Мистецтво у змісті професійної підготовки



Сторінка27/106
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,96 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   106
Основи кольорознавства, колористика (170 год.).

  • Основи композиції (професія: столяр – 36 год.).

  • Професійно-практична підготовка (2048 год.)*.

    Крім того, програмою передбачено проведення:



    • пленерної практики, у ході якої студенти виконують роботи з пейзажними пленерними мотивами, роботи в техніці малярства з пейзажами й використанням архітектурних мотивів, а також знайомляться із центрами художніх промислів України;

    • технологічної практики, під час якої майбутні майстри включаються у технологічно-виробничі процеси з кожної спеціальності і ознайомлюються з усім спектром мистецько-виробничого циклу.

    Отже, після знайомства з цією навчальною документацією викладачеві вже немає необхідності доводити студентам значення мистецтва у професійній підготовці майбутнього педагога професійного навчання.

    Ефект здивування й радісного відкриття викликають в студентів і наукові роботи з проблеми формування особистісних якостей майбутніх фахівців засобами мистецтва. Зокрема, розпочинаючи дослідження з проблеми “Екологічне виховання учнів ПТНЗ засобами мистецтва”,


    *Для різних спеціальностей кількість годин неоднакова.

    студентка Тетяна К. відчувала значні труднощі через нерозуміння можливостей мистецтва у даному процесі і спрямування своєї пошукової діяльності лише на встановлення зв’язків із біологією та соціоекологією. Але, щойно вона віднайшла спільність мистецької й екологічної проблематики, принципів, підходів тощо, студентка розробила змістовні й оригінальні, нестандартні форми і методи використання мистецтва з метою опочуттєвлення процесу формування екологічних знань, розвитку екологічної культури та екологічного виховання учнівської молоді, а саме: мистецькі екологічні проекти (наприклад, “Ми за чистоту у парках”), соціально-психологічні тренінги мистецько-екологічного спрямування; дискусії на мистецько-екологічні теми (зокрема, з приводу змісту відомої дитячої пісеньки “Ялинонька”); влаштування фотовиставок екологічної тематики; театр екологічної моди.

    Демонстрація у ньому розробленої студенткою колекції моделей справив справжній шок на глядачів:


    • “Ліс горить, в вогні палає, то в нас зелене свято зникає” – Модель одягнена у зелено-чорну сукню, низ та рукава якої ніби охоплені полум’ям; на голові “вогняна”корона. Рухи моделі зображають її намагання звільнитися від вогню. Швидка, метушлива музика “Вогнів, що біжать” групи Scorpions підсилює враження невідворотньої загибелі.

    • “Пляшки, консерви і бридке сміття оточують наше буття” – Модель одягнена у сукню, по лінії стегон і низу якої прикріплені бляшанки, пляшки й консервні банки. На голові “смітник”. Вона ритмічно, але незгарбно рухається у такт такій самій енергійній, металічній музиці груп “Cradle of Filth” чи “Children of Bodom” .

    Інші запропоновані моделі також мали виразні назви і вигляд: “Риби в світі є багато, але здорової ніде спіймати”, “Україна – наша ненька ковтнула радіації страшненько”; “Земля засмічена, брудна, і з кожним днем страшнішає вона”, “Убили звіряток, та й стали себе прикрашати” та ін.

    Головним результатом проведеної Тетяною К. науково-дослідної роботи став висновок її дипломного дослідження: “Використання розроблених нами технологій потребує від педагога професійного навчання великої майстерності, умінь і навичок навчально-виховної роботи. Адже він має забезпечити розвиток такого рівня свідомості учня, який би спонукав його до самопізнання і активності у світі природи.



    Щоб зацікавити учнів, педагог повинен поводитись, як дослідник, першовідкривач, винахідник, розкриваючи перед своїми вихованцями красу світу у довкіллі й художніх творах, і викликаючи у них екологічні почуття. А це можливе лише за умови єдності його екологічної, психолого-педагогічної й мистецько-культурологічної підготовки”.

    Важливим напрямом науково-дослідної проботи студентів є організація і проведення під керівництвом викладача і за допомогою адміністрації навчального закладу студентських науково-практичних конференцій, читань, семінарів, круглих столів, олімпіад, конкурсів педагогічної майстерності, конкурсів наукових студентських робіт та ін. Серед обговорюваних на цих заходах проблем обов’язково представлені й проблеми обгрунтування доцільності та ефективності впровадження різновидів мистецтва і мистецьких знань до змісту професійної освіти; визначення умов, напрямів та засобів оптимізації даного процесу.

    Студентів, наукові роботи яких отримали найвищу оцінку, доцільно рекомендувати до участі у щорічних міжнародних науково-практичних конференціях з проблем розвитку професійно-педагогічної освіти.

    Так, наприклад, у 2003 році на базі Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка відбулася циклічна Третя міжнародна науково-практична конференція “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції”, на якій традиційно представлено секцію “Науково-дослідна робота студентів – майбутніх педагогів професійної школи”.

    Під час роботи секції було заслухано дев’ятнадцять наукових доповідей, шість з яких стосувалися проблем використання мистецтва у професійній підготовці майбутніх фахівців:


    1. Методика використання інтерактивних методів навчання при вивченні дисципліни “Основи креслення та спецмалюнок” (Качан Ю.).

    2. Мистецтво як засіб профілактики девіантної поведінки учнів ПТНЗ (Лось М.).

    3. Художньо-конструкторська діяльність як основа формування елементів дизайнерського мислення учнів у процесі трудового навчання (Поліщук Л.).

    4. Мистецтво бути менеджером (Моголівець Н.).

    5. Виховання почуття емпатії (Дмитренко О.).

    6. Етична культура віртуальної реальності (Доманицька А.).

    Найкращі студентські науково-дослідні та дипломні роботи отримують рекомендацію до друку у педагогічних виданнях. Так, у 2004 році за рекомендацією державної комісії по захисту дипломних робіт було рекомендовано до опубліковання матеріали дипломної роботи Фещенко М. “Розвиток традицій родинного виховання в Україні”. Стаття із відповідною назвою прийнята до друку фаховим збірником наукових праць “Педагогічний процес: теорія і практика”.

    Безперечним позитивом НДРС є те, що вона об’єднує студентів усіх курсів.



    Особливо корисним це є для першокурсників. Вони допомагають студентам старших курсів в організації та проведенні констатуючого й формуючого експериментів, беруть участь у їх оформленні та обговоренні і таким чином опановують основами науково-практичної діяльності.

    Втім, найголовнішим результатом роботи студентських наукових товариств, гутрків і проблемних груп є, на нашу думку, формування в майбутніх педагогів професійного навчання навичок і смаку до самостійного дослідження актуальних проблем професійної та професійно-педагогічної освіти; спрямування їх на здійснення власної професійної діяльності на засадах гуманізації й культуровідповідності; оволодіння ними вміннями грамотного і коректного ведення наукових дискусії, відстоювання своїх наукових поглядів, тобто формування в них наукової і педагогічної культури.

    Введення мистецтва до змісту науково-дослідної роботи студентів дозволяє їм переконатися у його значних педагогічних можливостях щодо підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей та формування їхніх професійних і особистісних якостей.



    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   106


    База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка