Неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді


Алгоритм експрес-оцінки неспеціальної фізкультурної освіченості



Скачати 399,5 Kb.
Сторінка16/23
Дата конвертації25.03.2020
Розмір399,5 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23
Алгоритм експрес-оцінки неспеціальної фізкультурної освіченості школярів

Показник, спосіб оцінки

Одиниці вимірювання

Якісна оцінка

показника



Рівень неспеціальної фізкультурної освіченості (сума балів за чотирма показниками)

низький (4–6)

середній (7–9)

високий (10–12)

год

бали

Обсяг добової рухової активності високого рівня (ВР, анкетно)

0–1

1

низький

1,1–2

2

достатній

2,1–3

3

високий

Рівень оволодіння руховими діями (РОРД, анкетно, візуально)



1

низький



2

середній



3

високий

Свідома потреба у заняттях фізичною культурою (СВПОТРФК, анкетно)



1

низька



2

середня



3

висока

Частота самостійних занять фізичними вправами (САМЗАН, анкетно)



1

низька



2

середня



3

висока

У сьомому розділі – «Аналіз та узагальнення результатів досліджень» охарактеризовано повноту вирішення завдань дослідження. У результаті дослідження з опорою на теоретичну базу, загальнонауковий, спеціальнонауковий рівні у структурі методологічного знання, базуючись на сучасних наукових підходах, нами доповнено дані про рівень теоретичних знань старшокласників з фізичної культури, а також підтверджено дані про вірогідно вищий рівень рухової активності у юнаків-старшокласників порівняно з дівчатами (Н. Долбишева, 2005, 2009).

У контексті розробки методології неспеціальної фізкультурної
освіти учнівської молоді ми частково поділяємо думки дослідників щодо кінцевої мети згаданого вище процесу – формування фізичної культури особистості. Такої думки дотримуються деякі науковці (А. Лотоненко, 1997;
А. Матвеев, 1997; М. Виленский, 2003; В. Шилько, 2003). З точки зору
І. Пугачевої (2008), метою неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді є виховання усвідомленого позитивного ставлення до фізкультурно-спортивних цінностей, формування передумов для рухової активності протягом усієї майбутньої життєдіяльності. У наших дослідженнях ми доповнюємо дані щодо розуміння кінцевої мети неспеціальної фізкультурної освіти, уточнюючи її формулювання як сприяння формуванню фізичної культури особистості, адже воно (формування) відбувається не тільки завдяки реалізації неспеціальної фізкультурної освіти, а й завдяки іншим явищам та процесам (фізичне виховання, спортивна, оздоровчо-рекреаційна, реабілітаційна діяльність).

Ми також доповнюємо дані щодо сутності неспеціальної фізкультурної освіти. У більшості проаналізованих визначень понять автори розуміють неспеціальну фізкультурну освіту як «цілеспрямований процес» або «педагогічний процес», тоді як ми доводимо, що цей процес може здійснюватися також і нецілеспрямовано (хаотично, випадково), наприклад здобуття знань та інформації від друзів, батьків, із засобів масової інформації тощо.

У дисертаційному дослідженні В. Вовк (2009) обґрунтовано наступність у фізичному вихованні учнівської та студентської молоді, але після його завершення у 2009–2010 роках вступили в дію нові навчальні програми «Фізична культура. 5–9 класи» (2009) та Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (10–11 класи) (2010), які принципово відрізняються від попереднього програмно-нормативного забезпечення. Таким чином, ми доповнюємо дані вказаного вище автора про наступність неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді на етапі школа – вищий навчальний заклад в умовах чинних програмно-нормативних документів, які регламентують їх діяльність.

До результатів, що доповнюють розробки попередників, слід також віднести аналіз концептуальних підходів науковців до неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді, виходячи з того, що такі дані до нас лише опосередковано були опубліковані В. Григор’євим (2002) стосовно студентів вищих навчальних закладів.

У результаті аналізу та узагальнення міжнародної практики неспеціальної фізкультурної освіти ми доповнили дані про роль міжнародних організацій з олімпійської освіти (Міжнародної олімпійської академії, Асоціації учасників Міжнародної олімпійської академії, оргкомітетів з проведення Олімпійських ігор) у розповсюдженні гуманістичних ідеалів і цінностей олімпізму (В. Єрмолова, 2010). Крім того, подальшого розвитку дістало вивчення міжнародного досвіду розробки програм з підвищення рухової активності молоді та здоров’язбереження, проведене М. Дутчаком (2006–2009) та М. Булатовою (2007).

Іншою розробкою, яка доповнює результати попередників (Л. Михайлова, 2006; В. Дворак, 2009), є спосіб експрес-оцінки неспеціальної фізкультурної освіченості школярів, що дістав назву експрес-індексу неспеціальної фізкультурної освіченості.



Каталог: sites -> default -> files -> avtoreferaty -> 2012


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка