Навчальний посібник для студентів Київ-2007 вищих навчальних закладів


МОДЕЛЬ ЗАСВОЄННЯ БАЗИ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ



Сторінка82/106
Дата конвертації07.10.2019
Розмір4,57 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   78   79   80   81   82   83   84   85   ...   106
МОДЕЛЬ ЗАСВОЄННЯ БАЗИ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ « »

Основні елементи бази знань

Рівні засвоєння *

репродук­тивний

дійовий

творчий

Терміни й поняття: закони, закономір­ності, правила, принципи, позначення тощо.

Явища та процеси: факти, події, спосте­реження, властивості, явища, технологі­чні процеси, процедури, залежності (ана­літичні, графічні, логічні тощо), наслідки таін.

Види діяльності, вміння, навички, алго­ритми: виступи, спілкування, дебати, виставки, докази, розв'язання вироб­ничих завдань тощо.

Моделі стандартних рішень: методики організаційного проектування, процеду­ри, технології тощо.

Евристичний пошук: прийняття нес­тандартних рішень в умовах невизначе­ності, ризику, у відповідності з систе­мою обмежень тощо; концепції, гіпотези










Рівні засвоєння подают ься через цілі навчання:

репродуктивний (вміння передати, відтворити те, що вивчено);

дійовий (вміння застосовувати засвоєні знання для рішення типових для
дисципліни (галузі) задач. Задача розглядається як реально досяжний у від­
повідні термін і умови результат. Типова структура задачі: мета, предметна
сфера, умови, що задані, сукупність дій.

творчий (базується на сукупності вмінь: інтелектуально-евристичних, ін­


телектуально-пошукових, комунікативних, автодидактичних та інших для
інноваційних рішень, рішень в умовах ризику та невизначеності).

23. Студент, який не згоден з отриманою за результатами мо­дульного контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпо­середньо після оголошення оцінки. У цьому випадку завідувач кафедри призначає апеляційну комісію, до складу якої входить лектор із даної навчальної дисципліни, завідувач кафедри або призначений ним викладач. Комісія зобов'язана розглянути апе-

160


ляцію в присутності студента. Результат розгляду апеляції фіксу­ється на тексті виконаного контрольного завдання і підтверджу­ється підписами членів комісії.

24. Ведучий курсу виставляє модульні оцінки в журналі облі­ку поточної успішності студентів та у відомості модульного кон­тролю. Після оброблення остаточних результатів виконується на­очне графічне відображення рейтингу студентів у формі діаграм, які поміщуються на стендовому матеріалі.

Семестровий контроль

  1. Студент, якого допущено до семестрового екзамену і який ус­пішно склав усі модульні контрольні, може не складати семестровий екзамен. Про відмову від здачі екзамену студент зобов'язаний повід­омити ведучого курсу перед проведенням семестрового контролю.

  2. Якщо студент не згоден із підсумковою оцінкою за резуль­татами своєї роботи протягом семестру, він має можливість скла­сти іспит (залік), який оцінюється в балах, що додаються до його попереднього рейтингу. На іспиті студент може отримати додат­ково до 25 % балів від тієї суми, яку він мав по закінченні семес­тру (вводиться коефіцієнт обмеження балів рейтингу).

  3. Студент допускається до складання іспиту (заліку) з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі обов'язкові види НТД, передбачені модульно-рейтинговою програмою. Необхідною умовою допуску студента до семестрового контролю є мінімально необхідний зага­льний рейтинг (визначається модульно-рейтинговою програмою).

  4. Студенти, які за результатами всіх форм НТД здобули міні-мальнонеобхідну кількість балів рейтингу (визначається модуль­ною програмою), атестуються державною семестровою оцінкою («відмінно», «добре», «задовільно») відповідно до шкали переве­дення балів рейтингу в чотирибальну оцінку (100-бальну або лі­терну за ECTS).

  5. Студенту, якого не допущено до складання семестрового контролю, виставляється державна екзаменаційна оцінка «неза­довільно».

  6. Бальна оцінка (БО) заліку (іспиту) визначається за формулою:

BO = 2M,...M„-/VP2/5, (6.6)

де £Мі...М„— загальний рейтинг студента за підсумками на­вчання протягом семестру;



Р\ — коефіцієнт складності контрольних питань (табл. 19);

Pi — коефіцієнт рівня засвоєння знань (табл. 19);

5 — коефіцієнт обмеження балів рейтингу.

\\т

161


Таблиця 19

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ СКЛАДНОСТІ ПИТАНЬ (/>,) ТА РІВНЯ ЗНАНЬ г) НА ЗАЛІКУ (іспиті)



Складність питань

Г»

Рівень знань, оцінка

Р2

Підвищена складність (практи­чне завдання, що потребує тво­рчого підходу)

1,25

Творчий, «5» (відмінно)

1,0

Стандартна програма (білет із трьома тематичними питаннями по курсу)

1,0

Дійовий, «4» (добре)

0,8

Програма-мінімум (тестове кон­трольне завдання)

0,5

Репродуктивний, «3» (за­довільно)

0,6

Примітка. Завдання підвищеної складності мають можливість отримати ті студенти, які отримали «допуск» до цієї програми складання програми-мінімум та стандартної програми на «відмінно».

7. Підсумкова оцінка виставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента за чотирибальною шкалою. Рекомен­дується використовувати наступне співвідношення узагальненої функції бажаності рейтингових показників, що дає можливість установлювати відповідність натуральних значень реитингової оцінки традиційним психологічним параметром за чотирибаль­ною шкалою (табл. 20).

Таблиця 20

СПІВВІДНОШЕННЯ РЕИТИНГОВОЇ ТА ТРАДИЦІЙНОЇ 4-БАЛЬНОЇ ОЦІНКИ



Рейтинг студента, % балів

Оцінка за 4-бальною шкалою

Більше ніж 90 від максимальної кількості

«5» (Відмінно)

75—90

«4» (Добре)

60—75

«3» (Задовільно)

Менше ніж 60

«2» (Незадовільно)

  1. Рейтинг НТД студента може бути підставою для: призна­чення іменних стипендій; направлення на навчання до магістра­тури (аспірантури), першочергового працевлаштування за замов­леннями організацій тощо.

  2. На допомогу студентам для планування їх індивідуальної стратегії навчання розробляється графік навчально-творчої дія­льності (табл. 21).

162

Таблиця 21




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   78   79   80   81   82   83   84   85   ...   106


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка