Міністерство аграрної політики України


Матеріально-практичні виміри людського буття. Начала праксеології



Скачати 259,29 Kb.
Сторінка10/11
Дата конвертації09.01.2020
Розмір259,29 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

14. Матеріально-практичні виміри людського буття. Начала праксеології.

Буття як діяльність. Концепція діяльнісної сутності людини, її межі. Діяльність і споглядання. Види діяльності – духовна та практична. Постановка проблеми практики в філософських доктринах.

Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Труд і спілкування. Необхідність і свобода в практичній діяльності. Проблема вибору. Вибір і цілепокладання. Особливості практичної свідомості.

Практика і культура. Людинотворча функція практики. Індивідуальні суспільні складові практики. Практика і онтологія суспільного буття. Ціннісно-духовні орієнтири суспільної практики.

15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідомість.
Духовна діяльність, її особливості. Категорія «дух», її роль в осмисленні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Феноменологія духу. Духовно-практичне перетворення дійсності. Проблема походження та сутності духовного.

Дух і свідомість. Походження та сутність свідомості як філософської проблеми. Головні концепції походження свідомості. Свідомість як інстанція. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності. Марксистська концепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Свідомість та буття у світі. Самосвідомість, її форми та структура. Предметність та рефлексивність.

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого у внутрішньому світі людини. Роль несвідомого в людському бутті. Шляхи впливу на несвідоме (аутотренінг, медитація, молитва).

Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колективного несвідомого. Форми суспільної свідомості. Духовність суспільства. Політична свідомість і діяльність. Правосвідомість. Мова як регулятор життєдіяльності. Естетична свідомість і освоєння світу. Специфіка релігійної свідомості. Феномен революційної свідомості, його виявлення у революційних подіях в Україні (2013 – 2014 р.р.).


16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.


Воля як сутнісна властивість людини. Концепція волі в історії філософії. Воля і розум. Воля як практична духовність. Свобода волі. Волюнтаризм проти раціоналізму: воля як найвищий принцип буття і свідомості. Добро і зло. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самопроектування і самоздійснення людини. Вибір, свобода, відповідальність.

Тягар свободи, феномен конформізму. Проблема абсолютів, здатних правильно зорієнтувати вибір. Знання і цінності, суще і належне. Вибір погляду на оцінку та цінність. Світ цінностей, спосіб його буття, структура. Основи аксіології як науки про цінності.

17. Пізнання, наука, проблема істини
Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як напрям самореалізації людини. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображення і пізнання як творчість, проблема їх синтезу. Моделі суб’єкта пізнання, що випливають з цих концепцій. Форми пізнавальної діяльності. Буденне, релігійне, художнє пізнання.

Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукових знань. Рівні пізнання в науці. Філософія та методологія науки про істину та її критерії. Особливості соціального пізнання. Роль суспільних інтересів та потреб у пізнанні соціального буття. Співвідношення пізнання і оцінки.

Істина, її концепції. Прагматична теорія істини (В. Джеймс). Істина як відповідність (Б. Рассел). Істина як узгодженість. Істина як процес. Проблема об’єктивної істини та її критеріїв у ціннісно-орієнтованому пізнанні. Істина і метод пізнання. Істина та буття.

18. Творчість. Філософські аспекти проблеми


Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Головні концепції творчості в історії філософії. Передумови та онтологічний сенс творчості. Етапи і структура творчого процесу. Особливості творчої думки. Мислення і матеріально-предметна діяльність. Дотепність. Мислення, свідомість та несвідоме у творчості. Творчий ерос і архітектонічний інстинкт. Натхнення. Творча воля. Талант і хист як соціокультурний феномен. Творча інтуїція. Інсайт. Еволюція і творчість, детермінізм і свобода. Проблема детермінантів творчості. Творчість, свобода, об’єктивація і комунікація. «Трагедія» творчості. Творчий задум та його здійснення. Евристика. Розвиток творчих здібностей людини. Спеціальні методики творчої діяльності. Творчість – найвища форма активності людини.

19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

Головні напрями в осмисленні соціокультурного виміру світу. Марксизм, онтологічна школа (О. Шпенглер та ін.), «філософія життя», неокантіанство, структурно-функціональний аналіз, Франкфуртська школа, соціологія М. Вебера, екзистенціалізм. Проблемність буття людини у соціокультурному середовищі. Відчуження та шляхи його подолання. Конфлікти, методи їх розв’язання. Колективність.

Організація колективу як примусовість і як гармонія інтересів. Проблема засвоєння та відтворення культури людиною. Категорії культури. Розпредмечення соціокультурних цінностей і становлення людини особою. Особистість як самоцінна і самодостатня істота. Унікальність і самототожність особистості. Проблема інтерсуб’єктивності як основи спілкування. Концепції спілкування. Методики спілкування. Розуміння як метод пізнання іншого і суто людське ставлення до дійсності. Розуміння та саморозуміння. Філософська герменевтика, її можливості і межі.

20. Особа, суспільство, історія. Суб’єкт історичного процесу.
Основні проблеми і напрями розвитку суспільно-філософської думки на сучасному етапі. Значення проблеми особистості як основи усіх напрямів соціальної філософії. Наука, утопія, суспільна міфологія. Соціальна філософія як раціональний спосіб самоусвідомлення суспільного буття людиною, смислоутворювальних, ціннісних констант її життя.

Історія суспільства та історія природи. Історія та філософія історії. Головні концепції філософії історії, історична необхідність.

Причинність та доцільність. Суб’єкт історії. Суспільна детермінація включення людини в суспільну діяльність. Закони та рушійні сили історії, проблема їхнього смислу. Необхідність і свобода. Потреба у свободі як показник розвинутості особистості. Особистість і відповідальність в історії.

21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Технологічні, суспільні, людські «виміри» виробництва, його структура, тенденції розвитку. Людина як основа і мета виробництва. Духовне виробництво, його специфіка.

Співвідношення технологічного і суспільно-економічного способів виробництва, їх історичні типи. Сутність і структура продуктивних сил. Діалектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Технологічні і соціальні революції, проблема їх співвідношення. Сутність і природа НТР.

Теорії науково-технічного прогресу в концепціях індустріального і постіндустріального суспільства. Людина і праця в творах М. Гайдеггера, К. Ясперса, Л. Мемфорда, О. Тофлера та ін.

Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

Проблема спрямованості історії. Становлення ідей суспільного прогресу. Антична філософія: ідеї регресу і циклічності поступу (Гесіод, Платон, Арістотель, Сенека, Полібій). Провіденціалізм християнської історіософії, есхатологія. Ідея прогресу в філософії Просвітництва, німецькій класичній філософії та в марксизмі.

Еволюціонізм в ХХ ст. Глобальні проблеми ХХ - ХХІ ст. та головні суспільно-політичні процеси. Проблема «ціни» прогресу. Суспільні ідеали і прогрес. Добро і зло в історії. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.

22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст та функції.
«Людина-світ» як предметне поле філософії. Принципова суперечливість понять «світ в цілому» і «людина як мікрокосм». Суперечність і процесуальність буття світу і людини. Два способи філософського осягнення буття: метафізика і діалектика. Софійна природа діалектики. Епістемна природа метафізики як вчення про незмінні основи світу. Метафізичний спосіб мислення, його межі.

Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст та різновиди діалектики. Категорії. Проблеми законів діалектики. Закон взаємного переходу кількості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів. Модифікація діалектики в сучасних філософських доктринах.

Людський компонент діалектичної філософії як відображення процесу буття людини у світі. Інваріанти змісту різних типів діалектики. Функції метафізичної та діалектичної філософії щодо наукового пізнання.

23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.


Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських і методологічних проблем науки. Аналіз ситуації їхнього виникнення, особливостей прояву та шляхів розв’язання. Філософські засади науки. Філософія як рефлексія над наукою. Загальне і особливе у діалектиці гносеології і епістемології. Прогностична місія філософської рефлексії. Філософія і наукова творчість. Риси творчої особистості, «ідеального» вченого. Філософія як засіб включення наукового пошуку у соціокультурний контекст. Евристика наукового пошуку. Філософія як засіб адаптації наукових знань культурою та світоглядом.

Особливості методологічного мислення вченого сучасної науки. Стиль мислення і філософія. Взаємодія наук як фактор їх розвитку. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Міграція методів, засобів і концептуальних схем із однієї галузі знання в іншу. Методологічне значення діалектики єдності і багатоманітності наук.

24. Основні концепції філософської методології науки.
Позитивізм ХХ ст. Вчення про науку в філософії О. Конта. Еволюціонізм Г. Спенсера. Індуктивізм (Д. Мілль, І. Джевонс). Концепція філософії науки Е. Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві Марбургської (Коген, Наторп, Кассірер) та Баденської (Віндельбанд, Ріккерт) шкіл.

Марксизм. Філософська концепція науки в працях К. Маркса і Ф. Енгельса. Категоріальні засади наукового мислення. Соціально-практичні основи науки. Проблема деполітизації, методології К. Маркса.

Неопозитивістські концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк). Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Концепція П. Фейєрбенда. Еволюційна модель С. Тулміна.

Філософія науки Г. Башляра та А. Уайтхеда. Співвідношення наукової думки і наукового духу. Концепція «наукового раціоналізму». «Новий образ» науки. Проблема зв’язку філософії (метафізики) і науки.

Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології та герменевтики.

Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси в творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

25. Структура наукового дослідження.
Анатомія науки. Наукове знання і науковий метод, їх структура. Наукові абстракції. Науковий текст. Інфраструктура науки. Основні форми наукового пізнання (факт, проблема, гіпотеза, закон, теорія, концепція).

Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення). Наукові методики та засіб пізнання. Зв'язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.

Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження. Системний характер дослідницької діяльності. Наукова проблема і гіпотеза. Особливості емпіричного і теоретичного етапів пізнання. Вибір предметів, засобів і методів дослідження. Класифікація спеціальних наукових методів. Виклад та обґрунтування наукових результатів.

Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, філософське підґрунтя.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Сучасні здоров'язбережувальні технології у навчально-виховному процесі
2017 -> Кучеренко І. В. Екологічне виховання як один з аспектів
2017 -> До вивчення курсу
2017 -> Програма нормативного курсу «Основиетнологі ї»
2017 -> Лекція історичний розвиток українського шкільництва та педагогіки виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі. Освіта і педагогічна думка у період українського
2017 -> Програма навчальної дисципліни Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень
2017 -> Microsoft Word Підготовка до уроку docx


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка