Ольга Кутова


Схема 1.1.1 Складові педагогічної майстерності



Pdf просмотр
Сторінка7/32
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   32
Схема 1.1.1 Складові педагогічної майстерності

Професіоналізм
передбачає наявність професійних знань (суспільні, психолого-педагогічні, предметні, прикладні уміня та навички, їх змістом є знання предмета, методики його викладання, знання педагогіки і психології. Особливостями професійних знань є їх комплексність (вміння синтезувати матеріал, аналізувати педагогічні ситуації, добирати засоби взаємодії, натхненність (власний погляд, розуміння проблеми, свої міркування. Професіоналізм педагога – це сукупність психофізіологічних, психічних та особистісних змін, які відбуваються в людині у процесі оволодіння знаннями та довготривалої діяльності, що забезпечують якісно новий, вищий рівень вирішення складних професійних завдань. Педагогічний професіоналізм – уміння викладача мислити і діяти професійно. Охоплює набір професійних властивостей та якостей особистості педагога, що відповідають вимогам учительської професії володіння необхідними засобами, що забезпечують не тільки педагогічний вплив на студента, але і взаємодію, співробітництво та співтворчість з ним
[14, с. 20]. Для активного співробітництва зі студентами викладачу


15 необхідна мобілізація інтелекту, волі, моральних зусиль, організаторського хисту та вміле оперування засобами формування моральних, інтелектуальних та духовних принципів у студентів. До інтелектуальних засобів належать кмітливість, професійне спрямування, сприйняття, пам’ять, мислення, уява, вияв та розвиток творчих здібностей молодої людини. До моральних – любов до дітей, віра в їх можливості та здібності, педагогічна справедливість, вимогливість, повага до вихованця – все, що становить основу професійної етики вчителя. Духовні засоби – основа його загальної та педагогічної культури.
Психолого-педагогічні уміння
– це сукупність психологічних і педагогічних умінь викладача, необхідних для успішного проведення занять зі студентами і позааудиторної роботи. У формуванні педагогічної майстерності викладача суттєве значення має комунікативність (здатність до спілкування, вміння налагоджувати контакти, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкування перцептивні якості (професійна проникливість, пильність, інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину, її психологічний стан за зовнішніми ознаками динамізм особистості (здатність активно впливати на іншу особу емоційна стабільність (володіння собою, самоконтроль, саморегуляція оптимістичне прогнозування (передбачення розвитку особи з орієнтацією на позитивне в ній креативність (здатність до творчості, генерування нових ідей, уникнення традиційних схем, оперативного розв'язання проблемних ситуацій впливовість (здатність впливати на психічний і моральний світ студентів у бажаному напрямі, зближуватися з ними, здобувати довіру, любові повагу, проникати у їхній внутрішній світ, конструювати і проектувати його).
Джерелом майстерності є емоційно-духовна сфера діяльності педагога. В. О. Сухомлинський висловловив образну думку бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, – одна з вічних гілок педагогічної майстерності якщо вона всихає – усі книжні знання педагогіки перетворюються на порох. На кожній сторінці праці Сто порад Учителеві молодий педагог завжди знайде мудрі поради щодо того, яким чином розвивати в собі психологічні, інтелектуальні основи формування професіоналізму. Одна з порад звучить так Я завжди прагну не викликати в собі збудження, не нагнітати його, а давати йому розрядку. Найрадикальнішим засобом є, по-перше, переключення енергії всього колективу, включаючи й учителя, на справу, яка вимагає духовної єдності, колективної творчості, трудової зосередженості всіх і кожного, взаємного обміну інтелектуальними цінностями. Досвід переконав мене втому, що саме така колективна діяльність наче розслаблює ті пружини, які вчитель часто змушений стискувати, щоб загальмувати збудження, не дати вирватися назовні роздратуванню. Якщо не ослаблювати ці пружини, якщо стискувати, як кажуть, серце в кулак, воно висотується, роздратовується, стає надто неспокійним, неврівноваженим стражем емоційних небезпек, які виникають у нашій праці щоразу, коли чи то дається повна воля


16 почуттям, чи то, навпаки, почуття гасяться, пригнічуються [34, с. 425]. Особливої майстерності потребує така дія педагогів, як оцінка навчальної праці студентів. На цьому ґрунті найчастіше виникають непорозуміння і навіть конфлікти. Виходячи з позицій гуманної педагогіки, В.О. Сухомлинський давав поради, які ґрунтуються на знаннях і розумінні дитячої психології й упереджують появу конфліктів, приниження особистості вихованців. Я ніколи, – писав Василь Олександрович, – не ставив незадовільної оцінки, якщо учень не міг через ті чи інші умови, обставини опанувати знання. Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності все, я нінащо нездатний. Зневіра, пригніченість – ці почуття позначаються на всій розумовій праці школяра, його мозок ніби ціпеніє. Тільки світле почуття оптимізму є цілющим струмком, який живить річку думки Ніколи не поспішайте з виставлянням незадовільної оцінки. Пам’ятайте, що радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтесь проте, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалася. Якщо її немає, не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі
[34, с. 465-466]. Ця думка переконує утому, що В.О. Сухомлинський, турбуючись про формування педагогічної майстерності і врешті-решт професійної культури педагогів, не обмежувався рекомендаціями, повчаннями, а обґрунтовував, передусім, наукові засади, з яких має проростати їх майстерність, відбуватись становлення їх професіоналізму.

Каталог: 2397
2397 -> Засвоєння дошкільниками правил поведінки
2397 -> План роботи ккднз №141 на літній оздоровчий період схвалено: педрадою ккднз №141
2397 -> Досвід роботи "Планування освітньо-виховної роботи з дошкільниками в педагогічному процесі днз"
2397 -> Гіперактивність (вони весь час перебувають в русі, стояння в черзі чи строю для них проблема, так само як спокійне сидіння під час занять чи приготування уроків)
2397 -> Закон України «Про освіту» «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення важлива умова модернізації освіти» Національна доктрина розвитку освіти
2397 -> «мій рідний кривий ріг» керівник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   32


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка