Ольга Кутова



Pdf просмотр
Сторінка20/32
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,87 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   32
Естетична спрямованість
становить основу організації викладачем педагогічного процесу вищого навчального закладу. Це означає підпорядкування всіх предметів головній меті – вихованню естетичної культури. Основною формою прояву цієї важливої частини духовної культури особистості постає естетична діяльність людини. Тому створення умов для організації естетичної діяльності включає вироблення усвідомленого ставлення до естетичної діяльності розвиток естетичної свідомості викладача сприйняття, переживання, відчуттів, смаку, потреб, оцінки, поглядів, думок, ідеалу для активізації естетичного ставлення до об’єкта педагогічної діяльності формування мотивації до естетичної діяльності. Особистість педагога є суб’єктом естетичної діяльності в навчальному процесі. Цілеспрямована активність естетичної діяльності суб’єкта може регулюватися поставленою метою, що є ідеальною моделлю майбутнього результату естетичної діяльності [40, с. 173]. Усвідомлення необхідності свого естетичного розвитку, розвитку педагогічних здібностей і професійно необхідних особистих якостей для самореалізації та емоційно-естетичного розвитку студентів робить естетичну діяльність викладача піднесеною. Ці педагогічно піднесені цілі ведуть до емоційного захоплення викладача мистецтвом, педагогічною


40 професією ідо переживання своєї педагогічної діяльності. У результаті педагог одержує відчуття задоволення, насолоди від предмета своєї діяльності, що й робить його педагогічну роботу естетичною. Формування мотивації до естетичної діяльності дає можливість виховати естетичне ставлення до педагогічної професії. Мотивом, що формує потреби, інтереси, спонуки особистості викладача, стає естетичне відчуття. Творчі емоції, мотиви до естетичної діяльності будять активність педагога й служать стимулятором педагогічної діяльності, допомагаючи наситити навчальний процес естетично значущим змістом. Постановка перед викладачем естетично привабливих цілей і завдань розглядається як метод вирішення проблеми формування усвідомленого ставлення до педагогічної діяльності на основі емоційно-чуттєвого характеру поведінки у начально-виховному процесі.
Залучення
викладача до
естетичної діяльності
– це друга умова розвитку естетичних основ педагогічної майстерності. Діяльність педагога у широкому розумінні є складовою естетичної діяльності. Педагогічний процес включається в естетичну діяльність завдяки своїй спрямованості на естетичну взаємодію зі світом. Метай результат естетичної педагогічної діяльності педгога – формування системи якостей, необхідних для здійснення естетично спрямованих дій уміння переживати й оцінювати естетико-художні об’єкти, формування естетичного ставлення до мистецтва, навколишнього середовища й педагогічної професії. Специфіка мети естетичної педагогічної діяльності вимагає від педагога розуміння закономірностей естетичної педагогічної творчості і оволодіння механізмами її здійснення. У процесі здійснення естетичної педагогічної діяльності реалізуються індивідуальні особливості педагогічної творчості, формується естетичний образ педагогічної дії відповідно до естетичного ідеалу прекрасного. Передумовою процесу естетизації педагогічної діяльності є залучення викладача до естетичного сприйняття мистецтва і дійсності, організація власних творчих педагогічних дій. В естетичній, яків педагогічній діяльності виділяється основна структурна ланка – дія. У педагогічній діяльності дія виражається у вирішенні пізнавальних завдань, а естетичне – у вирішенні емоційно-творчих [40, с. 174]. Однією з форм естетичної творчої діяльності є процес естетичного сприйняття. Діяльність викладача у вищому навчальному закладі передбачає створення педагогічних ситуацій з естетичного сприйняття в різних видах педагогічної діяльності, що вимагають емоційного переживання. Переведення споглядальності естетичного ставлення в активно-діяльний спосіб естетичної дії виявляється у вигляді відповіді-реакції студента на емоційну оцінку, переживання предмета діяльності. Відчуття співпереживання, насолода викликає у відповідь дію, вчинок, думку, що й робить викладача суб’єктом естетичної діяльності, людиною, яка перетворює світ, яка є творцем у широкому розумінні слова [40, с. 175].


41 Особливість педагогічної майстерності викладача полягає втому, що його естетична діяльність розвивається на емоційно-чуттєвій сфері, яка в процесі цієї діяльності дозволяє формувати такі соціально-психологічні якості особистості, як уява, фантазія, асоціативність, що дають можливість емоційно переживати, насолоджуватися прекрасним, розвивити у студентів чутливість, врівноваженість, доброзичливість. Взаємозв’язок емоційно-образного й інтелектуально-логічного рівнів діяльності естетичної свідомості забезпечує оптимальні умови протікання естетичної діяльності [40, с. 175]. Процес формування естетичних основ педагогічної майстерності викладача здійснюється на основі фахової діяльності та різних видів мистецької діяльності з опорою на позитивне сприйняття. Отже, головне завдання кожного педагогічного працівника полягає у формуванні в студентів уявлень про мистецький спосіб пізнання явищ навколишнього світу та формуванні умінь сприймати і відображувати через мистецькі канали зміст предмета, що вивчаєтьcя [15, с. 116]. Педагогічне мистецтво добротворення стверджує М.П. Лещенко, – магічне, бо перетворює звичайне у незвичайне, нудне у цікаве, сумне у радісне, відкриває таланті здібності, дає можливість вирватися завузькі рамки класу і подоружувати у незнані світи. Воно вселяє віру, зцілює душу, творить людину, яка святкує радість власного буття [15, с. Художні цінності за допомогою мистецтва стимулюють становлення цілісної особистості сучасного викладача, розвиваючи його інтелект, образне мислення, уяву, естетичний смак, високі почуття та емоційну культуру. Мистецтво дає можливість індивідуально освоювати напрацьований досвід людства. Насолода цінностями мистецтва поглибює особистість, допомагає відчувати світі людину в ньому. Проблема полягає втому, що розглядаючи викладача як митця, а педагогічну діяльність як мистецьку, пише М.П. Лещенко, ми стикаємося із закономірним питанням Що є продуктом педагогічної діяльності викладача. Художник – творець картини, композитор – музики, актор – сценічного образу, а педагог Якщо вважати, що результатом його діяльності є освічена, вихована людина, виходить некоректно, оскільки до виховання студента має відношення і сама особистість, і сім'я, і соціум. Отже, вважає вона, педагог є творцем інформаційного образу і пізнавально-активного поля, яке викликає в уяві молодої людини відповідне відображення, що впливає на його розвиток. Практика засвідчує, що коли група людей об'єднується з метою виконання певного виду діяльності, то відбувається накладання окремих полів і виникає сумарне поле діяльності. Виховне поле можна виявити через почуття, емоції, які переживають всі учасники педагогічного процесу. Чим вища напруженість почуттів, тим більша силова характеристика поля. Злежно від того, позитивні почуття радості, піднесення, творчого успіху, наснаги, натхнення, любові, негативні почуття страху, приниження, насильства, власної


42 неспроможності, безсилля) визначається енергетичний потенціал поля – позитивний або негативний [15, с. Важко переоцінити роль, яку відіграє викладання мистецтва для творчого розвитку особистості кожного студента.
Педагогічна технологія
виховання мистецтвом (додаток Дяку описує М.П. Лещенко,
поєднує використання двох магістральних напрямів мистецтва в школі, вищому навчальному закладі –

Каталог: 2397
2397 -> Засвоєння дошкільниками правил поведінки
2397 -> План роботи ккднз №141 на літній оздоровчий період схвалено: педрадою ккднз №141
2397 -> Досвід роботи "Планування освітньо-виховної роботи з дошкільниками в педагогічному процесі днз"
2397 -> Гіперактивність (вони весь час перебувають в русі, стояння в черзі чи строю для них проблема, так само як спокійне сидіння під час занять чи приготування уроків)
2397 -> Закон України «Про освіту» «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення важлива умова модернізації освіти» Національна доктрина розвитку освіти
2397 -> «мій рідний кривий ріг» керівник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   32


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка