувних ящиках. Каталог по праву можна вважати справжнім компасом в океані публікацій. Каталог являє собою покажчик друкованих видань, який знаходиться в кожній бібліотеці. Складається він з карток, в яких занотовані основні характеристики книги: шифр, який позначав місце зберігання книги в бібліотечному фонді і використовується для швидкого знаходження книги працівниками бібліотеки; автор, назва, підзаголовок та інша інформація. Картки в каталогах класифікують за певними ознаками. Існує три основних види каталогів:
Алфавітний – містить відомості про наявні у даній бібліотеці літературні джерела незалежно від їхнього змісту розміщені у алфавітній послідовності прізвищ їх авторів або назву. Картки алфавітного каталогу розташовують в ящиках, на яких вказані перші та останні склади прізвищ авторів (наприклад "Лобат - Лонг", "Орд -
Осм", "Пиг - Пир"); систематичний – складається за галузями знань: наука, освіта, техніка, економіка та ін. Він дає можливість визначити, з яких галузей знань і які саме книги в бібліотеці; предметний – відображає більш часткові питання і утворюється назвами предметів з дотриманням алфавіту. Структури предметного каталогу визначається списків предметних рубрик, що являють собою коротким словесний вираз предмету
(теми) друкованих творів.
Крім алфавітного, систематичного та предметного каталогів в бібліотеках є картотеки газетно-журнальних статей, рецензій та інші тематичні картотеки.
В алфавітному каталозі картки з описом видань розміщуються в чіткому


12 алфавітному порядку прізвищ авторів або назв творів. Щоб полегшити пошук потрібних видань, важливо знати основні правила розстановки карток в алфавітному каталозі.
1.Картки розставляються за зведеним російсько-українським алфавітом прізвищ авторів і назв книг. Наприклад:
Педагогіка Педагогіка колективу Пение в школе Пеньков Є.М.
2.Місце картки в алфавітному ряду визначається першим словом у бібліографічному описі. Вразі збігу перших слів картки розставляють за другим словом, за третім тощо:
Проблеми виховання в учнівському колективі
Проблеми виховання дітей дошкільного віку
Проблеми літературознавства
Проблеми мовознавства
3.Якщо прізвища авторів співпадають, то розміщення карток в каталозі здійснюють з урахуванням імен авторів; якщо співпадають імена, то враховують "по батькові", а якщо і ці дані співпадають, то враховують назву книги:
Сліпченко В.І.
Сліпченко К.І.
Сліпченко К.О. Методи науково-педагогічного дослідження
Сліпченко К.О. Неруйнівні методи дефектоскопії
4.Картки на авторів з подвійними прізвищами розміщуються після карток на авторів, прізвища яких збігаються з першою частиною подвійного прізвища:
Соколов О.Д. Соколов-Микитов І.С.
Соколов-Спаський О.О. Соколов-Тобольський О.А.
5.Якщо в заголовку зустрічається скорочене найменування країн або організацій, то воно приймається за одне слово і картки розставляються відповідно з його буквенним складом:
Апарін Б.Ф. АПН України Апокін І.О.
6.Якщо опис починається з числівника, написаного цифрами, то при розстановці карток до уваги береться його словесне вираження:
Сто порад вчителю
100 років від дня народження Павла Тичини
Сторінки творчості Василя Стуса
7.При розстановці карток на видання одного автора алфавітний порядок порушується. Спочатку ставляться картки з описом повних зібрань творів, вибраних творів, потім в алфавітному порядку окремі твори:
Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: В 12 т.
Шевченко Т.Г. Твори: В 5 т.
Шевченко Т.Г. Вибрані твори
Шевченко Т.Г. Балади
Шевченко Т.Г. Гайдамаки
Шевченко Т.Г. Заповіт
Шевченко Т.Г. Кобзар
Алфавітний каталог стане у нагоді й тоді, коли відомий лиши один з двох, з трьох авторів книги або редактор книги. На них й каталозі передбачені додаткові картки.
Швидкість пошуку потрібних відомостей в алфавітному каталозі забезпечують каталожні роздільники із зазначенням букви, складу, слова або прізвища.
Картки в систематичному каталозі розташовані за певною системою класифікації. У бібліотеках вищих педагогічних закладів і основу створення систематичних каталогів покладено бібліографічну систему класифікації (ББК). Вона визначає такі розділи систематичного каталогу:


13
А — Загальнонаукові та міждисциплінарні знання
Б — Природничі науки в цілому
В — Фізико-математичні науки
Г — Хімічні науки
Д — Науки про Землю
Е — Біологічні науки
Ж/О — Техніка і технічні науки в цілому
П — Сільське і лісове господарство
Р — Охорона здоров'я. Медичні науки
С — Суспільні науки в цілому
Т — Історія. Історичні науки
У — Економіка. Економічні науки
Ф — Політологія. Політичні науки
X — Держава і право. Юридичні науки.
Ц — Військові науки. Військова справа
Ч — Культура. Наука. Освіта
Ш — Філологічні науки. Художня література
Щ — Мистецтво. Мистецтвознавство
З — Релігія. Атеїзм
Ю — Філософські науки. Психологія
Я — Література універсального змісту,,
Частини розділів (підрозділи) систематичного каталогу розмежовуються за допомогою роздільників і зв'язані між собою. Поділ розділів на частини передбачає перехід від загальних питань до більш вузьких. Наприклад:
Дидактика
Методи навчання Словесні методи
Розповідь, пояснення
Підрозділи систематичного каталога мають індекси у вигляді цифр і букв.
Наприклад:
Ч 210. 1 — Методологія та логіка наукового дослідження
Ч 421. 2 — Дидактика (Теорія освіти і навчання)
Ч 421. 266 - Трудове навчання
Ю 984. 03 - Мислення в процесі навчання у дітей
Кожний підрозділ систематичного каталогу має ще подальший поділ, наприклад:
Ч 21 - Наука. Науково-дослідна робота
Ч 210 - Загальні проблеми науки
Ч 213 - Історія науки
Ч 214 - Організація науки
Ч 215 - Науково-дослідна робота
Ч 216 - Вчені. Наукові працівники або
Ю 25 - Філософія і методологія науки
Ю 250 - Основні концепції у філософії і методології науки
Ю 251. 1 - Філософські основи наукового пізнання
Ю 251. 2 - Закономірності розвитку науки
Ю 251. З - Логічна структура наукового пізнання
Ю 251. 5 — Науковий метод і його роль в науці.
Уміле користування довідковим фондом сприяє скороченню часу на пошук потрібної інформації та підвищує ефективність праці дослідника. Пошук потрібної інформації з кожним роком стає все більш складнішим. Тому кожен, хто починає працювати з літературними джерелами, повинен знати основні положення


14 інформаційного пошуку. Інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямованих на знаходження документів, потрібних у процесі дослідження певної проблеми. Пошук може бути ручним або автоматизованим.
Ручний пошук здійснюють за допомогою звичайних бібліографічних карток, картотек, друкованих покажчиків. Автоматизований пошук здійснюють за допомогою
ЕОМ.
Інформаційний пошук здійснюють на основі інформаційно-пошукової мови
(ІПМ). Вона являє собою семантичну (смислову) систему символів і правил їх сполучення. Найбільш поширеним варіантом ІПМ є універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК). Десятковою вона називається тому, що всі галузі знань розподілені в ній на 10 відділів, які в свою чергу діляться на 10 підрозділів, ті — в свою чергу — на 10 частин і т.д. Кожна частина деталізується до потрібного ступеня. Основні відділи УДК такі: 0 — загальний розділ; 1 — філософія; 2 — релігія; 3
— суспільні науки; 4 — мовознавство; 5 — математичні та природничі науки; 6 — медицина, техніка, сільське господарство; 7 — мистецтво, спорт; 8 — літературознавство; 9 — історія, географія. Художня література не відноситься ні до якого розділу і відповідні бібліографічні картки розміщують, як правило, в алфавітному каталозі.
Структура УДК складається з груп основних індексів і визначників. Групи діляться на підгрупи загальних і спеціальних визначників. УДК має ряд переваг: простота засвоєння працівниками видавництв і бібліотек, зручність шифрування, відносна швидкість пошуку інформації для вузькоспеціалізованих тем.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1.
Вкажіть основні джерела бібліографічної інформації.
2.
Вкажіть основні види бібліографічних каталогів та коротко охарактеризуйте їх.
3.
Визначте порядок попереднього ознайомлення з книгою.
4.
Зафіксуйте обов‘язкові елементи короткого бібліографічного опису:
Книги
Статті.
5.
Назвіть основні види письмового опрацювання тексту.
6.
Які є правила гігієни при роботі з літературою?
7.
Вкажіть фактори успішності роботи з текстом.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.
Герцов Г.Г. Работа с книгой: рациональные приемы. - М.: Книга, 1984. –176 с.
2.
Практический курс ОНД. –Умань: УДПИ, 1996. –12 с.
3.
Радченко І.А. Система роботи з науковою літературою. –Умань: ТВІР, 1998. –48 с.
4.
Федотов В.В. Раціональна організація розумової праці. –М.: Економіка, 1987. –
109 с.
ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Каталог: jspui -> bitstream -> 6789
6789 -> Віталій Ачкан
6789 -> Анотація: у статті висвітлено та теоретично обгрунтовано проблеми підготовки фахівців дошкільної освіти до емоційного розвитку дітей дошкільного віку
6789 -> Проектування як методологічна платформа діяльності вчителя-словесника
6789 -> Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини хіх-хх століття
6789 -> Олена Ящук логічні вміння як невід’ємна складова розвитку мислення молодшого школяра
6789 -> Загальна характеристика роботи актуальність теми
6789 -> Уманський державний педагогічний


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   39


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка