Мистецтво у змісті професійної підготовки



Сторінка26/106
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,96 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   106
Мистецтво у змісті професійної підготовки прцівників сфери торгівлі;

  • Мистецтво у змісті професійної підготовки майбутніх кулінарів-кондитерів;

  • Мистецтво у змісті професійної підготовки фахівців сфери обслуговування;

  • Мистецтво у змісті професійної підготовки майбутніх секретарів керівника;

  • Мистецтво у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців швейного виробництва;

  • Мистецтво у змісті професійної підготовки працівників транспорту;

  • Мистецтво у розвитку професійних якостей майбутніх фахівців …. Профілю;

  • Мистецтво у розвитку професійно значущих особистісних якостей фахівців ……. Профілю;

  • Мистецтво у розвитку творчої індивідуальності майбутніх фахівців та ін.

    Опрацьовуючи ці теми, студенти не лише глибоко вивчають відповідну літературу, обгрунтовують теоретичні засади впровадження мистецтва до змісту професійної освіти, а й розробляють критерії добору мистецького матеріалу, форми і методи професійно орієнтованої мистецької діяльності у ПТНЗ певного профілю, самостійно проводять експериментальну перевірку їх ефективності, вчаться обробляти та узагальнювати отримані результати.

    І хоча на початку науково-дослідної роботи дехто із них скептично ставиться до ідеї впровадження мистецького компонента до змісту професійної освіти, залучившися до цієї діяльності, вони відкривають для себе великі дидактичні можливості і навіть необхідність використання різновидів мистецтва у навчально-виховній роботі сучасних професійних закладів освіти (зокрема тих, де мистецькі дисципліни є фаховими: у торговельних, кулінарних, швейних та інших училищах).

    При цьому вони доходять висновку, що введення мистецтва до програм професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів повинно відбуватися суворо диференційовано і вимагає особливої обережності: якщо порушити міру, зв’язок із професією, зловжити кількістю мистецького наповнення змісту навчальної дисципліни, то можна досягти зворотного ефекту – зумовити висновок педагога й учнів щодо надуманості й непотрібності таких змін і назавжди відвернути їх від цієї діяльності.

    Ні в кого із студентів не викликає сумніву, що підготовка майбутніх педагогів професійного навчання для професійно-художніх та художньо-професійних училищ вимагає посиленої уваги до опанування ними образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

    Аналізуючи навчальні плани і програми художньо-професійних училищ, студенти усвідомлюють, що педагог, який буде працювати у цих закладах, повинен бути добре підготовлений (і теоретично і практично) до викладання мистецьких дисциплін, оскільки відповідні курси достатньо складні за змістом і мають значний обсяг навчальних годин.

    Зокрема, у Чернівецькому вищому професійно-художньому училищі № 5, де здійснюється підготовка молодших спеціалістів за спеціальностями “Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”, “Художня обробка деревини” й “Художня кераміка”, вивчаються такі спеціальні дисципліни:


    1. Історія образотворчого мистецтва.

    2. Історія релігії та іконографії.

    3. Історія орнаментів і народних художніх промислів.

    4. Креслення і перспектива.

    5. Комп’ютерна графіка.

    6. Основи архітектури.

    7. Технічна естетика і ергономіка (27 год.).

    8. Пластична анатомія (66 год.).

    9. Шрифти (70 год.).

    10. Технологія та матеріали (104 год.).

    11. Рисунок (495 год.).

    12. Технічний рисунок (47 год.).

    13. Живопис (402 год.).

    14. Ліплення (130; 142 год.).

    15. Макетування (42 год.).

    16. Композиція і кольорознавство (209 год.).



    17. Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   106


    База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка