Ольга Кутова


Педагогічна справедливість



Pdf просмотр
Сторінка17/32
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,87 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   32

Педагогічна справедливість

характеризує взаємопорозуміння викладача і студентів педагогічна справедливість має особливі риси, будучи своєрідним мірилом об’єктивності викладача, рівня його етичної вихованості (доброти, принциповості, людяності, що виявляється в його оцінках вчинків студентів, їхнього ставлення до навчання, суспільно корисної діяльності та ін. Справедливість – це етична якість викладача й оцінка його впливу на студентів, що відповідає їхнім реальним заслугам перед колективом. Специфіка педагогічної справедливості полягає втому, що оцінка дії і відповідна реакція на неї знаходяться в педагога й студентів нарізних рівнях етичної зрілості, визначення міри об’єктивності більшою мірою залежить від педагога. Однією з найважливіших морально-педагогічних якостей сучасного

педагога є педагогічний оптимізм. Він забезпечує його спрямування на позитивний результат як на початковій стадії, такі протягом усієї професійної діяльності. Оптимізм викладача допомагає йому активізувати навчальний процес, попередити або ліквідувати складний конфлікт.
Педагогічний оптимізм є результатом постійної роботи над собою, спрямованої на вдосконалення це прагнення розкрити не тільки багатство власного духовного світу, а і допомогти кожному студенту повною мірою реалізувати свій потенціал. Витримка і самовладання також вважається важливою якістю викладача. Вони повинні бути невід’ємною звичкою педагога. Якщо зі студентами працюють педагоги з великою нервово-психічною напругою, що з дратівливістю і занепокоєнням, нестійкістю у настрої, непевністю у собі здійснюють підвищений контроль над їх поведінкою мають місце несприятливі умови для формування позитивних особистісних якостей. Трапляються ситуації, коли й досвідчені викладачі часом втрачають самовладання. Інші здатні стримувати себе за будь-яких обставин. Справа уданому разі, очевидно, не в стані нарвової системи, а у великій відповідальності та у звичці стримувати себе, володіти собою. Самовладання і витримка набуваються так само, які інші уміння та навички. Отже, викладачу роботі зі студентами повинен навчитися володіти собою і своїм настроєм. У педагогічній діяльності важливими є переконування й навіювання. Вони різні за механізмами впливу на особистість. Переконування передбачає звернення передусім до свідомості людини з опертям на її почуття й досвід з метою формування в неї свідомого ставлення до норм поведінки. Іншими словами, потрібна зміна поглядів, зняття перепон для надходження нової інформації. Навіювання – це звернення до неусвідомлюваної сфери психіки. Мета його – формування установок до дії. Це певна підказка, яку людина приймає при зниженій критичності. Справжнім стимулом людського життя є завтрашня радість. У виховній технології АС. Макаренка завтрашня радість є одним із найважливіших об’єктів діяльності. Він зазначає, що вчителі повинні пам’ятати, що спочатку потрібно організувати саму радість, викликати її дожиття, а потім потрібно наполегливо перетворювати більш прості види радості в більш складні і значущі [19, с. 529]. Упровадження технологічного підходу у виховний процес сучасних загальноосвітніх навчальних закладів передбачає розробку такого алгоритму виховної діяльності, яка охоплює мету, завдання, зміст, форми, методи, засоби, умови, послідовність взаємопов’язаних дій вихователя і вихованців, а також виховний результат. Це зумовлює розуміння
технології
естетичного виховання
як сукупності форм, методів і прийомів спільної естетичної діяльності учителя й учнів, спрямованої на розвиток їх як творчо активних особистостей, здатних сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне ужитті та мистецтві, жити і творити за законами краси, в результаті чого краса стає ознакою діяльності кожного з них. Оскільки ефективність естетичного виховання учнів залежить не стільки від рівня та якості оволодіння ними естетичною інформацією, скільки від емоційно-почуттєвого переживання та її інтеріоризації, то зміст, структура та алгоритм технологій естетичного виховання спрямовані на активізацію емоційно-почуттєвої сфери вихованців, мотивування їх до самостійної естетичної діяльності уході позаурочної роботи та в процесі вивчення різних навчальних дисциплін, кожна з яких має власне естетичне поле, яке викладач має активізувати. Використання педагогами технологій естетичного виховання студентів загалом та окремих елементів сприяє вирішенню завдань, якими є
художнє виховання
студентів, що формує їхню здатність сприймати, відчувати, переживати, любити, оцінювати мистецтво, насолоджуватися ним і створювати художні цінності
визнання духовної цінності для людини


36
піднесеного, прекрасного, вишуканого,
що відбувається лише тоді, коли викладачі цілеспрямовано залучають студентів до різної творчої художньої діяльності, яка здатна оптимально розвивати їх природні задатки, забезпечити глибоке розуміння естетичних явищ, підвести до розуміння справжнього мистецтва та краси дійсності
необхідність гармонійного
вирішення комплексу завдань у процесі викладання учням мистецтва
, що зумовлює їх художньо-естетичне та ідейно-моральне виховання, розвиток фізичних і духовних сутнісних силі творчих здібностей. В їх основі закладене уявлення і розуміння прекрасного і потворного, орієнтація на ідеальне [31, с. 322]. Технології естетичного виховання спрямовані на формування творчо активної особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне ужитті та мистецтві, жити і творити "за законими краси, на розвиток природних, сутнісних сил, які забезпечують естетичне сприйняття, естетичні почуття, естетичні переживання, творчі уявлення, образне мислення, а також формування духовних потреб [18, с.
284]. Їх можна розподілити за змістом використання на такі види (див. схему 2.1.2). Сучасні науковці спрямовують педагогів на використання
технологій естетичного виховання
засобами мистецтва в навчально- виховному процесі з урахуванням власного досвіду та досвіду зарубіжних учених, бо, за словами М.П. Лещенко, мистецтво несе в собі духовний і естетичний досвід людства, вводить людину у світ людських цінностей
[16, с. 26].

Цю ідею підтримує ОМ. Отич, зазначаючи, що залучення особистості до різних видів мистецької діяльності є не лише необхідною умовою їх естетичного виховання, алей важливим чинником формування їхньої загальної й професійної культури, забезпечення цілісності й гармонійності розвитку усіх їх сутнісних сил [22, c. 8]. На основі зазначеного, можливо зробити висновок, що технології естетичного виховання є органічною складовою педагогічних технологій, в основі яких лежить єдність художньої і наукової діяльності педагога, взаємозв’язок між естетизацією та індивідуалізацією виховання особистості.

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   32


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка