Наталія Бобеляк


Моніторинг якості навчання



Скачати 122,3 Kb.
Сторінка4/10
Дата конвертації29.03.2019
Розмір122,3 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Моніторинг якості навчання проводиться за двома напрямками:

  • предметний моніторинг (прямий);

  • моніторинг результативності навчання (опосередкований).

Предметний моніторинг проводиться за рівнем знань на початок навчального року, за поточними і підсумковими результатами в три етапи:

  • нульовий замір (вересень);

  • контрольний замір (грудень);

  • підсумковий замір (травень).

Основна інформація, яка збирається: загальна кількість учнів, кількість учнів за рівнями успішності. Джерелами інформації є діагностичні контрольні роботи з предметів інваріантної складової навчального плану. Основні показники, що розраховуються:

  • середній бал за роботу;

  • кількість учнів, що мають високий (достатній, середній, початковий) рівень навчальних досягнень;

  • ступінь сформованості компетенції ( у %);

  • коефіцієнт об’єктивності.

Аналіз отриманих результатів дозволяє оцінити рівень викладання даного предмету в кожному класі й в цілому по школі.

Моніторинг за проміжними та кінцевими результатами включає в себе:


  • опрацювання отриманої інформації (кількісна та якісна обробка, аналіз), прийняття відповідних рішень;

  • регулярне співставлення одержаних результатів із основними критеріями рівнів навченості;

  • організацію корекційної методичної роботи, спрямованої на підтримку позитивних тенденцій розвитку учнів.

Результати заміру, аналіз з висновками і пропозиціями фіксуються у протоколах проведення нульового, контрольного чи підсумкового заміру знань.

Моніторинг результативності навчання проводиться в два етапи: проміжний (січень) і вихідний (червень).

Джерела інформації для дослідження: класні журнали з підсумковими оцінками учнів за семестр і за рік.

Вчителі школи активно працюють над проблемою запровадження інноваційних технологій в освіту, зокрема, використання комп’ютерних технологій як джерела суттєвого вдосконалення навчального процесу для створення інформаційно-контролюючих систем.

З цією метою педагоги школи практикують створення «Електронного журналу» як дидактичного засобу, призначення якого полягає у забезпеченні ефективного відстеження результатів засвоєння знань і оптимізації керування навчальним процесом. Його основні функції полягають у систематизації і узагальненні даних про успішність учнів, можливості діагностики результатів освітнього процесу.

Для аналізу успішності учнів можливо використовувати різні критерії: оцінки за урок, їхню кількість, середній бал, тощо. На цьому етапі основними є показники:



  • кількість учнів, що мають високий (достатній , середній, початковий) рівень навчальних досягнень;

  • ступінь сформованості компетенції ( у %).

Для цього достатньо відсортувати отриману таблицю за одним чи кількома параметрами. За цими показниками дуже зручно відображати дані у вигляді діаграм та графіків для того, щоб візуально порівняти результати успішності. Використання статистичних методів дозволяє не тільки враховувати вже отримані оцінки, але й на їхній основі прогнозувати успішність учнів.

Електронний журнал має такі основні можливості:



    • ведення обліку відвідування учнями класу;

    • отримання зведеної таблиці успішності учнів класу за семестр (табл.1)



Таблиця 1




    • облік оцінок учнів за тематичні атестації, що дозволяє відслідковувати динаміку навчальних досягнень учнів на протязі навчального року ( табл.2):


Таблиця 2




    • встановлення рейтингового балу учня в класі;

    • аналіз рівня викладання предмету у школі ( табл.3):


Таблиця 3



    • встановлення рейтингу класів за середнім балом навчальних досягнень ;

    • спостереження зміни динаміки навчання учнів на протязі декількох років ( табл. 4):


Таблиця 4


Аналіз отриманих результатів дозволяє:




    • відстежити динаміку змін у рівнях навченості учнів протягом поточного навчального року та за попередні роки навчання;

    • оцінити правильність вибору профілю навчання в конкретному класі;

    • одержати інформацію для організації корекційної роботи;

    • проаналізувати стан викладання предметів в школі, зробити висновки про якість навчальних досягнень з предмету в окремих класах та паралелях, оцінити результативність роботи вчителів;

    • охарактеризувати успішність кожного класу школи на певному етапі навчання;

    • визначити успішні та «проблемні» класи на фоні школи.

    • виявити ставлення учнів кожного окремого класу до вивчення того чи іншого предмету (групи предметів), оцінити рівень викладання, визначити профільність класу;

    • оцінити рівень викладання предмету в окремих класах, виявити зацікавленість учнів до вивчення тих чи інших предметів.

Регулярне проведення моніторингових досліджень дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту навчання, а тривалість відстеження об’єктів моніторингу – встановити залежність від певних чинників та умов.

Каталог: upload -> users files
upload -> Заліток Людмила Михайлівна
upload -> Освіта. Виховання. Навчання pehota, Elena
upload -> Освіта. Виховання. Навчання анісімова, Галина Олексіївна
upload -> О. В. Сердюк, канд соц наук, доц., зав соціально-психологічної лаб. Хнувс
users files -> Програма «Козацько-лицарське виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів»
users files -> Класний керівник це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків
users files -> Перелік заходів виставково-ярмаркової діяльності в Україні у 2019
users files -> Кабінет розвитку освіти
users files -> Конкурсу «Природа навколо нас»
users files -> День Незалежності України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка