Організація оцінювання навчальних досягнень учнів



Скачати 20,78 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації01.05.2020
Розмір20,78 Kb.
  1   2

Організація оцінювання навчальних досягнень учнів

(Відповідно до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загально-середньої освіти)

Наказ МОНУ України від 05.05.2008 №371

Оцінювання відбувається на основі Критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, затверджених спільним наказом МОНУ та Академії педагогічних наук України № 371 від 05.05.2008 року. Відповідальність за якість та об'єктивні оцінювання покладається на вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу.

ВИДИ, ФУНКЦІЇ ТА РІВНІ ОЦІНЮВАННЯ

Згідно з нормативно-правовими документами та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України основними видам оцінювання є тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Обов'язковому оцінюванню підлягають результати вивчення предметів інваріантної складової навчального плану, я правило, оцінюються спецкурси.

Не підлягають оцінюванню факультативи, курси за вибором, додаткові, групові та індивідуальні заняття, проведення яки фіксується на окремих сторінках журналу або в окремому (спеціальному) журналі.



Основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів;

* контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

* навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їхній систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;

* діагностико-коригувальна — з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини ; засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їхнє усунення;

* стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

* виховна — сприяє формуванню вмінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учня слід ураховувати:

* характеристики відповіді учня; правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

* якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

* сформованість загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;

* рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати узагальнювати, робити висновки тощо;

* досвід творчої діяльності; вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези; " самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань:

1. Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою.

2. Глибина знань — усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

3. Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності з уже відомих.

4. Системність знань — усвідомлення структури знань, їхньої ієрархії та послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

5. Міцність знань — тривалість збереження їх у пам'яті, відтворення їх у необхідних ситуаціях.

Знання є складовою вмінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності й поділяються на розумові та практичні.

Навички — дії, доведені до автоматизм)' в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Цінності ставлення виражають особистий досвід учнів, їхні дії, переживання, почуття, які виявляються у ставленні до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнішої освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень. Названі орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

І рівень — початковий — відповідь фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

П рівень — середній — учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Ш рівень — достатній — учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь учня правильна, логічна, обгрунтована, хоча їй бракує власних суджень.

IV рівень — високий — знання учня є глибокими, міцними, системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти й відстоювати особисту позицію.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ (ТО) - це визначення навчальних досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із того чи іншого предмета.

Завдання тематичного оцінювання:

* формування в учнів стійкої мотивації досягнень, намагання якомога успішніше здати ТО;

' забезпечення учнів необхідними знаннями, вміннями і навичками, а також можливостями їхнього отримання (індивідуальна робота з учнями, які досягли початкового рівня навчальних досягнень, на додаткових, індивідуальних заняттях, відпрацювання пропущених занять, виконання пропущених практичних, лабораторних, інших видів письмових робіт);

* формування в учнів почуття психологічної захищеності перед тематичним оцінюванням — упевненості в собі, своїх знаннях, упевненості в доброзичливій, але справедливій вимогливості вчителя.

Технологія підготовки тематичного оцінювання

Підготовку учня до тематичного оцінювання слід здійснювати у двох напрямах: організаційному та психолого-педагогічному.

Організаційний напрямок:

* затвердження календарного планування (заступник директора з навчально-виховної роботи стежить за раціональним плануванням тематичних оцінювань; тематичне оцінювання здійснюють після закінчення великої теми або об'єднуючи декілька малих тем);

* складання графіка тематичного оцінювання. З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов'язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення окремо на І та II семестр. Протягом навчального дня, як правило, в учня не може бути більше однієї письмової контрольної роботи. Два тематичних оцінювання в день можуть бути запланованими для різних видів навантаження. Наприклад, контрольна робота з алгебри (переважне розумове навантаження) і спортивні змагання з фізичної культури (переважне фізичне навантаження);

* учитель заздалегідь планує перелік питань і завдань до тематичного та проміжного оцінювання на підставі навчальних програм, перелічених у них вимог до навчальних досягнень учнів;

* учитель ознайомлює учнів із питаннями та завданнями до тематичного і проміжного оцінювання на початку вивчення теми.

Психолого-педагогічний напрямок:

* робота вчителя з якісної підготовки учнів до тематичних і проміжних оцінювань, досягнення учнями високих навчальних результатів;

* учитель доброзичливо, детально й чітко роз'яснює учням особливості свого предмета, рівень вимог до ЗУН, ознайомлює їх із термі­нами проведення проміжних і тематичних оцінювань;

* доводить до учнів питання, типи вправ, задач.

Слід пам'ятати, що результативність, якість, психологічна атмосфера кожного ТО є показником професіоналізму вчителя. До професійних якостей учителя, учні яких мають високі результати, належать:

* знання свого предмета,

* уміння вчити;

* вимогливість;

* справедливість;

* співпраця з учнями;

* гуманне ставлення до дітей;

* кропітка, турботлива робота вчителя з підготовки до ТО.

12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів виявляється в тому, що:

* оцінюється не дитина, а її діяльність;

' учень може засвоювати тему в оптимальному для нього темпі;

* учитель оцінює саме навчальні досягнення учня, не порівнює знання одного учня зі знаннями інших, а зважає на просування в опануванні знаннями й уміннями кожної дитини з урахуванням її індивідуальності.

Важливо, щоб тематичне оцінювання сприяло систематизації та узагальненню знань, а його результати підлягали педагогічному й управлінському аналізу.

Технологія тематичного оцінювання

Тематичні атестації рекомендується здійснювати в межах навчального часу на уроках. Досвід показує, що прагнення педагогів проводити тематичні атестації в позаурочний час призводить до перевантаження учнів, нераціонального використання робочого й особистого часу вчителів. Не допускається опитування учнів у позаурочний час, якщо вони були присутні на уроці.

Перед початком вивчення теми (частини теми, групи тем), що виноситиметься на тематичне оцінювання, вчитель має ознайомити учнів із тривалістю її вивчення; загальним змістом, кількістю і термінами проведення обов'язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення тематичного оцінювання, запропонувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше двох академічних годин) тематичної роботи, обсяг і зміст навчального матеріалу визначається вчителем.

При складанні завдань для тематичного оцінювання вчитель повинен орієнтуватися на рівень вимог навчальних програм. Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, у тому числі в старших класах — на рівень завдань державної підсумкової атестації з предметів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із певного предмета є універсальними для всіх профілів навчання, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 371 від 05.05.2008 року.




Каталог: tbkp


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка