Науково-практична конференція «Художньо-естетичне виховання як засіб фомування особистості школяра»



Скачати 322,51 Kb.
Сторінка16/17
Дата конвертації29.03.2019
Розмір322,51 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
УХВАЛИЛИ:

Гуляйпільському районному методичному кабінету:

посилити роль районних методичних об’єднань у підвищенні професійного рівня вчителів предметів художньо-естетичного циклу, трудового навчання (термін: з листопада, постійно);

забезпечити функціонування єдиного інформаційного та методичного віртуального простору: створити блог вчителів художньо-естетичного циклу, трудового навчання (з метою організації обміну досвідом між учителями та його поширення для забезпечення ефективної самоосвітньої діяльності) (термін: з листопада, постійно);

спрямувати діяльність учителів на забезпечення цілісного естетичного розвитку особистості школяра засобами предметів художньо-естетичного циклу, трудового навчання на виконання чинного законодавства (термін: постійно).

Директорам загальноосвітніх навчальних закладів:

сприяти організації ефективної системи художньо-естетичного виховання у навчальному закладі як засобу підвищення ефективності формування особистості учнів, їх творчих здібностей. З цією метою забезпечити єдність мети, завдань та взаємодію між остновними структурними компонентами:

Базовий освітньо-виховний компонент, що передбачає навчання, виховання й розвиток учнів під час вивчення предметів та курсів освітньої галузі "Мистецтво - Естетична культура" і складається з двох частин:

а) інваріантної частини, представленої предметами і курсами базового навчального плану державного освітнього стандарту, які мають опановуватися всіма учнями, незалежно від типу навчального закладу і профілю навчання (предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво», курс «Художня культура», «Естетика»);

б) варіативної частини, що складається з елективних предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів конкретного навчального закладу відповідно до можливостей і потреб педагогічного колективу, учнів, батьків («Хореографія», «Основи театру і кіно», «Українське декоративно-ужиткове мистецтво», «Дизайн», «Комп’ютерна графіка» тощо).

Позаурочний компонент художньо-естетичного виховання, що передбачає організацію колективних і групових форм діяльності учнів поза межами класу і школи, але під керівництвом або за участю вчителів (заняття в гуртках художньо-естетичного профілю, шкільних об'єднаннях за інтересами, художньо-творчих колективах, клубах; організація екскурсій до музеїв, фольклорних експедицій;відвідування театральних вистав, концертів, художніх майстерень тощо).

Позашкільний освітньо-виховний компонент, що охоплює різні типи позашкільних навчальних закладів усіх форм власності - державних і громадських (спеціальні музичні та художні школи,мистецькі заклади, студії, будинки й палаци дитячої та юнацької творчості тощо).

Компонент художньо-естетичної самоосвіти та самовиховання, початковий досвід яких набувається в школі завдяки створенню відповідних організаційно-педагогічних умов, різних форм індивідуальної роботи вчителя з учнями, методів педагогічного стимулювання художньо-естетичного саморозвитку учнів, а також за допомогою залучення батьків до естетико-виховного процесу, сприяння сімейно-родинному аматорству.

здійснювати вивчення, узагальнення, організацію поширення досвіду роботи вчителів мистецьких дисциплін (термін: постійно);

забезпечити надання допомоги молодим спеціалістам та вчителям–нефахівцям вчителям художньо-естетисного циклу, трудового навчання у підготовці методичних розробок, оволодінні інноваційними технологіями навчання шляхом проведення індивідуальних, колективних консультацій та організації наставництва (термін: постійно);

стимулювати опрацювання учителями новинок методичної та навчальної літератури, публікацій педагогічних видань (термін: постійно);

стимулювати організацію друку методичних надбань педагогів у науково-педагогічній пресі, в інформаційно-комунікативному просторі мережі «Інтернет» (термін: постійно);

ініціювати організацію виставкової діяльності, участь в конкурсах (термін: постійно);

дбати про матеріально-технічне забезпечення викладання преметів художньо-естетичного циклу, трудового навчання (аудіовізуальної апаратури, якісних фоно-, відеохрестоматій і комплектів слайдів, плакатів, витратних матеріалів, інструментів тощо) (термін: постійно).

Учителям предметів художньо-естетичного циклу, трудового навчання:

організовуючи навчально-виховний процес керуватися принципами (термін: постійно):

3.1.1 органічне поєднання універсального (загальнолюдського, полікультурного), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів освіти та виховання з безумовним пріоритетом їх національної спрямованості, що забезпечує формування в учнів патріотичних почуттів, громадянської свідомості;

3.1.2 синергетичний підхід, що зумовлює націленість освітньо-виховної системи на художньо-естетичний саморозвиток особистості шляхом поєднання освіти із самоосвітою, виховання із самовихованням, на їх безперервність і відкритість до змін;

3.1.3 природовідповідність (врахування вікових особливостей та індивідуальних здібностей учнів) та культуровідповідність (розгляд системи художньо-естетичної освіти та виховання школярів як соціокультурного феномену, забезпечення культурної спадкоємності поколінь);

3.1.4 гуманітаризація і гуманізація (повага до інтересів і потреб особистості, «олюднення» знань, побудова навчально-виховного процесу на основі педагогіки співробітництва, толерантності взаємин і спілкування);

3.1.5 цілісність, що передбачає багатофакторну взаємодію відображених у змісті освіти та виховання основних компоненттів соціального досвіду - художньо-естетичних знань, світоглядних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення, художніх умінь, творчості;

3.1.6 поліхудожність, інтегральність, діалогічність (відображення в змісті художньо-естетичної освіти та виховання об'єктивно існуючих зв'язків між видами мистецтв, діалогу культур);

3.1.7 варіативність на основі індивідуалізації, широкої диференціації та допрофесійної спеціалізації;

3.1.8 взаємозв'язок художньо-естетичного виховання з соціокультурним середовищем (координація шкільної та позашкільної роботи, узгодження освітніх і дозвіллєвих заходів, гармонізація суспільних, професійно-педагогічних і сімейно-родинних виховних впливів);

збагачувати рівень загальної культури учнів; формувати естетичний ідеал; ознайомлювати учнів з критеріями краси, які існують у суспільстві; розвивати естетичні почуття, духовно-естетичні потреби учнів; розвити уміння сприймати і оцінювати красу; розвивати бажання створювати красу власними руками (постійно);

впроваджувати на уроках мотиваційний аспект щодо художньо-естетичного розвитку (термін: постійно);

працювати над накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду учнів через їхні емоції та почуття, їхнє ставлення до мистецьких цінностей (термін: постійно);

використовувати міжпредметні зв’язки для підвищення ефективності художньо-естетисного виховання школярів (термін: постійно);

проводити персональні виставки кращих робіт учнів з метою розвитку їх творчих здібностей та заохочення до активного творчого процесу (термін: постійно).

Учителям музичного мистецтва:

виховувати любов до музики шляхом розвитку сприйнятливості, музичного слуху, що допоможе дитині гостріше відчути і осмислити зміст почутих музичних творів (термін: постійно);

узагальнювати музичні враження дітей. Знайомити їх з різноманітними музичними творами (термін: постійно);

знайомити дітей з елементами музичних понять, навчати найпростішим практичним навичкам у всіх видах музичної діяльності, щирості виконання музичних творів (термін: постійно);

розвивати емоційну чуйність. Сенсорні здібності, почуття ритму, формувати співочий голос і виразність рухів (термін: постійно);

сприяти виникненню і початкового прояву музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику, спочатку формуючи образотворче, а потім оцінне ставлення до музичних творів (термін: постійно);

розвивати творчу активність у всіх доступних дітям видах музичної діяльності: в іграх і хороводах, використання вивчених танцювальних рухів, імпровізації маленьких пісень, поспівок, ініціативу і прагнення застосовувати вивчений матеріал у повсякденному житті (термін: постійно).

Учителям художньої культури:

поглиблювати зміст уроків, робити їх справжніми уроками мистецтва (термін: постійно);

більше уваги приділяти практичному застосуванню знань і вмінь учнів; ставити перед собою завдання не навчити дітей, а дати їм поштовх вчитися естетиці все життя з цією метою застовувати (термін: постійно):

5.2.1 наочний метод вивчення матеріалу (для розвитку спостережливості, підвищення уваги до досліджуваних питань, отримання естетичної насолоди);

проблемно – пошуковий метод (для розвитку самостійного мислення, дослідницьких умінь);

метод проектів, використовуючи при цьому індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи;

організовувати екскурсії до музеїв, проводити зустрічі з представниками творчих професій (термін: постійно).

Учителям трудового навчання:

раціонально організовувати робоче місце вчителя та учнів (термін: постійно);

формувати свідому дисципліну учнів щодо забезпеченістю спецодягом на уроках трудового навчання (термін: постійно);

посилити практичну спрямованість уроків через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів (термін: постійно);

використовувати на уроках наочний ілюстративний матеріал для забезпечення практичної спрямованості предмету (термін: постійно);

активніше розвивати в учнів творчі здібності через впровадження на уроках трудового навчання методу проектів (термін: постійно);

систематично здійснювати індивідуальну роботу з обдарованими дітьми (термін: постійно);

заохочувати учнів до участі в позаурочній діяльності з метою трудового та художньо-естетичного виховання (термін: постійно);

Учителям образотворчого мистецтва:

здійснювати творчий підхід до підбору змісту й технологій навчання і поурочного навчального матеріалу, самостійно обирати мистецькі твори для сприймання, орієнтуючись на навчальну тематику, розробляти практичні та ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про забезпечення художньо-естетичного розвитку школярів (термін: постійно);

впроваджувати новітні інформаційні технології навчання для забезпечення наочності на уроках з метою підвищення їх ефективності (термін: постійно;

продовжити активну співпрацю із закладами культури та мистецтв щодо формування та розвитку художньо – естетичного смаку вихованців (термін: постійно).



Каталог: uploads -> editor -> 5281 -> 422688
editor -> В умовах постійних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві, проблема адаптації особистості виступає на перший план
editor -> Навчальний заклад: Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «зош і-ііі ст., природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
editor -> «Бережи здоров'я змолоду!»
editor -> Різновид інтерактивних методів навчання на уроках
editor -> Суть процесу навчання
editor -> Аудіювання
422688 -> Історична освіта – важливий фактор формування патріотизму особистості України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка