Ольга Кутова


виховання через мистецтво



Pdf просмотр
Сторінка21/32
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,87 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   32
виховання через мистецтво
(мистецтво як методологія викладання загальноосвітніх предметів) і
виховання у
мистецві
(викладання мистецьких дисциплін, які створюють особливу атмосферу привабливості, магічності шкільного життя учнів і вчителів
[17, c. 24]. Справжнє мистецтво хвилює людину, коли вона милується полотном великого художника чи природою, слухаючи витвір композитора. Великий поеті художник Т.Г. Шевченко із захопленням писав, що в істинно художньому творі є щось чарівне, красивіше самої природи, – це піднесена душа художника, це божественна творчість. Але бувають і в природі такі чудові явища, перед якими поет-художник падає навколішки і тільки дякує творця за солодкі, чарівні миті ... Багато, незліченно багато прекрасного у божественній, безсмертній природі, але тріумфі вінець безсмертної краси
– збуджене щастям обличчя людини [36, c. 145, 167]. Мистецтво, – стверджував великий педагог В.О. Сухомлинський, – це часі простір, де живе краса людського духу [33, с. 134]. Істинне, глибоке, особистісне ставлення до мистецтва виникає у студента тоді, коли викладачі художній твір виступають як партнери по діалогу, в якому взаємодіють двоє відкритих смислових світів педагога і автора художнього твору [30, с. 31]. Педагогічна технологія виховання мистецтвом є і технологією створення естетичного поля, і технологією естетизації пізнавального середовища, і технологією створення пізнавально-активного поля позитивного потенціалу (додаток Д, бо, як зазначає М.П. Лещенко, ввійшовши до аудиторії, педагог стає творцем доброго, прекрасного або бездушного, безрадісного світу. Цей світ – пізнавально-активне поле естетичного потенціалу. Оптимальними є педагогічні технології, які забезпечують творчість молодої людини, осягнення інформаційного образу на слух і через зорове сприйняття, через рух (пантомімічне відображення), через синтез мовленнєво-рухової експресії, драматично-ігрової діяльності, через експерементування з різними матеріалами. Серед них особливе місце належить вихованню художнім словом через різні види мистецтва драматичне, музичне, хореографічне, образотворче, природу [17, c. 33-
34]. Далі М.П. Лещенко наголошує, що теоретичний фундамент грунтується на положеннях програми Виховання мистецтвом, суть яких коротко формулюється так
- мистецтво – це універсальний суспільний феномен, що сприяє глибокому усвідомленню своєрідності людства
- мистецтво – результат людської творчості ...;


43
- мистецтво виступає для молодої людини засобом пізнання самої себе і навколишнього середовища, формує навички контролю за власним фізичним, розумовим та емоційним розвитком
- мистецтво створює сприятливе середовище для особистісного вираження потреб кожної дитини залучення студентів до художньої діяльності, поліпшує їх комунікативні уміння розмовляти, писати, малювати, співати
- займаючись мистецтвом, підліток дістає можливість розкривати в собі нахили актора, танцюриста, музиканта, художника, фотографа, архітектора, учителя, інженера зі світла, фахівця з дизайну ...;
- вивчення мистецтва є корисним для повсякденного життя, сприяє формуванню певного життєвого стилю і способу проведення вільного часу
- мистецтво – джерело естетичної насолоди і розумового розвитку, сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання і викладання
- мистецтво створює умови для інтеграції навчальних дисциплін, оскільки, його скадовими є звук, колір, лінія, форма, простір, час, маса, енергія
- заняття мистецьким дисциплінами створює спраятливі умови для виявлення талановитих молодих людей виховання мистецтвом є у деяких випадках – єдино можливий підхід до навчання правопорушників, молодих людей з емоційними розладами та студентів з особливими потребами
- культурні заклади мистецтва музеї, художні галереї, театри мають життєво важливе значення у естетичному вихованні [17, c. 23-24] студентів. Діяльність педагога тільки тоді виконує свою місію, коли утримує, охороняє й відтворює у свідомості студентів багатство культурно- історичних, моральних цінностей, пробуджує гідність й виводить особистість до вищих духовних смислів, повертає людині власну індивідуальну сутність, піднесену і висвітлену у пошуках істини через естетичні пиреживання у творчому процесі навчання. Така позиція визначає діяльність викладачів [30, с. 30] через якісний аналіз творів мистецтва і відношення навчальних дисципліну заломленні через предмети мистецтва. Педагогічною умовою роботи викладача є психолого-педагогічна ерудиція. Педагогічна психологія вищої освіти розглядає процес викладання в комплексі інформативно-навчальної, виховної та розвивальної функцій дій педагогів. Якщо перша з цих функцій належить до педагогіки з елементами психології, то друга та третя переважно мають психолого-педагогічні основи, і здійснення їх залежить, в основному, від психологічної підготовки викладача. В лекційному курсі, на семінарсько- практичних заняттях, уході керівництва практикою студентів, а також на практичних заняттях з профільних предметів виховна та розвивальна


44 функції постають внутрішньою стороною діяльності викладача – вони зовні проявляються в процесі його формалізованого та неформалізованого спілкування. Секрет викладача полягає у володіні вмінням такого контакту з студентом, який заслуговує на зауваження, негативну оцінку або, навпаки, схвалення. Звичайно, найкращим психолого-педагогічним впливом на студента є особистий приклад викладача, його ерудиція, компетентність у своєму предметі, вміння правильно відповісти навіть на непросте запитання, порадити друковане джерело з певної теми. Студентська ініціатива, коли вона навіть не відповідає рівню загальних знань, потребує тактовного схвалення за ініціативність та спрямування на відповідний шлях. В особі викладача студентів приваблює гармонійне поєднання ідеалів, переконань, принципів, поглядів та захоплень. Проаналізувавши діяльність викладача педагогічного вищого навчального закладу, ми виділили властивості, які характеризують його педагогічну майстерність на естетичних засадах
1. Моральна чистота. Глибина і щирість переконань. Естетичне сприйняття навколишнього середовища.
2. Глибока духовність, висока інтелігентність.
3. Доброта, педагогічний такт.
4. Творчість, прагнення до мистецької самоосвіти.
5. Національна свідомість, громадянська зрілість, самокритичність.
6. Досконале знання свого предмета, психолого-педагогічна ерудиція, захопленість своїм фахом.
7. Глибока обізнаність з роботою вищого навчального закладу, відданість роботі.
8. Педагогічна цілеспрямована активність, розвинуте методичне мислення, наявність індивідуального стилю в навчально-виховній діяльності зі студентами.
9. Міцно сформовані професійні вміння, володіння різноманітними педагогічними технологіями естечного виховання.
10. Науково-дослідницьке спрямування всієї діяльності на естетичних засадах. На жальне всім викладачам притаманні зазначені якості. Тож постає проблема способів і форм підвищення кваліфікації викладачів педагогічного вишу, формування його компетентності, що відповідала б сучасним вимогам. Узагальненим виявом стилю спілкування викладача вищої школи є педагогічний такт, де акумулюються всі складові психологічної культури і який є одним із основних показників психологічної майстерності. Сутність педагогічного такту полягає в доцільному ставленні та впливі викладача вищого навчального закладу на вихованців, в дотриманні почуття мірив спілкуванні з ними, в умінні налагоджувати довірливе спілкування в педагогічному процесі та в повазі до особистості студента. КД. Ушинський, який володів справжнім педагогічним тактом, писав, що


45 жоден педагог ніколи не може стати хорошим вихователем-практиком без такту. Ніяка психологія неспроможна заступити людині психологічного такту, який незамінний у практиці в силу того, що діє швидко і вмить. і який передбачає приязнь без удаваності, справедливість без прискіпливості, доброту без слабкості, порядок без педантизму і, головне, постійну розумну діяльність [37, с. 41]. Основні ознаки педагогічного такту людяність без зарозумілості – вимогливість без брутальності та прискіпливості – педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності студента – вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без благання, але і без марнославства – вміння слухати студента, не виказуючи байдужості та зверхності – врівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування без дратівливості та сухості – простота в спілкуванні без фамільярності та панібратства, без показухи – принциповість і наполегливість без упертості – уважність, чуйність і емпатійність без їх підкреслення – гумор без насмішки – скромність без удаваності. Отже, педагогічний такт виховується і набувається разом з психологічною культурою і конкретно виявляється в педагогічній діяльності. Він є показником зрілості викладача вищої школи як майстра своєї справи. Це сильний засіб, за допомогою якого студентів можна перетворити на своїх спільників чи, навпаки, суперників. Педагог повинен працювати над формуванням власного педагогічного такту і постійно його вдосконалювати. Як немає межі досконалості, такі немає межі вияву різноманітних і багатогранних сторін педагогічного такту. Його вдосконаленню сприяє так званий соціальний інтелект – особлива індивідуальна якість, що дає змогу розуміти студенту, розпізнавати найбільш суттєві її риси, усвідомлювати мотивацію її поведінки. Соціальний інтелект проявляється як просоціальна спрямованість, готовність до співробітництва, особиста зацікавленість у добробуті інших соціальна ефективність як очікування успіху в розв’язанні міжособистісних взаємин емпатійний інтерес та особисте співчуття, які забезпечують декодування невербальних ознак емоційних переживань адекватне визначення ціннісних аспектів ставлення до себе ідо інших [2, с. 83]. Психологічна творчість – особистісна якість викладача вищої школи, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу. Там, де немає творчості в педагогічній діяльності викладача, там не зростає його педагоічна майстерність. Результати дослідження питань філософсько-естетичного аналізу педагогічної діяльності переконливо показують, що вона включає такі види, як творчість, духовність, інтелігентність, пізнання нового у фаховій діяльності. Формування вмінь естетичного сприйняття передбачає розвиток усіх здібностей, складників і структурних компонентів механізму, що супроводжують його психофізіологічних процесів емоційної чуйності, естетичного переживання, образного мислення, здатності до співтворчості. У творчій діяльності утворюється система


46 такого сприйняття навчально-виховного процесу, згідно з яким педагогічна майстерність викладача займає домінантне становище в усіх видах діяльності, формуючи позитивну спрямованість цього виду емоційно-естетичного стереотипу. Тоді посилення емоційно-чуттєвої сфери дає можливість зробити розвиток педагогічної майстерності викладача емоційно насиченим, повернути любові інтерес студентів до навчання, втрачені через переважання звернення до логічної сторони свідомості без урахування закономірностей протікання процесу естетичного сприйняття. Естетичні основи педагогічної майстерності, формуючись на базі естетичного розвитку викладача, розширюють зміст основ педагогічної майстерності й наповнюють його педагогічну майстерність естетичними компонентами. Кожен з елементів педагогічної майстерності, взаємодіючи один з одним, сприяє формуванню й закріпленню в особистості педагога важливих якостей, необхідних і для професійно спрямованих дій, і для естетичної взаємодії зі світом. Всебічний розвиток собистості сучасного викладача передбачає наявність і дотримання загальнолюдських норм життєдіяльності, а також спвідування принципів добра, краси, істини, свободи й совісті, поваги й любові. За такими показниками, тобто з позицій загальнолюдської моралі, в повсякденному житті оцінюється вихованність кожного суб’єкта, а педагога – насамперед. Адже саме він має виховувати ці чесноти у студентів, які обов’язково порівнюватимуть усе висловлене з поведінкою самого викладача.

1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   32


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка