Оформлення курсових робіт



Сторінка7/79
Дата конвертації27.07.2020
Розмір2,12 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   79
- висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.
Рецензія курсової роботи

“Доповідь”

Обсяг




План




Структура




Література




Актуальність запропонованої проблематики




Провідна ідея




Теоретичне та практичне обґрунтування провідної ідеї




Наукові основи роботи




Авторська інтерпретація ідеї




Рівень виконання





Обсяг доповіді в середньому, як правило, становить не менше 22 сторінки.

Навчально-методичний (навчальний) посібник — навчальне видання, що містить матеріали з методики викла­дання навчальної дисципліни (розділу, частини) або з методики виховання, спрямоване допомогти в практичній діяльності, призначене надати інструктивно-методич­ну допомогу в практичній діяльності педагогічним працівникам, а також інформувати їх про новітні освітні технології.

Навчальні, навчально-методичні книги повинні мати високий науково-ме­тодичний рівень, містити відповідний довідковий апарат; на­писані в доступній формі, навчальний матеріал повинен бути пов'язаний із практичними завданнями, у книзі по­винні простежуватися тісні міжпредметні зв'язки.

Структура навчальної, навчально-методичної книги передбачає: зміст (пе­релік розділів); вступ (передмова); основний текст; пи­тання, тести для самоконтролю, обов'язкові та додаткові задачі, приклади; довідково-інформаційні дані для роз­в'язання задач (таблиці, схеми тощо);бібліографічний список; апарат для орієнтації в матеріалах книги (пред­метний, іменний покажчики), додатки, які мають без­посереднє значення до теми книги.

Основні вимоги до навчально-методичного (навчального) посібника:

- науковість змісту;

- відповідність навчальній програмі з предмета щодо структури, обсягу і змісту;

- дотримання вимог щодо побудови текстів, виділення в них основного змісту;

- наявність таких структурних елементів посібника, як вступ, виклад основного навчально-методичного матеріалу, висновки; у разі потреби: узагальнюючі тексти, наочні схеми, таблиці, що ілюструють змістово-логічні, структурно-функціональні зв'язки

фрагментів навчального та методичного матеріалу у загальній системі предмета (галузі знань), завдання на систематизацію, поради щодо використання;

- наступність навчального та методичного матеріалу, доцільність його поділу на розділи, їх послідовність, наявність зв'язків між ними, цілісне бачення матеріалу;

- оптимальність співвідношення його обсягу із предметним змістом, можливість забезпечити засвоєння предмета (галузі знань) у результаті навчальної діяльності як під керівництвом учителя, так і самостійно;

- добір і укладення базових знань у системі, що забезпечує їх міцне засвоєння;

- чітка диференціація знань за видами (теорія, закон, поняття), рекомендації щодо їх виконання;

- за фундаментальним спрямуванням (найбільш важливі базисні, опорні приклади);

- за системотворчим фактором (ціле як частина системи більш високого рівня, частина цілого, додатковий матеріал);

- наявність творчих вправ, вправ на порівняння, вибірковий аналіз, розпізнавання та виділення головного, встановлення взаємозв'язків, групування, класифікація, систематизація та узагальнення тощо;

- методологічна обгрунтованість основних фактів, понять, законів і теорій; розгляд системи знань в єдності з методами пізнання, застосуванням знань на практиці;

- розкриття наукових положень відповідно до досягнень сучасної науки, методичні рекомендації щодо їх застосування;

- достатність теоретичних пояснень і емпіричних даних у навчальному матеріалі, чіткість аргументації, логічність побудови світоглядних висновків;

- зв'язок змісту навчально-методичного посібника із життям, урахування компетентнісного підходу, який полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Доступність змісту підручника:

- відповідність складності та обсягу матеріалу можливостям його засвоєння учнями певної вікової групи на належному рівні і за встановлений час;

- особистісна зорієнтованість навчального матеріалу;

- посильність (для учнів) у сприйнятті основних завдань, вправ, задач, практичних робіт;

- придатність підручника для організації самоосвіти учнів, розвитку творчого мислення, формування загальнонавчальних і предметних навичок та умінь, компетентностей як загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості;

- наочність і конкретність викладу матеріалу;

- достатність довідкового забезпечення;

- наявність у тексті елементів пояснення (роздум, доведення, висновки тощо);

- відповідність лексико-синтаксичної складності тексту віковим обливостям учнів, емоційність викладу;

- дотримання узгодженості із суміжними дисциплінами, наступності з раніше вивченим.



Навчально-методичний апарат:

- методична доцільність системи введення наукових понять, основних положень і висновків, вибору способу викладу;

- наявність засобів мотивації учіння, розвитку зацікавленості учнів предметом;

- наявність засобів самоконтролю засвоєння теоретичного і практичного матеріалу;

- методична достатність ілюстративного матеріалу.

Отже, у процесі виконання курсової роботи можна виділити чотири етапи:

1. Вступний – вибір теми, складання списку літератури для опрацювання, початок її вивчення, розробка плану і написання вступу.

2. Основний – детальне опрацювання літератури, робота над змістом і висновком курсової роботи.

3. Прикінцевий – оформлення курсової роботи, самокритична оцінка її змісту і виправлення виявлених недоліків.

4. Захист курсової роботи.

Вибір та формулювання теми курсової роботи.

Тему курсової роботи слухач курсів підвищення кваліфікації обирає із орієнтовного переліку курсових робіт, затвердженого Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, або обирає самостійно. Тема повинна визначати зміст роботи, містити елементи наукового дослідження. Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною, актуальною, відображати зміст роботи.



Робота з першоджерелами.

При підготовці курсової роботи велику роль відіграє опрацювання великого обсягу інформації. Огляд літератури з проблеми робиться на підставі аналізу джерел філософської, педагогічної, психологічної спрямованості вітчизняних та зарубіжних авторів.

Роботу з літературою необхідно розділити на декілька етапів:

- аналіз літературних джерел власної бібліотеки, бібліотеки навчального закладу, РМК (ММК), бібліотеки ОІППО;

- попередній вибір за каталогами, реферативними оглядами, списками літератури;

- аналіз першоджерел, їх ксерокопіювання, конспектування;

- пошук в Інтернеті матеріалів через ключові слова, прізвища авторів;

- запис необхідних цитат на окремих картках із зазначення вихідних даних джерела й сторінки.

Аналіз літературних джерел, нормативно-правових документів завершується складанням списку використаної літератури.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   79


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка