Навчально-методичний посібник з кредитно-модульної системи організації навчального процесу для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня



Pdf просмотр
Сторінка46/148
Дата конвертації04.04.2019
Розмір3,79 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   148
Епістемологічний фільтр.
Йдеться про те, що мова є далеко не нейтральним посередником у науковому дослідженні, вона рідко вичерпно і без викривлень виражає і передає думку, що певною мірою впливає на ре- зультати наукового пізнання дійсності. Мова має досить складну структуру, в якій виокремлюють щонайменше три якісно різнорідні прошарки мовного опосередкування в економічному пізнанні і пов’язані з ними епісгемологічні
“фільтри”.
1. Природна (загальнокультурна) мова. Засіб опису економічних явищ у повсякденному житті, якому загалом відповідає мовний фільтр.
Мовний фільтр (фільтр природної мови) є загальнокультурним, зовнішнім для економічної науки і незалежним від неї чинником. Одна з головних функцій наукової термінології полягає в послабленні залежності науки від багатозначності слів природної мови. Для економіста природна мова може бути тільки об'єктом вивчення. Так, для економічної антропології безумовний інтерес становить порівняльний аналіз національних мов, які

описують економічні явища. Такий аналіз дає змогу виявляти розбіжності в економічній культурі різних епох і народів.








Рис 9. “Фільтри” в науковому пізнанні [1]
Два інші фільтри діють усередині науки. Вони не лише опосередковують діяльність ученого, а й формуються в цій діяльності.
Процес мовлення є суто інструментальною одиницею, а мовні засоби та їх функціональне навантаження можуть суттєво відрізнятися. Так, наукова термінологія як інструмент отримання нового знання відмінна від мови як засобу презентування вже отриманого результату. У першому випадку мова виступає посередником між вченими і об'єктом пізнання, і на цій основі формується онтологічний фільтр, що визначає спосіб бачення дослідником його предметної галузі. У другому випадку йдеться про відносини між ученим та користувачем наукового знання (у науці чи поза нею). За таких умов діє риторичний фільтр.
2. Термінологія економічної науки. Як інструменту наукового опису економічної реальності їй відповідає онтологічний фільтр.
Він наявний вже у кунівській концепції наукової парадигми, яка охоплює професійну термінологію, формує загальне уявлення про предметну галузь. Надаючи парадигмі функціональних параметрів онтології, пост- модерністи одночасно перенесли акцент на форми вираження наукових онтологій, передусім на їх образний, метафоричний характер.
Влучність і однозначність висловлювань є загальноприйнятими вимогами до мови науки. Тому постмодерністська теза про те, що наукові тексти перенасичені метафорами, спершу прозвучала як виклик. І лише після взаємного з’ясування позицій постановка цього питання набула деякої серйозності. Насамперед стало зрозумілим, що метафори належать до
Теорія
Емпірія
Теорія
Емпірія
Суб’єкт пізнання
(наукова спільнота)
Суб’єкт пізнання
Мовний фільтр
Риторичний фільтр
Методологічний фільтр
Онтологічний фільтр
Парадигма

стандартних прийомів мовної практики, їх використання в наукових текстах не доцільне. Водночас деякі види метафор, попри властиву їм неконкретнісгь, а можливо, і завдяки їй, мають важливу пізнавальну функцію, і в науковий лексикон потрапили невипадково. Тому цілком доречною є типологія наукових метафор, яка охоплює: а) педагогічні метафори, покликані роз’яснювати складні наукові ідеї завдяки створенню відповідних візуальних образів. За наукового обґрунтування ідей такі метафори можуть бути опущені, не змінюючи при цьому аргументації. Вони дуже близькі за значенням до поетичних метафор, оскільки пояснюють те, що давно відоме, але роблять це незвично; б) евристичні метафори. Найчастіше постають як образи, передусім аналогії, які допомагають вченому осмислити проблему. Наприклад, поняття
«людський капітал» виникло в результаті застосування стандартного економічного терміна «капітал» до нестандартного об’єкта — рівня освіченості й кваліфікації людини. Ця метафора вперше була застосована під час випадкової розмови в американській провінції, а пізніше розвинулася в дослідницьку програму. У широкому сенсі будь-яка теоретична модель, в тому числі й формалізована, будучи за своєю природою аналогією, також є евристичною метафорою; в) конститутивні метафори. Постають як цілісні концептуальні схеми, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ. Такі метафори пов'язані з витоками наукових шкіл, дослідницьких програм, визначаючи загальний напрям наукової думки. На їх основі формуються наукові онтології, тобто онтологічні фільтри. Ці базові метафори є фоном, контекстом при започаткуванні евристичних метафор.
3. Зовнішнє, передусім літературне оформлення економічних текстів.
Цьому прошарку мовного опосередкування відповідає риторичний фільтр.
У сучасних працях з риторики і в науці загалом це явище сприймається неоднозначне. У вузькому значенні слова “риторика” — мистецтво форми, передусім майстерність володіння словом, вміння надати тексту адекватної літературної форми. У цьому разі наукова література є особливим літературним жанром і оцінюється відповідно до літературно- художніх критеріїв. Наприклад, В. Браун, досліджуючи наукову мову А.
Сміта і використовуючи при цьому ідеї російського філософа та філолога
Михайла Бахтіна (1895—1975 р.р.), звернула увагу на літературно-стильову контрастність двох його праць: діалогізм “Теорії моральних почуттів” і монологізм “Багатства народів”.
Хоча вузьке трактування риторики відповідає повсякденному слововживанню, в постмодерністській літературі воно не прижилося.
Постмодерністи апелюють до традицій античної риторики, яка не відокремлює себе «від знання істини речей». Для риторичного підходу в широкому значенні слова мова (мовлення) є не самоціллю, а засобом фіксації думок автора, які й підлягають розшифруванню. Припускається, що наукове

знання емпірично існує як таке, що викладається засобами мовлення, тобто як сукупність текстів (дискурс). При цьому акцент робиться на відносинах між носієм знання і його користувачем, на відміну від постпозитивістського акценту на ставленні суб'єкта до об'єкта пізнання. Саме ця відмінність двох підходів зумовлює поділ на онтологічний і риторичний фільтри.
Інтерес постмодерністів до наукової риторики є передусім інтересом до того, як вчені використовують властиву їм свободу самовираження. Ця свобода не безмежна: вчений ризикує втратити свій статус, якщо фальсифікуватиме наукові результати або описуватиме власні фантазії, а не наукові дані. Однак риторика вченого стосується не тільки проблем його літературного стилю. Науку Постмодернізм сприймає як соціальну, її головними персонажами разом з авторами наукових текстів є редактори і рецензенти, академічні боси і грантодавці.
Припускається, що соціальне середовище, а не беззастережне служіння абстрактній істині, найбільшою мірою впливає на мотивацію наукових працівників, яка диктує їх поведінку на всіх етапах наукового процесу. Йдеться про вибір модних методик дослідження, що можуть бути застосовані при написанні дисертацій, прагнення до належного рівня математизації за умови обґрунтування результатів, презентації роботи на престижних конференціях, забезпечення необхідної кількості публікацій переважно в журналах з високим рейтингом цитування тощо.
Сукупний вплив усіх факторів наукової діяльності відображається в науковому дискурсі. Риторичний аналіз змісту і статистики наукових текстів, структури наукових публікацій перетинається з інституційно-соціологічним вивченням науки, що забезпечує критичне оцінювання справ у професійному цеху, з'ясування розбіжностей між номінальними й реальними нормами наукового життя, декларативними і фактичними критеріями, які спрямовують наукову роботу.

Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   148


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка