Науково-практична конференція «Художньо-естетичне виховання як засіб фомування особистості школяра»


Психолого-педагогічні аспекти художньо-естетичного виховання школярів



Скачати 322,51 Kb.
Сторінка6/17
Дата конвертації29.03.2019
Розмір322,51 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Психолого-педагогічні аспекти художньо-естетичного виховання школярів



Юдковська В. В.,

практичний психолог

комунальногго закладу «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Гуляйпільської районної ради

З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний та багатогранний світ мистецтва.

Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

Як відомо, мистецтво - невід’ємна частина духовної культури людства; завдяки його художньо-образній формі відбувається сильний емоційний вплив на психіку особистості, що сприятиме розвитку її активності, спрямованої на творення краси в навколишньому світі й на внутрішнє самовдосконалення. Дослідження вчених (Л. С. Виготський, Є. П. Крупник, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн) переконливо доводять, що, завдяки творам мистецтва, відбувається активізація зорових, слухових та інших рецепторів з наступною зміною фізіолого-біологічних ритмів організму. Катарсична реакція, що є також наслідком впливу художніх образів, гармонізує внутрішній світ людини, сприяє встановленню комфортного стану особистості у відносинах зі своїм «Я».

Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні. Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються внаслідок розвитку вмінь та навичок мистецької діяльності.

Як відомо, кожен вид мистецтва має особливі механізми впливу на особистість: музика - гармонію звуків; живопис – лінію, барви, сюжет.

Хореографія, театр, кіно завдяки своїй синкретичності інтегрують кілька видів мистецтва, що сприяє найсильнішому впливу на психічні і фізіологічні процеси в організмі людини.

Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.

Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності, сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.

Навчання зображувальної діяльності сприяє формуванню таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.

У процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття.

Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

Основним засобом вираження себе вже на ранніх стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

На заняттях із ліплення емоційні переживання викликає скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистості, зате більше діє формою, лінією, фактурою. Скульптура сприяє розвитку зорового сприйняття, пам’яті, образного мислення. Скульптура, як і інші види зображувальної діяльності, формує естетичний смак, розвиває почуття прекрасного.

Великий естетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. Краса вишиваних узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, філігранна техніка писанкових орнаментів – невичерпні джерела насолоди.

У навчанні слід виділити ті сторони, які б змогли привернути увагу дітей, активізувати мислення. Важливе значення має створення позитивного емоційного тла, пов’язаного з діяльністю. Значною мірою цьому сприяє різноманітність форм попередньої роботи:


  • спостереження і вивчення предметів і явищ навколишньої дійсності;

  • читання художньої літератури;

  • розглядання творів образотворчого мистецтва;

  • цілеспрямований перегляд лялькових спектаклів, прослуховування музичних творів;

  • проведення аналізу дитячих робіт, виконаних на попередніх заняттях;

  • створення перед заняттям і на занятті проблемних ситуацій;

  • підготовка матеріалу до заняття, попереднє обговорення теми, розподіл обов’язків для виконання колективних робіт на ін.

Благодатно впливає на розвиток дітей використання музичних творів у педагогічному процесі. Музика – бажана гостя на заняттях і з зображувальної діяльності. Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості.

Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети.

Музика, особливо спів, поліпшує мовлення дітей. Співаючи, діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів. Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.

В епоху техногенного поступу більшість педагогів-музикантів підтримали думку про те, що до музики треба ставитися серйозніше. Діти, які постійно співають, мають низький показник внутрішньої агресії. Психологи помітили, що там, де панує гарна музика, а особливо де домінує спів (спів – це інтонація, пропущена через живе серце), дитячі осередки врівноважені, діти мають рівні, стабільні стосунки, є більш чуйними один до одного.

Терапевтичну властивість музики підкреслюють і психологи, стверджуючи, що за допомогою певної мелодії можна спонукати людину до  певного емоційного стану.

Мистецтво втілює в собі надзвичайно потужну здатність розвивати людину. Вплив творчості на формування особистості, як фактора її соціалізації залежить багато  від вікових особливостей, психічного стану та типу естетичної діяльності людини.

У КЗ «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради було проведено опитування учнів 5-11 класів з метою вивчення творчих уподобань і нахилів школярів. Діти мали дати відповідь на два запитання:


  • Яким видом мистецтва займаєтесь у вільний час?

  • Якому стилю музики надаєте перевагу?

У дослідженні брали участь 103 учні: середня ланка - 60 уч., старша ланка - 43 уч.

Були отримані наступні результати.

Діти середньої ланки у вільний час надають перевагу таким видам творчої діяльності:


живопис – 21 учень (35%);

вокал – 11 учнів (18%);

хореографія – 11 учнів (18%);

орігамі – 7 учнів (12%);

гра на музичному інструменті -5 учнів (8,3%);

плетіння бісером – 3 учні (5%);

поезія – 2 учні (3,3%);

конструювання – 2 учнів (3,3%);

випалювання – 1 учень (1,7%);

в’язання – 1 учень (1,7%);

вишивка – 1 учень (1,7%);

ліплення – 1 учень (1,7%);

не захоплюються жодними видами творчої діяльності - 6 учнів (10%).


Учні старшої ланки у вільний час захоплюються наступними видами мистецької діяльності:

живопис – 17 учнів (28,3%);

вокал – 7 учнів (16,2%);

хореографія – 6 учнів (14%);

вишивка – 4 учні (9,3%);

гра на музичному інструменті - 3 учні (7%);

поезія – 3 учнів (7%);

орігамі – 2 учнів (4,6%);

випалювання – 1 учень (2,3%);

в’язання – 1 учень (2,3%);

фотомистецтво – 1 учень (2,3%);

театральне мистецтво – 1 учень (2,3%);

кіномистецтво – 1 учень (2,3%);

не цікавляться жодними видами творчої діяльності - 8 учнів (18,6%).


На питання «Якому стилю музики надаєте перевагу?» учні середньої ланки дали наступні відповіді:

рок-музика -16 учнів (44%);

реп, хіп-хоп – 14 учнів (39%);

різні стилі (меломан) – 10 учнів (27,7%);

класика – 5 учнів (14%);

поп-музика – 3 учні (8,3%);

клубна музика – 1 учень (2,7%);

електронна - 1 учень (2,7%);

шансон – 0 (0%);

джаз – 0 (0%).


Учні старшої ланки показали наступні результати:

рок-музика -20 учнів (46,5%);

реп, хіп-хоп – 20 учнів (46,5%);

поп-музика – 13 учнів (30%);

різні стилі (меломан) – 10 учнів (23%);

електронна - 6 учнів (13,5%);

клубна музика – 5 учнів (11,6%);

класика – 4 учнів (9%);

шансон – 2 учня (4.6%);

джаз – 1 учень (2,3%).


ВИСНОВКИ

Ми можемо простежити, що діти як і середньої, так і старшої ланки надають перевагу таким видам творчої діяльності як живопис, вокал, хореографія. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче і найдоступніше. Через малюнок дитина може позбутися стресового стану, напруження, навіть не маючи здібностей до образотворчого мистецтва. Часто діти в стресових станах починають малювати інтуїтивно. Вокал та хореографія стоять на другому місці в учнів середньої та старшої ланки. Ці види мистецтва мають потужний терапевтичний вплив на психіку людини. Допомагають вивільнити свої почуття та переживання. Хореографія завдяки своїй синкретичності інтегрує кілька видів мистецтва, що сприяє найсильнішому впливу на психічні і фізіологічні процеси в організмі людини.

Музичні вподобання учнів середньої та старшої ланки теж мало відрізняються: на перших місцях діти ставлять рок-музику та реп. Рок-музика може пробудити почуття, стимулювати активні рухи, зняти напругу, послабити біль і знизити неприємний ефект гучних і різких звуків, присутніх в навколишньому середовищі. Ця музика також здатна створити напругу, викликати дисонанс, стрес і біль в організмі. Реп-музика може збудити, підвищити активність. Можна припустити, що учні віддають перевагу стилям музики, які збуджують, стимулюють активні рухи, загострюють почуття. Рок-музика здатна викликати бунтарський дух, що властивий підліткам, тому учні 13-16 років надають перевагу цьому стилю музики, який відповідає їхньому психічному стану. Джаз – музика, яка вимагає глибокого сприйняття та переживання, тому вимагає зрілості від слухача. Джазу діти відводять остання місце. Це зумовлюється їхніми віковими особливостями.

Шкільний вік визначається у психологічній літературі як вік, коли активно набувається емпіричний досвід та емоційно-чуттєве ставлення до навколишньої дійсності. За допомогою мистецтва ми можемо стимулювати інтелектуальний процес пізнання, формування світосприйняття та світовідношення, причому як у дітей, так і у дорослих.

Отже, творчість – важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини – чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості.

Рекомендації вчителям щодо розвитку творчих здіб­ностей в обдарованих дітей:



  • підхоплюйте думку учня, підкреслюючи її оригі­нальність, важливість;

  • активізуйте інтерес дітей до нового;

  • заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина має практично розв’язувати дослідницькі завдання;

  • навчайте дітей систематично оцінювати кожну думку, ніколи не відкидайте її;

  • виробляйте в дітей терпиме ставлення до нових понять, думок;

  • не вимагайте запам’ятовування схем, таблиць, формул, єдиного розв’язання там, де є багатоваріативні способи;

  • культивуйте творчу атмосферу — учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас радо зустрічає, приймає їх, використовує;

  • учіть дітей цінувати свої та чужі думки. Цінні, оригінальні думки фіксуйте в блокноті;

  • іноді однолітки ставляться до здібних дітей агресивно. Цього можна уникнути. Найкращим ви­ходом із такої ситуації є пояснення обдарованому учневі, що таке нерідко трапляється в колективі, і розвивати в нього терпимість і впевненість в осо­бистих силах;

  • пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та на­укові ідеї;

  • розсіюйте страх талановитих дітей;

  • стимулюйте й підтримуйте ініціативу учнів, само­стійність, пропонуйте проекти, які можуть захопити;

  • створюйте проблемні ситуації, що потребують пошуку альтернативних підходів, прогнозування, уяви;

  • визначайте періоди творчої активності учнів, багато цікавих рішень виникають у такі фази;

  • допомагайте опановувати мнемонічні засоби для записів;

  • розвивайте критичне ставлення до себе, своєї роботи;

  • учіть доводити розпочати до логічного кінця.

Додаток:

презентація: http://ru.calameo.com/read/002987149712682180e1d

Література


  1. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа /А. Г. Асмолов . – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 367 с.

  2. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте:

  3. Психологический очерк: Кн. для учителя. / Послесл. В. В. Давыдова 3-е изд. М. : Просвещение, 1991. - 93с.

  4. Крупник Е.П. Психологическое воздействие искусства на личность / Е.П. Крупник. – М.: ИП РАН, 1999. – 240 с.

  5. Назайкинский Є.В. Про психологію музичного сприйняття. - М., 1972.

  6. Ямницький В.М. Моделювання емоційних ситуацій в процесі творчої діяльності // Педагогіка і психологія. – 1996. - №2, С.65-70.



Каталог: uploads -> editor
editor -> Затвердити Порядок вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання (далі Порядок), що додається
editor -> В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка