Науково-практична конференція «Художньо-естетичне виховання як засіб фомування особистості школяра»


Вироблення в учнів естетичного відношення до дійсності на уроках трудового навчання



Скачати 322,51 Kb.
Сторінка9/17
Дата конвертації29.03.2019
Розмір322,51 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Вироблення в учнів естетичного відношення до дійсності на уроках трудового навчання



Доннік Г.М.,

учитель трудового навчання

комунальнго закладу

«Гуляйпільський колегіум «Лідер»

Гуляйпільської районної ради
Вироблення в учнів естетичного відношення до дійсності на уроках трудового навчання має специфічні особливості. На відміну від уроків мови і літератури та інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне і потворне, величне і низьке, трагічне і комічне, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом і красою. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. У праці людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.

Ще здавна, створюючи різні утилітарні предмети, людина намагалася надати їм красивого вигляду. Першими кроками в цьому напрямі були спроби прикрасити будівлі та знаряддя побуту (одяг, посуд). Потім виникла архітектура — будівельне мистецтво, її можна вважати одним з перших поєднань матеріального виробництва і творчості. На початку виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції і дії, а потім виникла потреба в належному естетичному вигляді.

Наприклад, недосконалість і непривабливий вигляд перших машин, шум і скрегіт від них відлякували людину. Англійський філософ і мистецтвознавець Дж. Рескін закликав повернутися до ручної праці, критик-мистецтвознавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тільки кустарні вироби, а художник М. Реріх приходив у розпач від того, що машинна продукція, начебто, втрачає оригінальність і красу. Навіть відомі письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан протестували проти спорудження в Парижі шедевра інженерної творчості — Ейфелевої вежі.

Це доводить, що відчуття і розуміння людиною прекрасного виникло в результаті праці. У праці людина отримує насолоду від результатів успішних творчих зусиль, від досконалості форм виготовлених нею предметів. Але праця може бути і надмірно важкою, погано організованою, яка викликає в людини неприязнь, відразу.

Відчуття й усвідомлення праці як чогось високого, прекрасного, так само як і сприймання її як явища огидного — різні сторони естетичного ставлення до праці. Щоб показати повною мірою красу праці, необхідно її педагогічно правильно організувати.

1) Організація праці — поняття багатогранне. Воно складається з багатьох частин, найбільш визначальними з яких треба вважати:

А. Планування робочих місць — взаєморозташування устаткування, оснащення і працівника (щоб на парті був порядок, щоб усе було під руками і нічого не заважало). Це впливає на стан здоров'я працівника, його працездатність, якість використання робочого часу (скорочення непродуктивних рухів), а отже, на продуктивність праці в цілому.Ефективним засобом формування в учнів естетичних смаків, загальної трудової культури може бути їх залучення до раціоналізації та вдосконалення інструментів та робочих місць.

Б. Комфорт виробничого середовища— сукупність виробничих і побутових умов, що створюють добрий настрій і почуття задоволення в працюючих.

По перше - клас чи майстерня, так зване виробниче середовище, діє на учнів постійно, кожен день, у процесі їхньої трудової діяльності. Його вплив непомітний. Ми працюємо, виготовляємо певні вироби, а мозок паралельно фіксує образи оточуючої обстановки, оцінює її і по «цеглині» будує фундамент естетичного смаку. Естетична організація виробничого середовища учнів включає ряд елементів. Сюди належать колір, освітлення, чистота класу, раціональна організація робочих місць, наочні стенди, спецодяг, озеленення і навіть музичний супровід під час практичної роботи. Тільки на основі комплексного врахування усіх цих елементів досягається повноцінний позитивний вплив середовища на особистість і на формування її естетичних смаків. Колір обладнання, устаткування має бути приємним для зорового сприйняття і створювати в школярів сприятливі емоційні відчуття. І навпаки, неправильне кольорове вирішення може викликати в школярів нервозність, утому, погіршити зір. Доцільно звертати увагу школярів на те, що кольори обрані зовсім не випадково. Учні повинні зрозуміти й запам'ятати, що колір навколишніх предметів впливає на емоційний стан людини, а отже й на трудовий процес.

До того ж, естетично оформити кабінет трудового навчання можна виробами учнів. Вони слугуватимуть і наочністю, і мотивацією.

2) Важливими на уроках трудового навчання є творчий процес та практична спрямованість виробів.

Що б людина не робила, вона завжди прагне до краси. І не випадково висококваліфікованих робітників називають майстрами, а їх вироби — шедеврами. Продумуючи виготовлення об'єкта праці за законами краси, намагаючись зробити його естетичним, людина відкидає усе зайве, шукає найдосконаліші форми. Обираючи об’єкт для виготовлення, вчитель обов’язково повинен враховувати його застосування поза уроком у реальному житті (практична спрямованість), враховуючи інтереси учнів та їх вік.

Але, при цьому, важливо пояснити: все, що робить людина, має свою форму, композицію, колір і тому будь-який виріб може бути красивим або непривабливим. Кожен предмет для людини несе в собі не лише споживацьку, а й духовно-естетичну цінність. Оформлюючи результат праці, потрібно думати не тільки про зручність конкретного виробу, а й про зовнішній вигляд.

3) Розпочинаючи практичну роботу, учень повинен мати перспективу і установку на красу: не лише хто швидше, а й хто краще виконає, зі смаком оформить результат праці.Тобто, крім того, що учень повинен виготовити корисний, безпечний і зручний виріб, відповідно до його призначення, він повинен бути ще й гарним, викликати задоволення своїм зовнішнім виглядом. Створюючи виріб учень реалізує внутрішню тенденцію розвитку естетичних смаків. Така практична діяльність збагачує естетичну культуру дитини, відображає закономірності розвитку її естетичних смаків.

При цьому, вчитель повинен збагатчувати рівень загальної культури учнів; формувати естетичний ідеал; ознайомлювати учнів з критеріями краси, які існують у суспільстві; розвивати естетичні почуття, духовно-естетичні потреби учнів; розвити уміння сприймати і оцінювати красу; розвивати бажання створювати красу власними руками.

4) Для цього використовуємо міжпредметні зв’язки. Таким чином, не перевантажуючи зміст уроку, можуть бути доречні короткі розповіді з історії літератури, бесіди, демонстрація відповідних зразків еталонів краси і показ раціональних трудових прийомів з відповідними коментарями тощо.

Це допоможе працювати над накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду учнів через їхні емоції та почуття, їхнє ставлення до мистецьких цінностей.

Зміст трудового навчання дає змогу розкрити цілий ряд понять з теоретичних основ виробничої естетики, основними засобами якої вважаються гармонійність, пропорційність, контрастність, симетричність тощо.

5) Активніше розвивати в учнів творчі здібності через впровадження на уроках трудового навчання методу проектів.

Адже , саме метод проектів дає змогу не копіювати, а творити. Розглядаючи масу варіантів (робота з виробами аналогами), вчитель звертає увагу на найкраще в цих виробах і допомагає створити свій варіант за законами краси.

Виконуючи різноманітну конструкторсько-технологічну документацію, учні аналізують форму зображувальних предметів, аналізують зображення креслення з метою найвдалішого розміщення їх зручного для читання і раціонального заповнення поля креслення. Елементи таких дій носять художньо-конструкторський характер.

На технологічному етапі учні виконують практичні роботи. Тому тут застосовуємо рекомендації щодо організації праці, наведені вище.

І на заключному етапі, коли діти презентують виріб, вчитель повинен орієнтувати на найпривабливіші аспекти виробу. Учні ж продумують ефектність подачі та рекламу виробу. Корисно, коли в оцінюванні виробів беруть участь учні. Це спонукає їх не лише до самокритики, критики, а й вчить всебічно розкривати естетичність даного виробу і виявляти власні естетичні смаки. Учитель має враховувати це для виявлення й подальшого розвитку естетичних смаків учнів.

6) Також потрібно проводити роботу з обдарованими дітьми.

Для цього підбираємо індивідуальні творчі завдання, розвиваємо природні здібності. До того ж, для такої роботи необхідні гурткові занняття.

Обдарованих учнів потрібно заохочувати до участі в позаурочній діяльності з метою розвитку їх творчих здібностей (олімпіади, конкурси).

Там вони відточують своє вміння, мають змогу споглядати роботи вищого рівня та обмінюватися досвідом, що також сприяє виробленню в учнів естетичного відношення до дійсності.

7) Прекрасною мотивацією естетичного відношення до дійсності також є демонстрація вже готових якісних екземплярів, визнання обдарованості, талановитості вчителями та в колективі однолітків. З такою метою проводяться персональні виставки кращих робіт, влаштовуються «майсер-класи» в колі самих учнів.

Це впливає на підвищення самооцінки, служить прикладом для інших учнів розвиває у них уміння бачити красу оточуючого і переносити її на свою практичну діяльність. Важливим фактором стає естетизація виробництва в умовах ринкових відносин між виробниками товарів та їх споживачами. Адже важко заперечити той факт, що за відсутності монополії на певний товар в умовах вільного ринку споживач віддасть перевагу при рівній ціні або однакових властивостях кількох схожих виробів тому з них, який має кращий вигляд, досконалішу форму, зручнішому в користуванні, тобто естетичнішому за всіма показниками.

Отже, є всі підстави стверджувати, що естетизація суспільного виробництва — явище історично закономірне. Тому естетичні знання повинні розглядатися не як спеціальні, а як загальнокультурні.

Рекомендації щодо вироблення в учнів естетичного відношення до дійсності на уроках трудового навчання

1. Раціонально організовувати робоче місце вчителя та учнів. Формувати свідому дисципліну учнів щодо забезпеченістю спецодягом на уроках трудового навчання.

2. Впроваджувати на уроках мотиваційний аспект.

3. Працювати над накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду учнів через їхні емоції та почуття, їхнє ставлення до мистецьких цінностей.

4. Використовувати міжпредметні зв’язки.

5. Посилити практичну спрямованість уроків через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів.

6. Використовувати на уроках наочний ілюстративний матеріал для практичної спрямованості предмету.

7. Активніше розвивати в учнів творчі здібності через впровадження на уроках трудового навчання методу проектів.

8. Систематично здійснювати індивідуальну роботу з обдарованими дітьми.

9. Заохочувати учнів до участі в позаурочній діяльності з метою розвитку їх творчих здібностей.

10. Проводити персональні виставки кращих робіт з метою розвитку творчих здібностей учнів.

Додаток:


презентація http://ru.calameo.com/read/00298714922d24995ae89

Каталог: uploads -> editor
editor -> Затвердити Порядок вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання (далі Порядок), що додається
editor -> В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка