Ольга Кутова



Pdf просмотр
Сторінка15/32
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,87 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   32





Важливим показником педагогічної культури викладача є вміле використання педагогічних технологій.

Володіння педагогічною технікою, як зазначається у педагогічній енциклопедії,

є складовою педагогічної майстерності, потребує глибоких спеціалних знань з педагогіки і психології та особливої практичної підготовки. У вітчизняній педагогіці вперше зустрічаємо поняття технологізації навчально-виховного процесу в творах АС. Макаренка, який вважав, що педагогічне виробництво ніколи не будувалося за технологічною логікою, а завжди за логікою моральної проповіді. Це особливо помітно в галузі власне виховання [19, c. 521]. Він розумів технологію виховання, як сукупність прийомів, методів і форм роботи, що можуть змінити особистість людини, виховати її доброзичливою, толерантною, красивою душею, ввічливою до товаришів та людей що її оточують. Застосовувати технологію, на думку АС. Макаренка, можна лише тоді, коли педагог має певний досвід. Він дуже влучно з цього приводу писав, що складність виховання молодої людини, полягає невтому „
як це можна зробити, а як це зробити”
. А це
– питання педагогічної техніки, переконував він [19, c. 521].
Педагогічні технології
– це складна система прийомів і методик, об’єднаних приорітетними загальноосвітніми цілями, концептуально взаємозв’язаними між собою завданнями та змістом, формами та методами організації навчально-виховного процесу, де кожна позиція накладає відбиток на всі інші, що і створює певну сукупність умов для розвитку студентів. З іншого боку
педагогічна технологія
– це велика ділянка знань, яка спирається надані соціальних, управлінських і природничих наук. Представниками цієї ідеї є ПІ. Підкасистий, ВВ. Гузеєв, М. Ераут, С. Ведемейєр, Г.К. Селевко, які обгрунтовують поняття педагогічної технології як ситему діяльності всіх компонентів педагогічного процесу, побудованого на науковій основі, запрограмованого в часі і в просторі, приводить до очікуваних результатів. Російський вчиний В.О. Сластьонін наголошує, що педагогічна технологія допомагає зрозуміти сутність педагогічної культури, яка розкриває засоби і форми, що історично змінюються, пояснює спрямованість діяльності в залежності від стосунків, що проявляються в суспільстві [29, с. 45]. Типові якості педагогічної технології виділяє С.У. Гончаренко. На його думку – це насамперед, керованість процесу навчання, поетапна діагностика, вирівнювання засобами і методами, корекція результатів.


32 Узагальнено трактує на сучасному етапі поняття педагогічні технології
І.А. Зязюн, вавжаючи їх способами системної організації освітньої діяльності в різних сферах знання, культури навколишнього світу, мислення, що зумовлюється рефлексією, стандартизацією, використанням спеціалізованого інструментарію. Педагогічна технологія, наголошує
Б.Т. Лихачов, є сукупністю психолого-педагогічних дій, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу [18, с. 104]. Узагальнене визначення цього поняття дає педагогічна наука, а саме це сукупність раціональних засобів, умінь та особливостей поведінки педагогога, спрямованих на ефективну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-виховної роботи з окремим учнем чи колективом відповідно до поставленої мети навчання та виховання з урахуванням конкретних об’єктивних і суб’єктивних умов. Важливими вимогами педагогічної технології є мистецтво одягатися з урахуванням особливостей професійної діяльності володіння своїм тілом – уміння ходити, сидіти, стояти володіння мімікою та жестами сформованість мовленнєвої культури правильне професійне дихання, чітка дикція, належні темпі ритм, логічна побудова висловлювань вироблення оптимального стилю в навчально-виховній діяльності уміння вправно й доцільно здійснювати окремі дидактичні опереції: писати на дошці, користуватися технічними й наочними засобами навчання, ставити запитання, слухати відповіді, оцінювати навчальну діяльність учнів здатність керувати своїм психічним станом і станом учнів. На нашу думку, ВВ. Ягупов у зміст поняття педагогічна техніка влучно включає дві групи компонентів перша пов’язана з умінням педагога керувати своєю поведінкою, це – отимальне керування емоціями, настроєм, прояв соціально-перцептивних здібностей володіння технікою мови виразна демонстрація вихованцям певних почуттів, суб’єктивного ставлення до тих чи інших їхніх дій уміння пізнавата їх внутрішній душевний стан друга – з умінням педагога впливати на особистість вихованця і колектив дидактичні, організаційні, конструктивні, комунікативні вміня; технологічні прийоми висування вимог керування педагогічним спілкуванням тощо [41, с. 172]. Важливим елементом педагогічної технології є вміння викладача керувати своїм психічним станом, емоціями та настроєм студентів. Він має створити таку духовну, інтелектуальну та емоційну обстановку під час лекційного, семінарського, практичного заняття і просто спілкування зі студентами, де пануала б атмосфера довіри, добра, людяності, взаєморозуміння завдання викладача – знайти шлях до формування позитивних емоцій у процесі учіння [28, с. 267]. Цього не можна досягти, якщо педагогові бракує спостережливості, уваги, уяви. Обличчя й очі студента для викладача мають бути відкритою книгою, з якої він черпає знання про його емоційно-вольовий стан, наміри, бажання [41, с. 174].


33 Особливу роль у педагогічній майстерності виладача відіграє естетична складова – уміння виражати в позитивній формі свої почуття, ставлення до вчинків, висловлювань студентів. Переконання особистості поза почуттями не існують. Почуття прекрасого в поєднанні із знаннями формують світогляд, культуру студента [4, с. 18]. Тому, на нашу думку, важливим естетичним чинником розвитку педагогічної майстерності викладача виступають його естетичні якості. Сутність естетичного – це єдність цінностей добра та краси. Цінність добра виявляється у здатності сприяти задоволенню цілісної системи потреб особистості й знаходить своє вираження в оцінці.
Добро
являє собою найбільш істотну основу прекрасного як нарівні цінності, такі нарівні оцінки, хоча саме по собі воно ще не єні найпрекраснішим, ні його сутністю.
Краса
як цінність завжди носить об’єктивно-суб’єктивний характер. Досконале благо поза красою – це ще неестетична, а “передестетична” цінність. У той же час сама по собі краса уже виступає як естетична цінність. Краса та досконале благо є компонентами прекрасного, величавого. Для педагога надзвичайно важливо те, що художні цінності розвивають його творчий потенціал. Іншими словами, у професії викладача гармонійно поєднуються можливості культури й освіти, при цьому художні цінності часто задають тон оптимістичній, емоційній, креативній діяльності педагога. Різноманітні твори мистецтва класичної спадщини дають можливість викладачеві оцінити вияв людського духу, красу стосунків та глибину почуттів і емоцій людини. У цьому процесі художні цінності – неперевершений орієнтир добра, краси, шляхетності, гуманності. Під час роботи зі студентами викладач має випромінювати добро – благо, моральне, стверджувальне, корисне, що протистоїть

Каталог: 2397
2397 -> Засвоєння дошкільниками правил поведінки
2397 -> План роботи ккднз №141 на літній оздоровчий період схвалено: педрадою ккднз №141
2397 -> Досвід роботи "Планування освітньо-виховної роботи з дошкільниками в педагогічному процесі днз"
2397 -> Гіперактивність (вони весь час перебувають в русі, стояння в черзі чи строю для них проблема, так само як спокійне сидіння під час занять чи приготування уроків)
2397 -> Закон України «Про освіту» «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення важлива умова модернізації освіти» Національна доктрина розвитку освіти
2397 -> «мій рідний кривий ріг» керівник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   32


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка