Мистецтво у змісті професійної підготовки



Сторінка6/106
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,96 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   106
Гуманітаризація професійної освіти, яка зумовлює підвищення статусу гуманітарних дисциплін, їх оновлення, звільнення від примітивної повчальності й схематизму, виявлення і використання їхніх можливостей у формуванні духовності та ціннісних орієнтацій професіонала.

Водночас, на думку Г.О. Балла, сучасні педагоги дещо спрощено розуміють останній принцип і зводять його лише до “банального перерозподілу навчальних годин на користь гуманітарних і мистецьких предметів”2. Реальна ж і дійова гуманітаризація професійної підготовки майбутніх фахівців полягає в органічному проникненні гуманістичного начала у процес викладання усіх навчальних дисциплін, виявлення їх “гуманітарного потенціалу” у формуванні загальної й професійної культури особистості.

Переконливе обгрунтування цих можливостей здійснене, на нашу думку, у праці Г. Гачева “Гуманітарний коментар до фізики і хімії”. В ній автор аналізує “багатомірні зв’язки гуманітарних та природничих знань у єдиному тілі культури”1. Він доводить, що, оскільки цілісна і повна картина світу є надзвичайно багатогранною і різноманітною, то і точні науки, і філософія, і релігія й мистецтво оперують своїми системами понять, умовних знаків і символів, за допомогою яких представляють одні й ті ж самі явища цього світу. Математичні формули, наукові терміни, моделі й графики, міфологічні і релігійні сюжети, поетичні образи, філософські поняття тощо - усі вони, за переконанням вченого, є образами й знаками деяких “іксів”: істин-тайн-символів.

Зокрема, звернемося до третього закону Ньютона - “Дія дорівнює протидії”:



FAB + FBA = 0;

FAB = -FBA

На думку Г. Гачева, цей закон відображає потребу Цілого у симетрії й гармонії. Це втілення “рухливого спокою самототожного розрізнення” (О. Лосев). Отже, за третім законом Ньютона, ніякі сили не можуть порушити абсолютності Цілого, оскільки завдяки рівномірності й різноспрямованості рухів усередині його, вони зводять усе до нуля (“ніщо”): кожна дія зустрічає протидію, що забезпечує рівновагу, нейтральность, мадх’яміку (серединний шлях буддізму), шуньяту, сансару, нірвану тощо.

Таким чином, третій закон Ньютона виходить за межі фізики і втілює об’єктивні і суттєві зв’язки філософії й релігії, розкриває сутність таких категорій естетики як “гармонія”, “калокагатія” та ін.

Наведений приклад свідчить про те, що естетичний аспект від початку присутній у будь-якій сфері наукового знання, у будь-якій діяльності. Краса іманентно притаманна досконалій формулі і навпаки, довершеним вважається той твір мистецтва, у якому точно вивіреними і пропорційними є його складові частини. Як бачимо, взаємозв’язок науки і мистецтва є незаперечним. Його зрозуміли ще стародавні греки.

Зокрема, Арістоксен і піфагорейці виявили пряму залежність між музикою й математикою та астрономією. Вони обгрунтували “музику сфер” і встановили для кожної з планет Сонячної системи відповідний звук і колір хроматичного спектру.

У 1636-37 рр. французький музичний теоретик, філософ, фізик, математик і теолог М. Мерсенн у праці “Всезагальна гармонія” обгрунтував закон тяжіння стосовно природи звуку і вирахував математичну залежність між коливанням частин тіла, що звучить, і кількістю та якістю часткових тонів (обертонів), які воно видає. Натуральний звукоряд, утворений ним з обертонів, будувався так, що відношення порядкових номерів його звуків дорівнювали відношенням частот коливань джерела звуку і утворювали пропорцію 1:2:3:4:5 і т.д. Коефіцієнти інтервалів у натуральному звукоряді стали числовою моделлю музичної гармонії.



М. Мерсенн, спираючись на відкриття Й. Кеплера, виявив паралелі між числовими виразами музичних інтервалів та траєкторіями планет Сонячної системи.1

Інший відомий вчений-філософ - І. Ньютон - вперше в історії обгрунтував природу кольорів, відкрив здатність предметів поглинати та відбивати світло, а німецький поет-мислитель Й.-В. Гете висловив думку про існування сутнісних звязків між мистецтвом та природознавством: “…Я зрозумів, що до кольорів як фізичних явищ слід підходити перш за все з боку природи, якщо хочеш вивчити їх з боку мистецтва”.

Аналіз наукової й художньої літератури свідчить про значний інтерес вчених і митців до проблем гармонізації стосунків людини із природою, встановлення діалогу між науковим пізнанням останньої і відображенням її засобами й видами мистецтва у художній картині світу.

У звязку із цим Г. Тарасенко розглядає мистецтво як “естетико-екологічне ноу-хау”, феномен культури, в якому фіксується і концентровано виражається людський досвід світоглядного самовизначення, а також досвід безпосередньої предметної реалізації цього самовизначення в культурних формах освоєння природи. 1

Аналізуючи феномен мистецтва з позицій “екологічної естетики”, вона вбачає його соціально-культурну місію у моделюванні ставлення людини до природи, розширенні критеріїв її схвалення, формуванні екологічної свідомості особистості художніми засобами, утвердженні принципу культурологічного холізму.



Заглиблюючись у сутність природи, визначаючи нові тенденції її розвитку і втілюючи їх у специфічній знаковій формі, митець через систему образів і художніх переживань виявляє об’єктивні зв’язки у природі, що мають не менший пізнавальний статус, ніж наукові.2 Тому світова культура і мистецтво містять, на думку Г. Тарасенко, величезний ціннісний фонд, здатний утворити “екологічний кодекс” людства. Сприяти цьому може усвідомлення сучасними вченими діалектичної єдності різних форм суспільної свідомості у пізнанні світу.

На тісну взаємозалежність останніх вказує у своїй праці “Філософія і музика” український філософ-мистецтвознавець і диригент Г. Макаренко1. Проте, він не зупиняється у ній лише на виявленні спільних закономірностей науки, мистецтва й філософії, але й аналізує специфічність цих феноменів людської культури, яка полягає у відмінності об’єктів їх дослідження.

Вчений доводить, що наука відрізняється від філософії й мистецтва тим, що займається спостереженням речей, відповідно до їхніх взаємовідносин за підставами і наслідками, філософія ж, вивільнившись із постійного і невгамовного “потоку науки”, досягає спокійного і непорушного стану, висловлюючи те, що світ є, а не розглядаючи тільки явища, у яких відбивається сутність світу.

Об’єктом дослідження науки є поняття, філософія ж, як і мистецтво, оперує ідеями, з тією лише відмінністю, що пізнає їх абстрактно, а мистецтво – інтуїтивно. Тому, намагаючись осягнути ідею, істинну сутність речей, явищ і подій, мистецтво і філософія можуть, як вважає Г. Макаренко, взаємно доповнювати одне одне.

Близькість мистецтва й філософії дослідник вбачає також у тому, що вони не розкривають своїх глибин і таємниць перед непідготовленою людиною: кожен розуміє їх настільки, наскільки в нього сформований попередній досвід сприйняття їх ідей і художніх образів.

Отже, із зазначеного вище випливає, що з усіх форм суспільної свідомості мистецтво і філософія є найбільш близькими за своєю мовою.

Особливо це стосується музики, яку Ф. Ніцше прямо ототожнював із філософією: “Філософія – це музика, яка випадково записана не нотами, а словами".1 Музику ж філософ розглядав як втілення стихійно-несвідомого інтуїтивно-інстинктивного Діонісійського начала, протиставленого образотворчому-Аполонівському, як духовне та матеріальне. Ф. Ніцше вважав, що музика є першопричиною й першоосновою всього існуючого і найбільш повно та точно виражає й уособлює в собі становлення буття, зреалізоване через волю до влади.2

Таким чином, виявлення сутнісних зв’язків мистецтва з різними формами суспільної свідомості підтверджує правомірність розгляду його як чинника гуманізації професійної підготовки фахівця.

Використання різновидів мистецтва у навчанні і вихованні студентів професійно-педагогічних закладів освіти має відбуватися на міжпредметній основі й спрямовуватися на формування у їхній свідомості цілісної картини світу, що інтегрує раціональні (логічні) й чуттєвообразні (метафоричні) елементи їхнього мислення у єдину цілісну систему поглядів і уявлень про навколишню дійсність.3



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   106


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка