Мистецтво у змісті професійної підготовки



Сторінка24/106
Дата конвертації04.04.2019
Розмір0,96 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   106
Ваше ставлення до даного педагога. Чи був контакт між вами та ним?

  • Чи можна вважати ваше відчуття бар’єром у спілкуванні?

  • Що сприяло виникненню цього бар’єру?

  • Яку емоцію відчував педагог?

  • Які жести, поза, міміка та інші засоби невербального спілкування видавали його невпевненість у собі?

  • На якій позиції (за Е. Берном) знаходився педагог?

  • Що видавало його позицію Дорослого (Батька, Дитини)?

  • Чи виявляв педагог інтерес до учнів?

  • Чи був він відкритим у спілкуванні?

  • Що сприяє ви никненню бар’єрів спілкування педагога на занятті? (емоція страху, агресія,невідповідна позиція у спілкуванні, відсутність справжнього інтересу до учнів, закритість у спілкуванні та ін.).

  • Що допомагає уникати бар’єрів між педагогом і учнями? (справжній інтерес до особистості учнів, правильний вибір стратегії, тактики і техніки спілкування).


    На заняттях з психології доцільно використовувати художні твори як матеріал для аналізу різноманітних аспектів спілкування: його структури (А. Чехов “Товстий і тонкий”), етапів (Е.-Л. Войнич “Овод”), анатомії конфлікту (І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”). Відповідно до тематики заняття педагог добирає і цитує також уривки з інших художніх творів, наприклад, В. Шекспіра “Ромео і Джульєта”, “Отелло”, “Гамлет”; О. Грибоєдова “Горе от ума”; О. Пушкіна “Пир во время чумы”, “Сказка про золотую рыбку”; М. Лермонтова “Герой нашего времени”, “Маскарад”, І. Франка “Украдене щастя”, “Захар Беркут”, Л. Українки “Лісова пісня”, “Неофіти” та ін.

    Ілюструючи конструктивну функцію конфлікту, доречно простежити її у протиборстві музичних тем чи лейтмотивів із П’ятої симфонії Л.-В. Бетховена, Увертюри з опери М. Лисенка “Тарас Бульба”, Сьомої симфонії Д. Шостаковича та ін., зазначивши при цьому, що саме ця конфліктність є основою розвитку їх музичної драматургії.

    Значну ефективність дає використання мистецького матеріалу також у ході виконання студентами різноманітних врав, творчих завдань, тренінгів, психомалюнку.

    Останній виконується у різних ситуаціях. Зокрема, студенти можуть ілюструвати ним власне розуміння і відчуття сутності певного поняття, прикладаючи при цьому це розуміння до власної особистості. Наприклад, ілюструючи термін “бар’єри спілкування”, студенти не лише малюють свої власні проблеми у спілкуванні, але й визначають одразу свою спрямованість на їх усунення (долають бар’єр, чи плачуть перед ним, чи пасивно й відсторонено спостерігають за ним). У такій ситуації психомалюнок виконує крім навчальної функції ще й функцію вільного самовираження і самопізнання, підштовхує студента до самостійної роботи щодо власного самовдосконалення. Малюнок може виконуватися під час заняття або ж після його закінчення; одним студентом, по колу чи колективно. Як правило, цей вид творчої мистецької діяльності викликає серед студентів значний інтерес, позитивні емоції і бажання малювати, тому він є ефективним засобом як опанування психології, так і формування в майбутніх педагогів професійного навчання більш активної життєвої і професійної позицї, мобілізації їхнього творчого потенціалу, відкриттю їх широкого спектру власних можливостей щодо самоактуалізації, ствердження свого індивідуально-неповторного способу буття у світі.

    Значні можливості щодо використання під час занять з психології мають також інші методи арттерапії: проективний малюнок, створення історій, ляльковий театр, драматизація, робота з книгою тощо.

    Зокрема, під час вивчення теми “Психологічні основи професійного самовизначення особистості” доцільно ознайомити студентів із можливостями мистецтва щодо актуалізації потреби особистості у професійному самовизначенні (В. Маяковський «Ким бути»); активізації її у здійсненні власного самостійного професійного вибору; самоактуалізації її індивідуального плану і програми професійного становлення, а також прогнозування результатів професійного вибору.

    З цією метою можна застосовувати демарш; мультиплікатор “Ідеальна професійна кар’єра”; методи творчих завдань, проектів індивідуальних стратегій професійного самовизначення.

    Застосування методу творчих завдань (зокрема, знаходження у художніх творах описів професій, написання власних творів-мініатюр на дану тему) сприяє усвідомленню особистістю проблеми професійного самовизначення, зануренню у неї, а також формуванню в студентів впевненості у правильності власного професійного вибору чи виробленню у них потреби у здійсненні нової його спроби.

    Виконанню творчих робіт передує визначення їх тематики і оформлення переліку тем для творів-роздумів. Теми творчих робіт обираються студентами зі списку за власним уподобанням. Обсяг роботи не регламентується. Головними вимогами до творів-роздумів є відвертість і якомога більш чітке, повне й аргументоване викладення своєї позиції.

    Методика демаршу (або творчої майстерні) розроблена французькими педагогами з групи “Нової освіти” (Анрі та Одетт Бассісами)1. Головним завданням демаршу, на думку його авторів, є допомога людині знайти себе у світі. Його великі можливості у формуванні в оптантів оптимальних стратегій професійного самовизначення зумовлені тим, що він спрямований на розкриття і актуалізацію творчого потенціалу кожного з них через залучення його до самостійної творчої інтелектуальної діяльності на основі використання нестандартних, особистісно орієнтованих форм і методів педагогічної взаємодії.

    Сутність демаршу полягає у тому, що майстер, який його проводить, задає ситуацію, за якої учасники, поділені на невеликі групи (2-5 студентів) самі ставлять запитання і у ході дискусії, орієнтуючись на набуті попередньо знання і досвід, знаходять на них відповіді. У цьому пошукові усі учасники рівні. Майстер, який проводить демарш, майже не відповідає на запитання студентів, а допомагає їм самим сформулювати нову ідею у притаманному кожному з них стилі, самостійно отримати нове знання. Такий підхід педагог-новатор В.Ф. Шаталов називає “ефектом солоного огірка”: головне – створити “розсіл” (ситуацію) і тоді кожен огірок, яким би він не був, “просолиться”.

    Завершується демарш завжди обміном власними враженнями, відкриттями, переживаннями і творчими знахідками.

    Метод проектів застосовується для того, щоби навчити студентів допомогти учням ПТНЗ (або старших класів) визначити основні зумовлюючі чинники успішності їхньої майбутньої професійної кар’єри та створити план власного професійного самовизначення і розвитку.

    З цією метою пропонується мультиплікатор “Ідеальна професійна кар’єра”, сутність якого полягає у колективному створенні студентами моделі узагальненої професійної кар’єри.

    Для цього кожен із присутніх на занятті, пропонує свої ідеї, пропозиції або твердження щодо ідеальної професійної кар’єри у невимушеній, дружній і творчій атмосфері. Ці міркування занотовують на листочках референти, вибрані з числа присутніх.

    Ефективність мультиплікації професійної кар’єри забезпечується за дотримання таких вимог:



    1. Неприпустимою є будь-яка критика навіть безглуздих, з першого погляду, ідей, оскільки вони можуть стати імпульсом для появи інших цінних і продуктивних ідей.

    2. Слід зібрати якомога більше ідей (не менш, аніж 25) для того, щоб це дало змогу створити повну картину ідеальної професійної кар’єри.

    3. Кожен, хто хоче висловитись, має отримати змогу це зробити. Тоді у побудові моделі ідеальної кар’єри будуть враховані усі думки та пропозиції присутніх.

    Зібравши велику кількість ідей, їх треба “профільтрувати”, вилучити неточності, хибні думки, дублювання і на основі чітких, ясних та усіма прийнятних формулювань створити узагальнену колективну модель ідеальної професійної кар’єри.

    Після ознайомлення студентів із результатом їхньої колективної творчості їм пропонується самостійно скласти вдома власні індивідуальні проекти професійної кар’єри, які і є головними результатами і показниками наявності у них стратегії здійснення свого професійного самовизначення і засвідчують їхню готовність до такої роботи із своїми учнями (Дидактичні матеріали для проведення цих занять представлено у Додатку 4.).



    Таким чином, можна стверджувати, що мистецтво завдяки його здатності відображати психологічний стан особистості і впливати на його оптимізацію органічно “вписується” у зміст психологічних дисциплін.

    Використання мистецтва на заняттях із психології сприяє не лише кращому засвоєнню майбутніми педагогами ПТНЗ професійно і життєво необхідних психологічних знань, умінь та навичок; формуванню в них особистісних і професійних якостей, але й полегшенню їхньої адаптації до специфічних (і зазначимо, достатньо напружених) факторів майбутньої педагогічної діяльності, уможливленню саморегуляції і самоуправління її здійсненням і власним професійним зростанням, досягненню успіху у подоланні перешкод на шляху до професійних вершин.





      1. Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   106


    База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка