Мистецтво – це час і простір



Дата конвертації26.03.2019
Розмір34,7 Kb.
Мистецтво – це час і простір,

в якому живе краса людського духу.

Як гімнастика випрямляє тіло,так

мистецтво випрямляє душу.

Пізнаючи цінності мистецтва,людина

пізнає людське в людині,

підносить себе до прекрасного,

переживає насолоду. В.О.Сухомлинський.
Розвиток науково-технічного прогресу та нові вимоги суспільства, потребують виховання в особистості не тільки високого професіоналізму, а й уміння творчо підходити до справи, спілкуватися з іншими людьми. Іншими словами, сучасний світ ставить перед педагогами завдання сприяти вихованню в учнів доброзичливості, поваги до думки та життя іншої людини, відповідальності за власні слова і вчинки.

На мою думку, в умовах школи саме уроки, пов’язані з різними видами мистецтва, допомагають дитині краще усвідомити себе як творчу особистість, мають можливість позитивно впливати на її становлення, формувати як Людину з великої літери. Актуальність обраної мною проблеми «Використання комплексної взаємодії мистецтв в естетичному вихованні школярів» зумовлена тим, що згідно вимог Державного стандарту діючої програми з музичного мистецтва для забезпечення головної мети музичної освіти в школі – особистісного розвитку учня, потреби в творчому самовдосконаленні необхідна реалізація загальнокультурної та загальнопредметної компетенції, а саме – розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва.

Тому на уроках музичного мистецтва я спрямовую зусилля саме на сприяння вихованню у школярів інтересу й любові до високохудожніх творів музичного та художнього мистецтва, розвитку вміння розуміти та сприймати музичні образи, виражати свої почуття та думки, які з’являються під час спілкування з музичними, художніми та літературними творами, на розвиток музичних навичок, на формування високого естетичного смаку, потягу до прекрасного.У кожному музичному та художньому творі або історії, пов’язаній з ним, шукаю виховний момент, що буде сприяти вихованню високої моралі та людяності у дитини, надасть їй важливі приклади для наслідування. Крім того форми та методи моєї роботи (метод творчих завдань, метод музичного узагальнення, метод еврістичної бесіди, елементи інтерактивних методик) спрямовані на формування в учнів внутрішніх стимулів до навчання, самостійного, творчого мислення, підводять їх до особистісного захоплюючого відкриття світу музичного та художнього мистецтва.

Про доцільність використання різних видів мистецтва говорить сам факт їх народжуваності з одного джерела – реального життя, яке однаковою мірою живить творчість і композитора, і письменика, і художника. Учні мають усвідомити , що різні мистецтва не тільки не відокремлені одне від одного, а навпаки, тісно пов’язані між собою і знання одного з них допомагає глибшому сприйманню і розумінню інших видів мистецтва.

Моя мета як вчителя – створити на уроці ситуацію введення в мистецтво, як у храм, забезпечити особливу атмосферу, в якій кожна дитина відчує себе талановитою.Тому, готуючись до уроку, опираюсь на власно створений «Алгоритм педагогічних дій при підготовці до уроку музики як цілісного уроку мистецтв»:


  1. Визначення місця уроку у площині програмового матеріалу.

  2. Окреслення навчальних та соціальних потреб школярів.

  3. Вибір оптимально-педагогічної діяльності.

  4. Огляд методичних ресурсів (підбір ілюстрацій, репродукцій, літературних творів).

  5. Структурування навчального заняття.

Зупинюсь на конкретних прикладах використання літератури та образотворчого мистецтва на уроках музики.

У зв’язку з тим, що на уроках музичного мистецтва немає змоги приділити літературі багато уваги, потрібно ретельно добирати для уроку невеликі уривки прозових творів і вірші, використовувати ті твори, які вивчалися дітьми на уроках літератури.У деяких випадках зазделегідь доручаю окремим учням вивчити чи повторити певні вірші, дібрати літературний матеріал до уроку.

Використання при аналізі музики літературних творів доцільне лише за умови безперечного зв’язку літературного і музичного змісту. Наприклад, плідні результати дає читання балади Й.-В.Ґете «Вільшаний король» в дійових особах перед слуханням балади Ф.Шуберта «Лісовий цар»; читання уривка з «Казки про царя Салтана» О.Пушкіна при аналізі музичної картинки «Три дива» з онойменної опери М.Римського-Корсакова; уривків з повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» при аналізі увертюри чи «Пісні Тараса» з однойменної опери М.Лисенка. Посилює враження школярів після слухання епізоду нашестя (симфонія №7 Д.Шостаковича) читання уривка з поеми М.Бажана «Сьома симфонія Шостаковича».

З великою охотою учні сприймають пропозицію прочитати уривок з «Ромео і Джульєти» В. Шекспіра в дійових особах, що спонукатиме кращому розумінню однойменної увертюри П.І.Чайковського. Учителю слід постійно пам’ятати, що в центрі уроків музики повинна бути саме музика, звучання тих творів, про які йдеться у певному літературному творі.

Серед видів образотворчого мистецтва найдоцільнішим я вважаю використання на уроці музики живопису.Чому саме живопису? Тому що картина дає змогу охопити її повністю і розглядати стільки, стільки потрібно. Порівняно з архітектурою перевага живопису в його зображальності, а зі скульптурою – у більшій звичності для дітей.

Підбираючи художні аналоги до музичного твору, я спираюсь на те, щоб картина була рівноцінно талановита і «витримувала» порівняння з музичним твором. В іншому разі зіставлення може породити негативні оцінки й відношення. Наприклад, учителі музики нерідко вдаються до порівняння малюнків архітектора та художника В.Гартмана з п’єсами циклу «Картинки з виставки» М. Мусоргського, які були створені за тематикою отих малюнків. Від такого порівняння мало користі, бо в плані стилістики, смислових акцентів, сили експресії ці явища не можуть стояти поруч. Я вважаю, що замість ескізних, дещо манірних і «прохолодних» малюнків В.Гартмана, більший ефект дадуть порівняння шедеврів М.Мусоргського з творами В.Васнецова, В.Перова, І.Репіна, І.Білбіна.

Найкраще подібні порівняння досягають своєї мети, коли зіставлені твори належать до єдиного художнього стилю. Наприклад, вивчаючи у 8-му класі тему 1-го семестру «Відлуння епох музичного мистецтва», пропоную учням як підсумок вивчення музичного мистецтва заповнити таблицю-схему «Стилі та напрями мистецтва». Кожен урок –це вивчення певного стилю в музиці, яке закріплюється відповідними творами живопису даної епохи. Наприклад, стиль бароко, де в музиці панували шедеври видатного Й.-С.Баха, Г.Генделя, Д. Бортнянського, А. Веделя, супроводжується показом архітектурного ансамблю Версаля та репродукціями картин П.Рубенса, Р.Рембранта.

Взаємодію музики і живопису не можна розглядати однозначно, бо вона може мати як позитивне, так і негативне значення. Результат залежить від конкретного характеру взаємодії. Коли репродукцію картини використати перед слуханням музичного твору, то учні будуть описувати деталі картини, а не висловлювати свої враження від музики. І це зрозуміло: картина швидше запам’ятовується, ніж музика, і домінує у враженнях дітей. Тому репродукцію картини найкраще використовувати на етапі аналізу музичного твору, коли вона допомагає осягненню змісту.

При сприйманні творів живопису важливе навіть те, як вони демонструються на уроці. Коли вчитель стоїть спиною до картини, повернувшись обличчям до учів, вони при цьому більше дивляться на вчителя, ніж на репродукцію картини. Під час бесіди чи розповіді про картину вчитель повинен сам розглядати її, звертаючи увагу учнів на потрібні деталі і підкреслюючи їх естетичну виразність.

Я також враховую і недосконалість репродукцій, де найбільших втрат зазнає колір. Тому значення пояснюючого слова вчителя зростає. Те, що учні не побачать на картині через недоліки друку, повинно бути «домальоване» глядачам яскравим словом вчителя.

Окремо хочу зупинити увагу на використанні різних видів мистецтва у початкових класах.У силу психічних особливостей дітей молодшого шкільного віку навчання музичного мистецтва відбувається в умовах підвищеної емоційності сприйняття, нестримної фантазії, яскравого калейдоскопу образів, уяви. Важливо використати цю особливість і підсилити її вплив на особистість молодшого школяра.

Проілюструю сказане конкретними прикладами. Зрозуміло, що тема «Осінні настрої» може розкриватись протягом І –го семестру кожного навчального року, щоразу збагачуючись і поглиблюючись.Звертаю увагу дітей на стан природи – визначаємо гаму осінніх звуків, палітру барв. Учні розмірковують над запитанням: «Яка пора року, на вашу думку, більш дзвінка та голосиста, а яка найяскравіша, барвистіша?». У процесі відповідей вимагаю обґрунтування кожною дитиною власної думки. Школярі виразно декламують вірші, присвяченні осені, намагаються визначити поетичний настрій. Наприклад, після прослуховування вірша Ліни Костенко «Вже брама літа замикає осінь» діти говорять, що для авторки осінь – це пора смутку, прощання з теплою, лагідною літньою порою. Вчу дітей уважного, допитливого сприйняття, в результаті якого мистецьке явище (в нашому випадку – вірш) відкриває щось нове, не помічене відразу.

Активізують процес сприйняття поставлені вчителем питання, що дозволяють установити причинно-наслідкові залежності. Наприклад: «Чому поетеса говорить: «серпень випустив серп»?», «Як осінь замикає літні брами?». Як зрозуміти вислів: «погубила у небі журавлині ключі»? Такі запитання загострюють увагу на характерних, суттєвих рисах явища, що сприймається, формують уміння членувати ціле на складові частини(операція аналізу), тренують дитячу спостережливість, допитливість. Пізніше на основі цих процесів школярі будуть учитись зображувати ціле через об’єнання характерних ознак. Це виробляє навичку створювати в уяві образ, тобто вчить дітей образно мислити. Цікаві результати дає такий прийом роботи: зачитую уривок зі статті підручника «Природознавство» про осінній переліт птахів до вирію та запитую про настрій, з яким створювався цей текст. Діти приходять до висновку, що текст писала якась дуже серйозна людина, її ставлення до сказаного не відчувається, і тому про настрій говорити дуже важко. Порівнюючи поетичний та науковий тексти, підводжу школярів до висновку, що поетична мова є виразною, оскільки викликає в уяві яскраві образи, емоційною, оскільки передає певні почуття автора, римованою, злагодженою.

Багатство осінніх барв, музика осінньої природи, несподівані її фантазії доповнені поетичним словом та мандрівкою у сиву давнину, коли народились сьогоднішні свята, звичаї – усе це породжує в дітей бажання творити казку, малюнок, найпростішу поезію, наспів, композицію осінніх дарунків. Діти відтворюють власні враження у певній формі (малюнках, аплікаціях, ліпленні).

Ще наведу один приклад розвитку художнього мислення дітей на основі аналізу образно-емоційного змісту запропонованих мистецьких творів. Музичний та поетичний матеріал добираю за принципом контрасту з метою відтінення протилежних емоційних забарвлень при образній подібності, близкості.

У центрі уроку – два музичні твори, присвячені осені: «Осіння пісня» П.Чайковського та «Збирай урожай» А.Філіпенка. Учні порівнюють настрій п’єс, з’ясовують на доступному їм рівні особливості музичної мови, що втілюють саме цей емоційний тонус: характер мелодії, особливість темпу, динаміки в обох творах. Наступний нюанс осіннього настрою створює поетична композиція поетеси М.Овдієнко:

Вже третій день, як стежка не сміялась. .

Пройдисвіт-вітер натомився, вщух.

І наша біла хата заховалась

Під сизу пелену тужливого дощу.

Той дощ іде, а я тулюсь до мами Чи день, чи два, чи може, кілька літ.

Аж гульк, а під осінніми листками

Гриби, мов парубки, убралися в брилі.

Перед дітьми стоїть завдання з’ясувати, якому музичному твору є близьким, спорідненим поетичний настрій, поетичний образ. Кожна відповідь має обов’язково обґрунтуватись, це сприяє активізації процесу мислення. Діти разом з учителем пробують порівнювати не лише образний зміст запропонованих творів, але й знаходити спільність і виявляти близькість у засобах виразності. Так, музичне мистецтво створює стан осіннього смутку за допомогою журливої, пісенної мелодії, повільного темпу, тихої динамічної шкали, протяжного плавного звуку. У запропонованій поезії головними виразниками настрою є поетичне слово, інтонація, неквапливий темп декламування, неголосна динаміка. Перед нами образ нескінченного тужливого осіннього дощу і світлої несподіванки в кінці.

Пропоную репродукції картин І.Шутєва «Осінь у горах», І.Левітана «Золота осінь», А.Мартона «Похмурий день». У процесі їх аналізу слідкую за тим, щоб учні не просто перераховували елементи зображеного, хоча саме такий тип описових робіт переважає в молодшому шкільному віці, а знаходили зв’язки між цими елементами, причини їх залучення до сюжету. Цьому сприятимуть вміло поставлені запитання. Учням пропоную самостійно дібрати назви до картин. Назви обговорюємо, виділяєм найбільш вдалі. Потім школярі знайомляться з авторськими назвами і вказують підстави для них: домінування жовто-золотого кольору на полотні І.Левітана, світлий радісний настрій картини І.Шутєва. Самостійно учні встановлюють спорідненість між музичними та живописними творами на основі образно-емоційної близькості.

На мою думку, творчо мислячий учитель, який систематично використовує справжнє співзвуччя мистецтв, досить швидко переконається, що такий шлях активізує пізнавальну діяльність школярів, збагачує їх художньо-естетичний досвід, формує художні смаки, оцінки, ідеали, розвиває їх фантазію, уяву, артистичність, інтелект, надихає учнів на творчість в усіх сферах діяльності, тобто сприяє творчому розвитку особистості.



Для мене, як керівника вокальних колективів – ансамблю старшокласників «Сфорцандо», ансамблю молодших школярів «Веселкові барви», шкільногог хору, кожен їх учасник – творча особистість з невичерпним потенціалом і відкритою, щирою душею. На мою думку, хоровий спів – це живий, творчий процес відтворення музично-художніх образів, найдоступніший вид дитячої творчості, показник духовного здоров’я нації. Я переконана, що здійснення взаємодії мистецтв при неперервному процесі урок - гурток - позакласна робота якнайповніше розкриває творчий потенціал дитини, виховує розуміння краси і величі загальнолюдських цінностей.

В.О.Сухомлинський.






Каталог: bitstream -> 123456789 -> 3430
123456789 -> Тема: Безпека вулиці: азбука дороги
123456789 -> Методичні вказівки до вивчення дисципліни сво «доктор філософії»
123456789 -> Регіональний підхід до дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів мистецьких вишів україни н. Г. Тарарак
123456789 -> Методологічне підґрунтя дослідження формування ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів мистецького профілю україни
123456789 -> Загальна характеристика роботи
123456789 -> Інформаційне суспільство в контексті політичної культури суспільства
123456789 -> Заліщицька районна державна адміністрація Відділ з питань освіти Районний методичний кабінет Використання активних та інноваційних технологій як засіб активізації
123456789 -> Україна тернопільська область опис досвіду роботи учителя біології


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка