Мозгова людмила Анатоліївна


Основний зміст дисертації висвітлено



Сторінка9/99
Дата конвертації27.12.2018
Розмір3,66 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   99
Основний зміст дисертації висвітлено в колективній монографії, шести публікаціях у виданнях ВАК України та десяти статтях у інших виданнях.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.


РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-ЛІТЕРАТУРНІ ТА ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ҐЕНДЕРНОЇ СКЛАДОВОЇ В МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ




    1. Ґендерний складник сучасної теорії літературознавства: філософська та психологічна генеза

Література як результат креативної діяльності людини містить різні просторові площини: особистісну, історичну, соціальну, політичну тощо. Художній твір порушує проблеми, актуальні для його творця, і часто вступає в діалог з епохою, в яку створений. Літературознавство, своєю чергою, шукає методологічні шляхи інтерпретації тексту, які б найповніше розкрили певне явище в літературі. Порушення проблем взаємин між статями у творах вітчизняних та зарубіжних письменників стало причиною появи ґендерних досліджень у літературознавстві, що призвело до значних наукових здобутків. Визначено аспекти стосунків “жінка  чоловік  художній текст”, охарактеризовано основні зображені у художньому тексті проблеми статевих стосунків, окреслено певні шляхи інтерпретації твору із урахуванням ідентичності автора та читача. Розглянемо, що спричинило появу нової методологічної літературознавчої системи.

Ґендерна критика взяла свій початок з філософії фемінізму. Щоб розглянути це явище культури та літератури, необхідно звернутися до тлумачення даного поняття й історії виникнення ґендерного аналізу художніх творів. За тлумаченням Великої Радянської Енциклопедії (М., 1997), “фемінізм – це жіночий рух за рівноправ’я статей в рамках буржуазного ладу 209, 273”. У цьому виданні автори зазначають, що феміністичні організації займаються лише питаннями емансипації, інші проблеми жінок їх не турбують. Ми не погоджуємося з цією думкою, адже не варто зводити тлумачення терміна “фемінізм” до існування певного руху. Це поняття слід розглядати ширше: як певну систему філософських ідей та поглядів. Інше тлумачення терміна “феміністична критика” подає нам літературознавчий словник (К., 1997): “Це одна із течій постструктуралізму, що виявляється в різних варіантах, передовсім французькому ... й англо-американському...104, 706”. У цьому значенні мета феміністичної критики – змінити історико-літературну традицію, реконструювати її з жіночого погляду. Теорія та практика фемінізму охоплює різноманітні дослідження та досвід боротьби жінок за рівноправ’я в усіх сферах людського буття. “Основною метою розвитку феміністичної думки є аналіз ґендерних “пригноблення” та “визволення” на різних щаблях суспільного життя з точки зору соціальної ситуації розвитку жіноцтва 32, 279”,  пишуть психологи Т. Говорун та О. Кікінеджі. Тому, на наш погляд, слід розглядати історію цього руху у контексті становлення ґендерної свідомості суспільства.

Зародження феміністичної ідеології вбачають у подіях ХVІІІ ст., пов’язаних із розширенням та усвідомленням суспільством жіночих прав. Думки статевого паритету, проголошені жіночими організаціями, що порушували питання про отримання громадянських прав нарівні з чоловіками, поширилися в Англії, Франції, США, Канаді у другій половині ХІХ ст. З 1832 р. проблема жіночої самоідентифікації у виборчій сфері була предметом дебатів у англійському парламенті. 1874 року жінки домоглися можливості здобувати вищу освіту, однак лише у 1918 році було прийнято закон, згідно з яким усі англійки отримали виборчі права. Перша половина ХХ ст. стала добою перемоги для феміністичних змагань – у більшості країн Західної Європи, США, Канаді жінки отримали право голосу. Науковці вважають, що саме тоді з’явився новий термін у загальному вжитку – “емансипація”. За визначенням авторів “Сучасної української енциклопедії” (Харків, 2005), це  “звільнення від залежності, підлеглості, гніту, стереотипів. Емансипація жінок  надання їм рівності у суспільному, трудовому та сімейному житті 57, 264”. Отже, емансипацію визначаємо як процес звільнення суспільства від ґендерних стереотипів шляхом залучення жінок до освіти та діяльності у всіх сферах.

Феміністичний рух став основою для створення нової методологічної системи у літературознавстві. З’явилася потреба виявити, наскільки художні твори є носіями упередженого погляду на життя та діяльність жінок. Науковці, що за основу дослідження обрали феміністичну критику, прагнули реінтерпретації класичної літератури, викриваючи звеличення чоловічої та приниження жіночої статі. Слід зазначити, що феміністична критика (як метод у науці) не завжди була радо прийнята. Про що, перебуваючи за кордоном, І. Книш зауважує у праці “Іван Франко та рівноправність жінки” (Вінніпеґ, 1956): “Ідея, що жінка може мати ті самі права, що й мужчина, та як і він вповні за себе відповідати  скрізь знаходила так само гарячих противників, як і оборонців 78, 73”. Так, оцінюючи здобутки нового погляду на літературу, науковець М. Наєнко пише: “Якщо глянути на все те, що іменує себе критикою в дусі феміністичної методології, то впадає в око насамперед безперспективність і цілковитий плагіат її теоретичної бази. Адже в структурі цієї бази незмінною проглядає всього-на-всього одна проблема (підкреслення наше – Л. М.): як жінкам позбутися чоловічого шовінізму, насилля, експлуататорства, які найбільше проявляються в інтимній сфері... 126, 23”. На нашу думку, ці слова ілюструють суб’єктивний підхід до феміністичної критики як методу. Адже незрозуміло, чому автор статті не вважає насилля над жінкою чимось антилюдським, про що слід писати і говорити суспільству. Інша справа, іноді феміністична критика розглядає питання ґендеру однобоко, що позбавляє інтерпретацію художнього твору об’єктивності.

Феміністична критика, як метод літературознавчого дослідження, визначає певні шляхи аналізу художнього твору, виходячи з ідейних засад феміністичних течій. Вони відображають історико-психологічні прагнення жінок (як носіїв стереотипного мислення нації) утвердитися у людському суспільстві на паритетних основах. Філософія фемінізму – це явище, що у своїй системі має різноманітні течії. Кожна з них характеризується певними поглядами на розв’язання проблем взаємин статей. Феміністична критика створила свою методологічну базу на основі їхньої ідеології. Саме тому вона – багатогранна, цікава і різноманітна за своїми позиціями та сприйняттям творів мистецтва. Розглянемо історію виникнення цього напряму літературознавчої думки.

У другій половині ХІХ  початку ХХ ст. з’явились феміністичні організації у багатьох країнах світу. 1888 року було створено Міжнародну раду жінок. Масові виступи “слабкої статі” знайшли відображення у літературі, яка репрезентувала нові ідеї та зміни у їхніх настроях. Поява феміністичної ідеології була спричинена насамперед суб’єктивними чинниками: низький соціальний статус жінки у суспільстві, обмеженість у доступі до освіти, незадоволеність матеріальним становищем, низький рівень самоактуалізації представниць жіночої статі.

Теперішня зарубіжна феміністика представлена феміністичними течіями та напрямами, представники яких висловлюють філософські погляди на рівень ґендерної ідентифікації та самоактуалізації сучасної жінки та чоловіка. Однак, слід зазначити, що багатогранність цих ідей не завжди сприймалися наукою. Психолог та педагог Т. Дороніна вважає: “У випадку виникнення нових джерел наукового знання, їх доступності, зустрічаємося з новою проблемою – поблажливої зневажливості і деякого підозрілого ставлення до всього, що пахне “фемінізмом” 52, 171”. Якщо ж урахувати той факт, що 18 грудня 1979 року була прийнята та відкрита для підписання всіма країнами “Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок”(К., 1995), то слід звернути увагу на те, що “подолання всіх існуючих патріархальних стереотипів можливе за умови розвитку ґендерної освіти та залучення жіноцтва до управління державою та громадськими справами на паритетних (підкреслення наше. – Л. М.) засадах з чоловіками 86, 148”. Література має стати основою формування статево культурної особистості. Ми погоджуємося з К. Дзюбаком і зазначаємо, що все ж існують патріархальні стереотипи не лише у суспільстві, а й у науці. Старша школа не дає сучасному учневі ґендерної освіти, бо сама ще не здатна сприймати її в повному обсязі. І тому досить важливо вивчити й усвідомити досвід інших країн. З метою визначення певних аспектів фемінізму подамо класифікацію його течій на основі ідеологічних засад кожної з них. Зарубіжний фемінізм представлений такими течіями: культурологічною, психоаналітичною, постмодерністською, марксистською, ліберальною, соціалістичною, радикальною, екзистенціальною та іншими.



За визначенням Т. Говорун та О. Кікінеджі, “ліберальний (поміркований) фемінізм – найдавніша течія 32, 280”. Її представниками були М. Волстонкрафт, Д. Міл, Г. Монро та інші. Окреслимо основні ідеї ліберального фемінізму: ідея рівного доступу жінок до соціальних, економічних чи політичних ресурсів; “звільнення” жінок відбудеться шляхом змін у законодавстві; ідеї соціальної справедливості; мета – піднесення масової свідомості жіноцтва. Представниці цього напрямку вважали, що жінка звільниться лише тоді, коли вона зможе реалізувати себе поза сім’єю. Однак не врахували того, що такий спосіб самоактуалізації призводить до почуття самотності й неповноцінності, адже до одиноких жінок суспільство ставиться з упередженням. Ця течія феміністичної філософії набула поширення у Америці.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
downloads -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
downloads -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»
downloads -> Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Я. Франка «Зів'яле листя»
downloads -> Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання
downloads -> Главное управление образования Луганской областной государственной администрации
downloads -> Тема: Азбука дорожнього руху
downloads -> Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів з питань формування навичок здорового способу життя І. Вступ Суспільству сьогодні особливо потрібні сильні, здорові особистості, які чітко розрізняють поняття добра і зла, любові і ненависті
downloads -> На м’якій постелі спати – у здоров’ї програвати
downloads -> Я. А. Коменський Згідно Концепції загальної середньої освіти основним завданням загальноосвітньої школи є різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; формува


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   99


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка