Науково обґрунтованої методики батьківсько-вчительської взаємодії у процесі трудового виховання молодших школярів



Скачати 30,18 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації29.03.2019
Розмір30,18 Kb.
1   2   3   4
Keywords: labor education, junior school age, interaction.
Відомо, що виховання цінностей здійснюється переважно засобами і методами сімейного виховання і залежить від виховного потенціалу сім’ї. А він, в свою чергу, зазнає значних трансформацій в умовах сучасного глобалізованого світу (дистантні сім’ї, брак спілкування з дітьми, різноманітні підходи до виховання дітей тощо). Отже, якими б не були зусилля педагогів у виховному процесі, вони все одно будуть марними без підтримки з боку батьків. Саме тому, потреба налагодження ефективної батьківсько-вчительської взаємодії є завжди актуальним запитом навчально-виховного процесу.

Зважаючи на надзвичайну роль трудового виховання в розвитку особистості, вікові особливості учнів молодших класів, зацікавленість батьків молодших школярів у співпраці з учителями, вважаємо, що батьківсько-вчительська взаємодія у процесі трудового виховання молодших школярів є актуальним і перспективним напрямком дослідження.

Відповідно до викладеного вище, зауважимо, що традиційно побудована батьківсько-вчительська взаємодія, яка базувалася на беззаперечному авторитеті учителя, носила характер вказівок і побажань з його боку, здійснювалася опосередковано через учня, в сучасних умовах давно вже втратила свою доцільність. Але, з іншого боку, суб’єкти виховного процесу (батьки і вчителі) не завжди виявляють готовність до взаємодії на паритетних засадах, з опорою на розуміння того, які завдання трудового виховання краще виконує школа, які – сім’я, а для виконання яких необхідна взаємна співпраця всіх учасників навчально-виховного процесу.

Так, проведене нами дослідження особливостей організації взаємодії між педагогічним колективом і батьківською громадськістю в одній із шкіл засвідчило, що взаємодія відбувається не систематично, опосередковано, переважно обмежується ситуативною участю батьків в нечисленних напрямках роботи з профорієнтації та трудового виховання. Замовником і організатором такої взаємодії переважно виступає учитель. Як наслідок, приблизно у 40% учнів 2-3 класів простежується негативне ставлення до праці, що обумовлено низьким рівнем знань про роль трудової діяльності у житті людини, та усвідомленістю необхідності і обов’язку праці, а також не достатнім усвідомленням сутності суспільної праці та її особистісної значущості.

Принагідно зазначимо, що попри спільну виховну мету трудового виховання а саме: плекання в учнів позитивного ставлення до праці, поваги до людей праці, виховання бережливого ставлення до продуктів, предметів і знарядь праці, прищеплення рис підприємливості, естетичного смаку, екологічної грамотності тощо, зміст та засоби трудового виховання в школі та сім’ї не тотожні.

У сім’ї трудове виховання індивідуалізоване і обумовлено в першу чергу педагогічною грамотністю батьків. Найбільш дієвим методом трудового виховання є приклад трудової поведінки батьків. Звичайно допомога, порада, прохання, вимога є також важливими методами трудового сімейного виховання, однак ніщо так не виховує дитину як особистий приклад батьків. Змістову основу трудового виховання у сім’ї виконує переважно побутова праця, рідше продуктивна і суспільно корисна. Однак, в домашніх умовах не завжди можна задовольнити потреби дітей у різноманітних видах трудової діяльності, які були б цікавими, творчими, приносили задоволення і радість. Відповідно, зміст трудового виховання взаємодоповнюється специфічними формами і методами сімейного та шкільного виховання.



Таким чином, надзвичайно важливим завданням для теорії і методики трудового виховання є визначення форм та методів, які допоможуть налагодити ефективну партнерську взаємодію між учителями та батьками. Метою якої є підвищення ефективності трудового виховання учнів молодих класів за рахунок цілеспрямованого, всебічного, узгодженого та неперервного педагогічного впливу на особистість молодшого школяра в умовах посилення співпраці між школою та сім’єю.

Доведено, що для ефективної реалізації батьківсько-вчительської взаємодії, вона має здійснюватися за чітким алгоритмом, розробленим В. Кириченко [1] для моделі партнерської взаємодії. Такий алгоритм включає конкретні етапи, кожен з яких має свої завдання, а саме: знайомство учасників взаємодії, виявлення виховних можливостей один одного (визначення спільних цінностей), визначення мети, завдань взаємодії, обговорення їх (вироблення та дотриманні єдиних вимог до дітей, єдиної лінії в трудовому вихованні), вироблення і узгодження спільного плану дій, організація та здійснення взаємодії у різних формах, контроль за здійсненням взаємодії з усіх сторін, корекція цього процесу.

Відповідно до етапів взаємодії педагогічного колективу та батьківської громадськості обґрунтовано, розроблено та підібрано ряд методик, загальною метою яких є підвищення готовності батьків до активної взаємодії у процесі трудового виховання молодших школярів. Наголошено, що при практичній реалізації зазначених форм та методів надзвичайне значення має вихідний рівень батьківських поглядів і переконань на трудове виховання дитини. Саме тому, учителю важливо застосовувати такі форми і методи, які мають особистісну значущість для різних батьків, та будуть максимально індивідуалізованими. На нашу думку, такими методами є тренінги, дискутивні клуби, клуби взаємопідтримки, консультації. Саме ці форми в умовах неформального спілкування дозволять батькам знайти об’єднуючі моменти у вирішенні проблемних питань, опанувати новими знаннями, переглянути власні цінності та пріоритети, дасть змогу отримати позитивний досвід батьківсько-вчительської взаємодії та відчути себе частиною громади. Зауважимо, що проведення зазначених форм потребує майстерності, педагогічного такту, прагнення вчителя до постійного саморозвитку і самовдосконалення.



Наголосимо, що ефективна взаємодія між батьківською громадськістю та педагогічним колективом у трудовому вихованні молодших школярів можлива лише тоді, коли всі суб’єкти виховного процесу об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Зазначене передбачає постійний діалог між педагогами і батьками в основі якого толерантність, розуміння, співучасть, відкритість, добровільність, здатність до взаємодії [2]. Саме тому засадами такої взаємодії є особистісно орієнтований та діалогічний підходи, принципи партнерської взаємодії.

За результатами проведеної методики формування ціннісного ставлення до праці у молодших школярів в процесі батьківсько вчительської взаємодії були зроблені наступні висновки. Ефективна батьківсько-вчительська взаємодія можлива лише за умов цілеспрямованої організації зазначеного процесу, в основі якого добровільність, систематичність, відповідальність, взаємопідтримка. Актуальним напрямком взаємодії залишається підвищення педагогічної компетентності батьків та підвищення рівня їх готовності до взаємодії зі школою на паритетних засадах. Найбільш проблематичною ділянкою співпраці з батьками є підвищення мотивації батьків учнів до дієвої взаємодії з педагогічним колективом.



Отже, відповідно до того, що молодший шкільний вік є сенситивним для формування ціннісного ставлення до праці, а зміст трудового виховання взаємодоповнюється специфічними формами і методами сімейного та шкільного виховання, постає необхідність впровадження науково обґрунтованої методики батьківсько-вчительської взаємодії, яка базується на засадах особистісно орієнтованого і діалогічного підходів, принципах партнерської взаємодії.

Каталог: 2018
2018 -> Пояснювальна записка Вступне випробування з соціальної роботи до магістратури зі спеціальності «023 Соціальна робота»
2018 -> Звіт методичної комісії природничо-математичних дисциплін за 2015-2018 н р
2018 -> Диплом за освітньо- кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст»
2018 -> Відгу к офіційного опонента на дисертацію Іщейкіна Костянтина Євгеновича «Політико-правові засади бюджету участі у системі демократичних практик: світовий досвід і Україна»
2018 -> Ультури літопис дисертаційних робіт Харківської державної академії фізичної культури До 40-річчя заснування академії та 100-річчя нан україни харків 2018
2018 -> Програмами «014. 08 Середня освіта (Фізика)» та «015 Професійна освіта. Охорона праці»
2018 -> Теорії кооперації та інтеграції
2018 -> Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг"


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка