Ольга Кутова



Pdf просмотр
Сторінка12/32
Дата конвертації07.10.2019
Розмір0,87 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   32
Витримка
– це здатність педагога вольовими зусиллями швидко гальмувати (послаблювати, сповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення. Вказані вольові якості викладача не тільки реально виявляються, ай формуються у здійсненні ним вчинків, проведення занять, бесід зі студентами. Як зазначає О.В. Тринус, засобом розвитку вольової сфери людини є інтерес. Увагу також викликає твердження О.Ф. Музиченко, який писав, Інтерес є тим містком, який приводить людину від бажання до дії, тобто до виявлення волі [21, с. 23]. Беручи до уваги дослідження вченого, О.В. Тринус поділяє всі інтереси на об’єктивні (ті, що стосуються предметів, які оточують людину суб’єктивні (ті, що стосуються самої людини, її душі емпіричний (що ?), спекулятивний (чому ?), художній оцінка речей і людей з точки зору краси (естетики, симпатичний співчуття окремим людям, соціальний (любов до вітчизни, суспільства,


23 всього людства, релігійний (віра у вищу небесну силу) [35, с. 191]. Можна сказати, що саме через рішення педагога, яке спонукає до активної, дієвої самодетермінації, відбувається розгортання потенціалу вольових якостей. Функціональні вияви цих якостей є односпрямованими регуляторними діями свідомості педагога, що набувають форми вольового зусилля.
Особливість розвитку педагогічної майстерності проявляється у
формуванні естетичних основ викладача.
Естетичні основи розвитку педагогічної майстерності викладача сприяють активізації його педагогічної діяльності і поліпшують результативність у спілкуванні зі студентами. Його уміння виражати в позитивній формі свої почуття, ставлення до студентів є важливою основою педагогічної майстерності. Тому введення естетичних елементів у структуру знань педагога слугує формуванню творчого пізнання дійсності
- виховання естетичних почуттів у почуттях людини віддзеркалюється її розвиток, і чим вища її естетична вихованість, тим вищий рівень сформованості естетичних почуттів.
- розвиток інтуїції, уяви, фантазії (інтуїція передбачає високий рівень уваги, вразливості, здатності до цілісного сприйняття предметів і явищ, що вивчаються уява виступає як чинник творчого пошуку, виконує також естетичну функцію, оскільки процес творчості вимагає ризику і натхнення фантазія – це компонент творчої діяльності, створення нових образів на основі колись сприйнятого, ситуація, що уявляється особою або групою осібне відповідає реальності, але відповідає їх бажанням.
- формування здатності спостерігати за фактами і явищами життя (у вирішенні завдань естетичного виховання уміння спостерігати лежить в основі розвитку такої естетичної здібності, як естетичне сприйняття навколишньої дійсності.
- формування естетичного ідеалу (сформованість естетичного ідеалу є показником результативності естетичного розвитку особистості. Викладачі вищих педагогічних навчальних закладів, які творчо поєднують процес навчання і виховання на лекціях, практичних заняттях і в позааудиторний час, програмуючи весь комплекс навчальних і наукових виховних завдань в системі різноманітних видів діяльності студентів, домагаються використання всіх навчальних дисциплін для формування естетичного ідеалу і вироблення у студентської молоді високих художніх домагань. Особливе місце у формуванні естетичної культури викладачів, їх творчого потенціалу посідає мистецтво, активне засвоєння ними здобутків світової художньої культури.
Особливість мистецтва
допомагає педагогам безпосередньо захоплюватися живими зразками світової культури пісні, народних промислів, класичної музики, живопису, графіки, скульптури тощо. На нашу думку, в процесі гуманізації вищої педагогічної освіти предметам естетичного циклу належить провідне значення встановленні духовності викладачів. Висока емоційність, характерна для педагогів, впливає на


24 формування естетичної культури студентів і передбачає широке використання засобів мистецтва в педагогічному процесі. Принцип національної свідомості передбачає використання загальнолюдських і національних надбань у естетичному вихованні викладачів, оскільки майбутнє суспільства залежить від духовності кожної людини, її соціальних орієнтирів. Під час викладання досвідчені викладачі виховують у студентів інтерес до національної культури, народних традицій, образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, різноманітних жанрів декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, метал, шкіра, різьблення по дереву, одяг, писанки, музичного фольклору колискова пісня, щедрівки, гумористичні співаночки, обрядів і звичаїв. Це сприяє формуванню естетичних смаків, естетичної компетентності, гордості за свій народ, любові дорідного краю. Завдяки ознайомленню з образотворчим мистецтвом, творами декоративно-ужиткового мистецтва, народною піснею, українською класичною та сучасною музикою, літературними творами студенти пізнають особливості національного побуту, долучаються до надбань попередніх поколінь і своїх сучасників. Обізнаність з мистецтвом допоможе студентам в майбутньому готувати своїх вихованців до сприймання прекрасного ужитті, формувати відчуття ритму, гармонії, кольору, позитивні моральні якості і почуття, сприятиме збереженню народних ремесел, звичаїв, традицій, забезпечувати розвиток творчості [33, с. 43]. Результативність процесу формування естетичної культури перебуває у прямій залежності від умову яких викладачі змогли б осягнути особливості виховних ситуацій, навчилися б знаходити правильні рішення, не допускати педагогічних помилок і прорахунків. Великі можливості в цьому плані має змістовна позааудиторна виховна робота. Вона розглядається як сукупність виховних заходів естетичної спрямованості, які проводяться в групі в інституті педагогічної освітив університеті на основі студентського самоврядування, активності і самостійності студентів за керівної ролі студентського активу студентський деканаті вчасної допомоги викладачів. Враховуючи той факт, що далеко не вся позааудиторна робота включає в себе виховні можливості, під час організації і проведення її слід врахувати специфіку естетичного виховного процесу, спрямовувати його на розвиток творчого потенціалу педагогів. Пріоритетними формами естетичного виховання в позааудиторній діяльності можливі ті, де слова про художні твори доповнювалися б їх демонструванням, виразним читанням поетичних рядків, показом репродукцій, слайдів. Було б доречно використовувати такі форми естетичної роботи із студентами, як музичні вітальні, лекції- концерти, обговорення у виставкових залах, дискусійні клуби, театралізовані диспути, художні конференції, бесіди за круглим столом.
Поліпшенню естетичної освіченості студентів сприяють педагогічні гуртки і проблемні групи, що працюють у вищих педагогічних навчальних закладах. Їх естетико-виховна діяльність допомагає викладачам формувати


25 у студентів емоційно-естетичні риси, естетично-творчі прояви активності у майбутній діяльності. Для розвитку емоційної та раціональної підсистеми естетичної культури студентів на засіданнях гуртків викладачі використовують навчальне моделювання, що дає змогу аналізувати естетичні елементи діяльності педагога, звертатися до активної естетичної оцінки педагогічних явищ, ситуацій. У процесі моделювання виникають відчуття, приходить розуміння гармонії та дисгармонії в поведінці учасників педагогічної ситуації. Оригінальні творчі розв’язки запропонованих завдань викликають позитивні емоції у студентів, сприяють розвитку емоційних та етичних уявлень про вчительську професію, формуванню естетичного ідеалу педагога. Естетична культура викладача формується у процесі живого спілкування з педагогом-майстром. Саме тому на кафедрі педагогіки варто влаштовувати зустрічі з педагогами-новаторами, організовувати майстер- класи. Естетичний досвід, що його набуває кожний викладач впливає на його роботу зі студентами, спрямовану на формування естетико- педагогічних ідеалів та пoтреб. Естетичний світогляд педагогів також збагачує ознайомлення з художньо-педагогічною спадщиною видатних педагогів минулого, поетичними здобутками народної педагогіки. Отже, естетичні здібності і потреби – це складові елементи механізму формування творчої особистості педагога. Його естетична культура – це важлива складова здійснення ефективної навчальної та позааудиторної виховної діяльності зі студентами, важлива складова професійної майстерності. Викладач вищого педагогічного навчального закладу – це особистість у професорсько-викладацькому колективі вищого навчального закладу, яка виконує різноманітні завдання відповідно до своїх посадових обов’язків. Викладач організовує процес підготовки, який являє собою вскладну, багатоаспектну систему, основними функціями якої є виробництво, передача та розповсюдження знань. У відповідності з ними визначаються три основні складові викладацької діяльності науково- предметна психолого-педагогічна; культурно-просвітницька. При цьому основним компонентом загальної структури професійної компетентності поряд з іншими, безумовно, є саме педагогічна складова, як посередник, сполучна ланка, цілеспрямоване начало загальної професійної компетентності. Адже викладач вищого навчального закладу – це насамперед особистість, яка за сенсом своєї професійної діяльності повинна володіти сукупністю професійних якостей. Справжній педагогічний процес виникає в той момент, коли створюється ситуація педагогічної взаємодії і ситуація педагогічного перетворення людини. Якщо реальної взаємодії і реального перетворення немає, то немає і самого педагогічного процесу. Це може бути марною і важкою роботою, що не приносить результатів. Отже, творчість, естетичність – неодмінна умова педагогічного процесу, об’єктивна професійна необхідність у діяльності викладача, що набувається у процесі праці, у процесі оволодіння педагогічною майстерністю.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   32


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка