Неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді



Скачати 399,5 Kb.
Сторінка13/23
Дата конвертації25.03.2020
Розмір399,5 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   23
Метою неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді є сприяння формуванню фізичної культури особистості. Загальними завданнями: оволодіння системою знань, необхідних для ведення здорового способу життя та повноцінної життєдіяльності у соціумі; засвоєння цінностей фізичної культури; оволодіння життєво важливими руховими вміннями і навичками.

Важливим елементом концептуальної моделі є виділення функцій, які виконує неспеціальна фізкультурна освіта учнівської молоді. Їх слід розуміти як об’єктивно притаманні їй властивості певним чином впливати як на людину, так і на інші сфери суспільного життя. Таким чином, виділимо функції неспеціальної фізкультурної освіти молоді: навчальну, інформаційну, виховну, функцію розвитку.



Принципами неспеціальної фізкультурної освіти є найбільш типові закономірності її функціонування, що часто повторюються: загальні та специфічні. До загальних відносяться: демократизація, гуманізація, патріотизм, науковість, спрямованість на виховання гармонійно розвиненої особистості.

Виявлені в результаті лонгітюдного дослідження типові закономірності рухової активності учнівської молоді, що часто повторюються, дозволили обґрунтувати специфічний принцип – принцип пролонгованого впливу рухової активності у процесі освітньої діяльності молоді, що полягає у: вірогідному впливі часу, витраченого на високоінтенсивну рухову активність на більш ранніх етапах навчальної діяльності (8 та 10 класи школи), на обсяги участі в організованих високоінтенсивних заняттях фізичними вправами у подальшому, під час навчання у ВНЗ (І курс); вірогідному зворотному
впливі обсягів сидячої активності й малорухомого способу життя у
8-му класі на обсяг високоінтенсивної фізичної активності у подальшому, починаючи з 10-х класів школи й переходом до ВНЗ; впливі обсягу витраченого часу на високоінтенсивні вправи у школярів 8 класів, що спричиняє зменшення обсягів сидячої роботи за комп’ютером і перегляду телепередач у подальші роки.

Інший специфічний принцип неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді – принцип пріоритету ціннісного ставлення молоді до фізичної культури – полягає у відокремленні її ціннісної (аксіологічної) складової як базової і необхідності її вдосконалення для забезпечення ефективності підвищення неспеціальної фізкультурної освіченості у цілому. Обґрунтування цього принципу складається з кількох позицій:



  • отриманих статистично вірогідних прямих взаємозв’язках індексу засвоєння цінностей фізичної культури як інтегрального показника аксіологічної складової неспеціальної фізкультурної освіти з усіма дослідженими характеристиками молоді, причому з п’ятьма з них із значенням коефіцієнта кореляції (ρ > 0,50);

  • наявності того факту, що показник свідомої потреби у заняттях фізичною культурою як однієї з ключових цінностей достовірно корелював у школярів з усіма іншими, які були виміряні. З п’ятьма з них коефіцієнт кореляції (ρ) перевищує 0,50 (p < 0,001), а 97,3% школярів з високою свідомою потребою у таких заняттях мають середній рівень соматичного здоров’я (високий і вище середнього – жодного школяра);

  • найвищим ваговим коефіцієнтом індексу засвоєння цінностей фізичної культури (0,32) серед інших складових неспеціальної фізкультурної освіченості згідно з експертним оцінюванням за методом аналізу ієрархій.

Аналіз емпіричних даних та власні теоретичні пошуки дозволили нам виділити умови реалізації неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді: методологічні (врахування концептуальних положень теорії пізнання; новітніх ідей щодо модернізації системи фізичного виховання; побудова процесу неспеціальної фізкультурної освіти на основі діяльнісного, культурологічного, аксіологічного підходів); організаційні (забезпечення загальнодоступної фізкультурної освіти; стимулювання фахівців до роботи в навчальних закладах та активної участі у фізкультурно-оздоровчих заходах; стимулювання досліджень, спрямованих на удосконалення теорії і методики неспеціальної фізкультурної освіти; доступ до безпечних місць занять руховою активністю в навчальних закладах та за місцем проживання; забезпечення відповідності змісту неспеціальної фізкультурної освіти інтересам молоді); такі, що пов’язані з викладанням у школах навчальної дисципліни «Фізична культура»; проведення заходів у позанавчальний час; залучення батьків; інформаційна підтримка та систематичний контроль ефективності (рис. 3).

Рис. 3. Умови реалізації неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді


Функції неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді можуть проявлятися в конкретних формах. Ми виділили кілька форм реалізації
змісту неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді. Серед них
форми реалізації: у сім’ї; самодіяльні форми; організовані форми (у навчальних закладах у навчальний і позанавчальний час, у сфері спорту, у системі
«Спорт для всіх»).

У результаті узагальнення сутності неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді ми виділили її засоби, що частково відповідають засобам фізичного виховання як цілеспрямованого педагогічного процесу. Серед них практичні й теоретичні. До практичних ми відносимо: фізичні вправи (циклічні вправи – ходьбу, біг, пересування на лижах, ковзанах, плавання, веслування, їзду на велосипеді, аеробіку; вправи-елементи єдиноборств – боксу, боротьби тощо; вправи, що є елементами рухливих та спортивних ігор – баскетболу, волейболу, футболу, тенісу; танцювальні вправи; вправи-елементи складнокоординаційних видів спорту – гімнастики, акробатики та ін.), фактори природного середовища і гігієнічні фактори. Друга група об’єднує засоби реалізації теоретичної складової неспеціальної фізкультурної освіти – засоби використання слова.

Основними засобами неспеціальної фізкультурної освіти є різноманітні фізичні вправи, тому що вони дозволяють формувати життєво важливі вміння і навички, підвищувати адаптаційні властивості організму, виховувати особистісні якості.

Заздалегідь визначена фахівцями структура фізичної культури особистості (кінцевої мети неспеціальної фізкультурної освіти), яка
містить знання та інтелектуальні здібності, фізичну досконалість, мотиваційно-ціннісні орієнтації, фізкультурно-спортивну діяльність, зумовила визначення нами структури неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді.
Процес неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді можна умовно поділити на два рівні: змістовно-процесуальний, що представлений
засвоєнням цінностей (аксіологічна складова), здобуттям спеціальних
знань (теоретична складова) та рухових умінь і навичок (практична
складова); персоніфіковано-результативний рівень, який відображає результати попередньо отриманої неспеціальної фізкультурної освіти стосовно
фізичної культури конкретної особистості у вигляді того, наскільки відповідає її рухова активність віковим нормам і, як результат, яким є рівень збереженого фізичного здоров’я.

Проміжними результатами неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді, що локалізуються на змістовно-процесуальному рівні, є: оволодіння спеціальними знаннями, засвоєння життєво важливих рухових умінь і навичок, а також цінностей фізичної культури. Належний рівень соматичного здоров’я і рухова активність, що відповідає віковим нормам, є результатами персоніфіковано-результативного рівня. Ці результати у цілому допомагають досягти найбільш загальної мети неспеціальної фізкультурної освіти – сприяння формуванню фізичної культури особистості в конкретного учня.

Базуючись на результатах вивчення взаємозв’язків між показниками рухової активності, соматичного здоров’я, теоретичної підготовленості, рівня оволодіння руховими діями і мотиваційно-ціннісної сфери школярів і студентів І–ІІ курсів, ми можемо вважати аксіологічну складову однією з базових, що відображено в обґрунтованому принципі пріоритету ціннісного ставлення до фізичної культури та підтверджено шляхом експертного оцінювання провідними фахівцями галузі, узагальнення думок яких показало, що ця складова знаходиться на першому ранговому місці у структурі неспеціальної фізкультурної освіченості учнівської молоді.

Для вивчення напрямів та характеру взаємозв’язків між складовими НФО вони були представлені нами у формалізованому вигляді через відповідні індекси й використано кореляційний та регресійний аналіз. Проведений аналіз залежності аксіологічної складової у школярів та студентів від характеристик неспеціальної фізкультурної освіченості, а також логічні узагальнення щодо змісту неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді дозволили виділити умови її реалізації (рис. 4).


Рис. 4. Умови реалізації аксіологічної складової неспеціальної фізкультурної освіти школярів


Рівень засвоєння цінностей фізичної культури школярами буде вищим у випадку реалізації п’яти умов: високої теоретичної підготовленості, наявності свідомої потреби у заняттях фізичною культурою, належного рівня соматичного здоров’я та достатніх для певного віку і статі загальних обсягів рухової активності, що дозволяє нам рекомендувати цілеспрямовано впливати на ці показники для стимулювання до засвоєння цінностей фізичної культури.

З позицій аксіологічного підходу до розгляду неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді нами здійснено методичне наповнення її аксіологічної складової у школярів. На основі результатів, отриманих у розділі 4 роботи, нами розроблений проект «Пізнай цінності олімпізму», що передбачає два етапи реалізації й базується на використанні системи ідеалів і цінностей олімпізму в освітньому контексті (табл. 2), диференціацію змісту виховної роботи відповідно до вікових груп школярів і складається з двох частин.

Таблиця 2




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   23


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка