Науково-практична конференція «Художньо-естетичне виховання як засіб фомування особистості школяра»


Формування світоглядних орієнтацій та потреби в духовному самовдосконаленні учнів у процесі вивчення художньої культури



Скачати 322,51 Kb.
Сторінка7/17
Дата конвертації29.03.2019
Розмір322,51 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Формування світоглядних орієнтацій та потреби в духовному самовдосконаленні учнів у процесі вивчення художньої культури



Клименко В.М.,

учитель художньої культури

комунальногго закладу «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2» Гуляйпільської районної ради
«Релігія, Мистецтво та Наука – це гілки одного і того ж дерева», - говорив Альберт Ейнштейн. Тож не дивно, що в епоху суцільної комп’ютеризації мандрівники ладні проїхати півсвіту, щоб помилуватися пейзажами Амазонки, не зважаючи на шалений темп життя, не пустують зали музеїв, і посмішка Джоконди не перестає хвилювати, як і багато років тому. Ленінградська симфонія Шостаковича надихає людям віру в перемогу над злом. Свого часу Ф.М.Достоєвський наголошував на тому, що без зародження позитивного і прекрасного, людині не можна входити в доросле життя. Вплив естетичного на формування особи значне і різностороннє. Насамперед, розвивається образне творче мислення , формується художній смак, здатність бачити і відчувати красу.

Не випадково естетичне виховання посідає важливе місце як серйозний розділ виховного процесу у загальноосвітній школі.Базовий курс «Художня культура», що, згідно з освітнім стандартом, вводиться у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 9-го класу і продовжується у всіх, без винятку, профілях старшої школи (10-11 кл.) набуває значення узагальнюючого щодо вивчення циклу мистецтв у середній школі та художньо-естетичного виховання школярів. Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміти самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

Структурування матеріалу здійснюється на історико-хронологічній (художньо-стильовій) основі, з поділом на дві частини — українську і зарубіжну культуру. Компаративний підхід («Україна — Європа», «Україна — світ») уможливлює посилення виховного потенціалу курсу художньої культури завдяки впровадженню полікультурної складової й одночасного збереження національних пріоритетів. Акцентується увага не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об'єднує різні культури. Через ціннісний вплив мистецтва відбувається діалог культур.

В основі змісту курсу «Художня культура» покладено принцип «об’єднання видів мистецтва та формування в учнів цілісної художньої картини світу». Автором педагогічної ініціативи є провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України, кандидат педагогічних наук Масол Л.М.

За переконанням автора програми: «Молоді люди, що отримали середню освіту, повинні бути освічені і естетично, це означає, що їх знання в галузі мистецтва, їх уявлення про його роль в житті суспільства, про закономірності його розвитку, а також їх вміння бачити, чути, розуміти великі творіння світової художньої культури, повинні бути не меншими, ніж в області інших наук, що вивчаються в школі». Естетичне виховання дієве лише при умові таких складових: особи людини, праці, науки, природи, мистецтва.

природа людина

Я праця

мистецтво наука

Завдяки прилученню до мистецтва на уроках художньої культури, в дитиині активізується творчий потенціал. Спілкування з мистецтвом допомагає учням співвідносити ціннісні орієнтири різних епох і народів, переконатися у важливості й справедливості гумністичних основ життя, відчути міру своєї відповідальності за їх реалізацію в суспільстві, пробуджує потребу у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні, сприяє вихованню культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн світу.

Кожне вступне заняття у 9 класі починаємо із читання казки А. Димарва «Людське серце», у якій розповідається про плем'я дерев'яних чоловічків, які не мали сердець, а тому не знали, що таке радість, смуток, любов і співчуття. «Дерев'яних чоловічків не любили ні звірі, ні птахи, ні мурахи, навіть черв'яки і ті їх не любили, бо вони тільки те й робили, що знищували все навколо. Одного разу один з дерев'яних чоловічків попросив професора, щоб той дав йому серце. Відтоді життя чоловічка змінилося. Йому не давали спокою то поранений звір, то роздавлений метелик». Після прочитання твору ставлю дітям запитання: яке відношеня має казка до вивчення ппредмета? Чи можна «бачити» серцем? Підсумовуючи відповіді дітей, бажаю їм, щоб їхні серця ніколи не були «сліпими»,бо художня культура не просто предмет, а цілий світ краси, почуттів, емоцій.

Відповідно обираємо форми роботи на уроці: круглий стіл, заочна мандрівка, вернісаж талантів. З великим задоволенням діти виконують завдання, запропонавані після викладу теоретичного матеріалу у рубриці «Творча майстерня». Наприклад, після вивчення теми «Візуальні мистецтва» створюють ілюстрації до будь-якого літературного твору, пишуть висловлювання на тему: «Архітектура - застигла музика», презентують вироби декоративно – ужиткового мистецтва, виготовлені власноруч. Ці форми роботи дозволяють проводити міжпредметні зв'язки та формувати у дітей творчо - діяльнісні та самоосвітні компетенції.

Учитель, щоб досягти високих результатів у навчанні та вихованні , повинен поглиблювати зміст уроків, робити їх справжніми уроками мистецтва; більше уваги приділяти практичному застосуванню знань і вмінь учнів; ставити перед собою завдання не навчити дітей, а дати їм поштовх вчитися естетиці все життя.

З цією метою на уроках слід застовувати наочний метод вивчення матеріалу (для розвитку спостережливості, підвищення уваги до досліджуваних питань, отримання естетичної насолоди);

проблемно – пошуковий (для розвитку самостійного мислення, дослідницьких умінь), метод проектів, використовуючи при цьому індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи. Доцільно також відвідувати краєзнавчий музей, проводити зустрічі з представниками творчих професій.

Література

1. Баліна, Катерина Діалог між навчальними дисциплінами – запорука засвоєння кожного з них // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України – 2012, №7.

2. Вильчинська, Ольга. Своїми руками. Візитна картка учня // Позакласний час - 2012, № 3-4.

3. Ненько, Ігор Урок людинотворення. Яким він бачиться // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України – 2013, № 5.

4. Сто найвідоміших шедеврів України. – К.: Автограф, 2004.


Каталог: uploads -> editor
editor -> Затвердити Порядок вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання (далі Порядок), що додається
editor -> В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка