Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Сучасна сім’я. Сім’ї різняться між собою за такими ознаками



Pdf просмотр
Сторінка132/218
Дата конвертації26.03.2020
Розмір1,63 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   128   129   130   131   132   133   134   135   ...   218
Сучасна сім’я. Сім’ї різняться між собою за такими ознаками
– за кількістю дітей
– за складом
– за структурою
– за типом лідерства всім ї
– за сімейним укладом
– за однорідністю соціального складу
– за сімейним стажем
– за якістю взаємин та атмосферою всім ї
– за типом споживацької поведінки
– за особливими умовами сімейного життя тощо.


130 Взаємодію сім’ї і суспільства можна відобразити як такі відносини економічні, правові, моральні, педагогічні, психологічні, естетичні.
Сучасна сім’я має багато відмінностей від її традиційного
уявлення, до основних з яких належать
1. Зміна ціннісних орієнтацій дітей і їхніх батьків. Багато представників сучасної молоді не вірить в істинні цінності й доброчинність, почувається обманутими. У системі життєвих цінностей в багатьох батьків переважають прагнення до збагачення, намагання виховати в дітей прагматичність, раціоналізм, волю до успіху. Благородство, доброта, уміння співчувати і допомагати іншим часто недооцінюються.
2. Відокремлення молодої сім’ї від родини. У сучасних умовах – це об’єктивний фактор, зумовлений соціально-економічним розвитком суспільства, його продуктивних сил, рівнем культури. Комплекс цих чинників забезпечує зміцнення й розвиток сім’ї як самостійного соціального інституту, який самостверджується без нехтування життєвим досвідом старших. Досить часто молода сім’я зазнає труднощів через побутову невлаштованість, матеріальні труднощі, професійно-виробничі негаразди, що впливає на виховання дітей.
3. Зменшення чисельності сім’ї. Зменшення народжуваності дітей спричинене загостренням конкуренції на ринку робочої сили, зайнятістю подружжя, зростанням матеріальних витратна виховання, надмірним навантаженням на жінку-матір вдома та на роботі, несприятливими житловими, побутовими умовами, егоїстичним прагненням батьків пожити для себе. Збільшення кількості одно дітних сімей зумовлює відчуженість між дітьми, егоїзм, оскільки вони не мають зразка виявлення турботи, поваги до інших.
4. Специфічність соціального укладу в міських та сільських сім’ях. Різниця в культурі сімейного життя вмісті та селі впливає на розвиток дітей. Особливості ведення домашнього господарства у сільській місцевості сприяють залученню дітей до родинних справ, формують у них


131 працелюбність і повагу до праці інших, уболівання за сімейні справи, відповідальне ставлення дожиття. Залежність виховання від рівня освіти батьків. Існує пряма залежність між освіченістю батьків та успішністю їхніх дітей. Протез посиленням зайнятості батьків, розширенням спектру якісних освітніх послуг, створенням різноманітних закладів державного та комерційного виховання така залежність поступово зменшується.
6. Вплив соціально-педагогічних умов. За теорією Абрахама Маслоу, якщо не задовольняти біологічних потреб людини, не гарантувати їй безпеки, не формувати її впевненості утому, що і в майбутньому ці потреби будуть задоволені, то проблематично очікувати від неї діяльності, яка сприяє самореалізації. Потреби кожної людини структуруються за ієрархічним принципом у різній послідовності. Загалом – це біологічні потреби, безпека і впевненість у майбутньому, любов та належність до конкретної соціальної групи, самоздійснення, самореалізація. У х роках XX століття у зв’язку з трансформацією соціально- економічної та політичної системи в Україні виникли серйозні проблеми щодо задоволення первинних, базових потреб як конкретних людей, такі великих соціальних груп. Це разом з іншими чинниками (екологічна ситуація, соціально-медичні проблеми, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи) значно погіршило демографічне становище в Україні, що дало підстави стверджувати про тривожний процес депопуляції в останні рокита на початку XXI століття. Зміна соціальних, етичних та етнічних пріоритетів, прориву вітчизняний інформаційний простір далеко не найкращих зразків масової світової культури спричинили, попри деякій досить незначні для більшості населення позитивні впливи, нівелювання змісту людського життя, мети та ідеалів активності, ціннісної системи створення та розвитку сім’ї.
7. Обмеження позитивного впливу соціального оточення дитини. Урбанізація населення, лібералізація інформаційного простору, прагматизм


132 життя, дефіцит спілкування всім ї таз ровесниками, недостатня окресленість морального ідеалу нарівні державної гуманітарної політики та часткова втрата національних традицій і звичаїв спричиняють маніпулювання свідомістю дитини, деформують систему життєвих пріоритетів і цінностей сімейного життя.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   128   129   130   131   132   133   134   135   ...   218


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка