Неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді



Скачати 399,5 Kb.
Сторінка17/23
Дата конвертації25.03.2020
Розмір399,5 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   23
ВИСНОВКИ
На основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і розв’язання науково-практичної проблеми розробки теоретико-методологічних основ неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді, обґрунтованих у вигляді концептуальної моделі, елементи якої впроваджені у практику роботи середніх і вищих навчальних закладів та Олімпійської академії України.

1. Сучасними тенденціями й особливостями функціонування неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді є гуманізація, оздоровча спрямованість, використання цінностей та ідеалів олімпізму для вдосконалення її аксіологічної і теоретичної складових. Наявні концепції неспеціальної фізкультурної освіти (фізкультурного виховання) молоді, розроблені В. Пономарьовим, Л. Лубишевою, С. Барабашовим та іншими, недостатньо повно відображають її сутність у сучасних умовах, не розкривають її наступність для різних вікових груп і потребують уточнення.

2. Широке визначення поняття неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді, уточнене на основі аналізу загальнонаукового і спеціальнонаукового понятійного апарату, відображає її сутність, мету, структуру, відмінності від споріднених понять і дозволяє сформулювати теоретико-методологічне підґрунтя у вигляді: філософських положень теорії дидактики і виховання, що розкривають природу освітнього процесу; досліджень, що формують теорію фізичної культури; досліджень медико-біологічного і соціально-психологічного спектра.

3. Різноманітність підходів науковців до розгляду неспеціальної фізкультурної освіти характеризується парадигмою пріоритетності формування фізичної культури особистості. Серед проаналізованих підходів базовими


для обґрунтування нами теоретико-методологічних основ неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді є системний, діяльнісний та аксіологічний.

Наступність у реалізації неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді у навчальних закладах виражається у: нарощуванні обсягів


навчальних навантажень від двох–трьох годин на тиждень у школярів
до чотирьох годин у студентів; раціональній побудові варіативної
складової неспеціальної фізкультурної освіти на основі послідовного опанування техніки гімнастики, спортивних ігор, плавання, легкої атлетики, аеробіки, туризму від школи до вищого навчального закладу; використанні форм реалізації, що взаємно доповнюють одна одну (урочна, позаурочна, самостійні у школярів; лекції, практичні, семінарські, індивідуальні, секційні заняття у студентів). Водночас у навчальних закладах застосовуються різні системи оцінювання (для студентів ВНЗ програмою передбачене застосування кредитно-модульної системи зі 100-бальним оцінюванням, а шкільна фізкультурна освіта керується традиційною 12-бальною системою), існують відмінності у змісті інваріантної складової під час переходу від школи до вищого навчального закладу, де за програмою занять передбачені лише такі види спорту, як легка атлетика, спортивні ігри та туризм, спостерігається повторюваність програмного матеріалу з теоретичних знань, передбачених для школярів та студентів.

4. Вивчення досвіду міжнародної практики неспеціальної фізкультурної освіти дозволяє виділити найбільш значущі її прояви:



  • проекти та програми з підвищення рухової активності населення і здоров’язбереження, найбільш масовими з яких є моніторинговий проект під патронатом уряду США «Система нагляду за поведінковими факторами ризику», канадський «Проект Ектів», а також «освіту через спорт», реалізовану ЮНЕСКО і Радою Європейського Союзу;

  • освітню діяльність Міжнародної олімпійської академії, яка представлена сесіями та програмами для різних груп населення, наймасовішими з яких є Міжнародна сесія для молодих учасників та Міжнародний семінар післядипломної олімпійської освіти;

  • освітню діяльність Асоціації учасників Міжнародної олімпійської академії, яка складається з видання інформаційного бюлетеня, співробітництва з олімпійськими академіями країн світу, організації у Стародавній Олімпії сесій раз на два роки та проведення зимових і регіональних сесій;

  • діяльність з олімпійської освіти оргкомітетів з проведення Ігор Олімпіад;

  • спартіанську технологію духовного і фізичного оздоровлення молоді Росії.

З міжнародного досвіду неспеціальної фізкультурної освіти в умовах України доцільним є використання технологій засвоєння цінностей олімпізму як аксіологічної основи неспеціальної фізкультурної освіти школярів, а також реалізація проектів з підвищення рухової активності молоді для вдосконалення рухової складової.

5. В основу визначення структури неспеціальної фізкультурної освіченості учнівської молоді покладено взаємозв’язки між показники соматичного здоров’я, рухової активності, теоретичної підготовленості, оволодіння руховими діями та мотиваційно-ціннісної сфери школярів 8–11 класів. Високі показники взаємозв’язку (p < 0,001) зафіксовано між середнім рівнем рухової активності та індексом рухової активності, між високим рівнем та індексом рухової активності, між індексом рухової активності та індексом соматичного здоров’я, між індексом соматичного здоров’я та індексом засвоєння цінностей фізичної культури, середні показники взаємозв’язку – між обсягами рухової активності на високому рівні енерговитрат та індексом соматичного здоров’я, а також між індексом рухової активності та індексом засвоєння цінностей. Особливістю взаємозв’язків між указаними вище показниками у студентів І–ІІ курсів вищих навчальних закладів є кількісно нижчі порівняно зі школярами коефіцієнти кореляції (rS від 0,04 до 0,66).

6. У дослідженні обґрунтовано специфічні принципи неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді:


  • принцип пролонгованого впливу рухової активності у процесі освітньої діяльності молоді, що полягає у: впливі обсягів часу, витраченого на рухову активність високого рівня на більш ранніх етапах навчальної діяльності
    (8–10 класи), на обсяги високоінтенсивних занять фізичними вправами під час навчання у ВНЗ (І курс); зворотному впливі обсягів сидячої активності у
    8-му класі на обсяг високоінтенсивної фізичної активності у подальшому, починаючи з 10-х класів школи й переходом до ВНЗ, і, навпаки, впливі обсягу часу, витраченого на високоінтенсивні вправи у школярів 8-х класів, що спричиняє зменшення обсягів сидячої роботи за комп’ютером і перегляду телепередач у майбутньому;

  • принцип пріоритету ціннісного ставлення молоді до фізичної культури, який обґрунтовується високою інформативністю індексу засвоєння цінностей фізичної культури та його найвищим ваговим коефіцієнтом (0,32) серед інших складових неспеціальної фізкультурної освіченості згідно з експертним оцінюванням за методом аналізу ієрархій.

7. Концептуальна модель неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді відображає її теоретико-методологічні основи:

  • теоретичні основи складаються з розробки її понятійного апарату, формулювання широкого визначення поняття, уточнення мети, завдань і функцій, обґрунтування принципів і форм реалізації. Метою неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді є сприяння формуванню фізичної культури особистості, її завданнями є загальні та специфічні;

  • методологічні основи складаються з обґрунтованої структури й умов реалізації неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді; аксіологічного, системного і діяльнісного підходів в освіті; базових засад теорії фізичної культури.

8. Розробка та експериментальна перевірка ефективності авторського проекту «Пізнай цінності олімпізму» як аксіологічної основи неспеціальної фізкультурної освіти школярів середніх і старших класів на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, що сприймаються загалом вітчизняними і зарубіжними фахівцями на високому та середньому рівнях, дозволила стверджувати про подальше обґрунтування нами аксіологічного підходу в неспеціальній фізкультурній освіті.

Ефективність проекту підтверджена: розширенням обсягу засвоєних школярами цінностей; статистично вірогідним покращанням сприйняття чесності, справедливості, неприпустимості шкідливих звичок у школярів середніх і старших класів (р < 0,05); покращанням міжособистісних відносин у експериментальних класах (р < 0,05).

9. Розроблений індекс неспеціальної фізкультурної освіченості молоді, що навчається, може застосовуватися з науково-дослідною метою. До складу індексу було включено ті показники, які мали вірогідний прямий взаємозв’язок між собою та з більшістю інших характеристик фізичної культури особистості, входили до складу провідного фактора (неспеціальної фізкультурної освіченості): індекс соматичного здоров’я, індекс рухової активності, індекс теоретичної підготовленості, індекс засвоєння цінностей фізичної культури, рівень оволодіння руховими діями.

10. До змісту розробленого нами експрес-індексу неспеціальної фізкультурної освіченості (ЕІНФО) серед характеристик, що статистично вірогідно пов’язані між собою в учнівської молоді (r від 0,08 до 0,42; p від 0,0001 до 0,02), було відібрано ті, що є найбільш зручними для підрахунку й використання в умовах навчального процесу (можуть бути визначені шляхом анкетування): обсяг добової рухової активності високого рівня; рівень оволодіння руховими діями; свідома потреба у заняттях фізичною культурою, що прямо характеризує аксіологічну складову неспеціальної фізкультурної освіти; частота самостійних занять. Про надійність розробленого експрес-індексу свідчить статистично вірогідний (p < 0,001) взаємозв’язок між результатами, які одержані за двома різними варіантами індексу.



11. Практичне застосування серед отриманих результатів мають:

  • умови реалізації неспеціальної фізкультурної освіти для вдосконалення роботи фахівців середніх та вищих навчальних закладів;

  • проект «Пізнай цінності олімпізму» як аксіологічне підґрунтя неспеціальної фізкультурної освіти школярів;

  • спосіб кількісної експрес-оцінки неспеціальної фізкультурної освіченості учнівської молоді (школярі 8–11 класів);

  • теоретичний і методичний матеріал для розширення змісту лекційних занять з «Теорії і методики фізичного виховання» та «Олімпійської освіти» для студентів спеціальностей «Фізичне виховання» й «Олімпійський та професійний спорт» у процесі підготовки фахівців сфери фізичної культури і спорту.

12. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є впровадження аксіологічної складової неспеціальної фізкультурної освіти на загальнодержавному рівні, удосконалення методичного наповнення процесу засвоєння школярами теоретичних знань, життєво важливих рухових умінь і навичок, а також обґрунтування теоретико-методологічних основ фізкультурної освіти дошкільнят та школярів молодших класів.

Каталог: sites -> default -> files -> avtoreferaty -> 2012


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   23


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка